Про особливості роботи над фільмом, як виконували трюки, як знімали ночами, які стосунки між героями в житті та на екрані, автори стрічки і виконавці головних ролей розповіли журналістам і глядачам під час прем’єрного показу стрічки у Тернополі.
За сюжетом, 12-річний Макс мріє про суперсилу. Він завжди хотів вміти за себе постояти за допомогою надздібностей. Хлопець зазнає постійні знущання і глузування в школі, що явно не приносить йому багато радості. І ось одного разу Макс втік з дому і сховався під мостом, де знайшов дивний балончик з нано-фарбою. Хлопець вирішив втілити свою мрію в життя – і намалював графіті собаки. Пес ожив і перетворився в наноробота з неймовірними можливостями. Макс назвав його Фокстер. Його вихованець як може допомагає господареві в різних справах, так і привносить велику небезпеку в життя школяра. За нанороботом полює небезпечний злочинець, який дуже хоче роздобути таку технологію. Тепер і Макс повинен подбати про Фокстера.
Ідею стрічки її автори взяли з життя. Головний герой Макс певною мірою був списаний з їхнього сина – це і про його захоплення графіті, його бажання мати друга-собаку і бути героєм коміксу, розповідають Анатолій та Анастасія Матешко.
Головні ролі у фільмі зіграли тернопільські дев’ятикласники: учениця 26-ї школи Віталія Турчин і учень 3-ї школи Богдан Козій. Зараз дітям по 14 років. А у фільмі їм по 12.
Богдан та Віталія хочуть стати професійними акторами, вони вже кілька років навчаються акторської майстерності. Богдан Козій вихованець театральної студії "Третій дзвінок", а Віталія Турчин займається в акторській школі "Театр в Театрі".
Над фільмом працювали 2,5 роки. Зйомки відбувалися влітку 2017. Діти кажуть, що в школі пропустили хіба що 1 вересня, що це було чудове літо, яке вони ніколи не забудуть.
Дівчина каже, що мріяла про кіно багато, а зараз розуміє, що мрія стала реальністю.
Богдан Козій розповідає, що мріяв бути актором, але не думав, що це станеться так швидко.
А про свого героя розповідає наступне:
- Я зіграв хлопчика Макса, який мріяв про звичайну собаку, а натомість отримав справжнього друга-супергероя, - каже школяр. - Його не помічали батьки, його били в школі, з нього глузували, але коли в нього з’явився друг-супергерой, Макс став впевненішим в собі, познайомився з дівчиною, яка йому подобалася, і став справжнім героєм, як і його пес.
На запитання про те, які емоції було зіграти найважче, Богдан розповів, що важким моментом була сцена прощання з Фокстером, коли він мав розпастися на частинки.
- Я настільки вжився в роль і повірив, що мій друг помирає. Я там так яро плакав, але цього не поставили у фільм, - розповідає актор. - Ну і добре.
Діти потрапили у фільм, «засвітившись» на показі іншого фільму режисера Анатолія Матешка. Два роки тому в Тернополі презентували його музичну картину «Трубач». На прем’єру прийшли багато дітей, серед них були і Віталія та Богдан.
- Наш асистент дивився багатьох дітей, потім за фотографіями ми запросили їх на кастинг, - розповідає Анатолій Матешко. - Серед них були Богдан і Віталія. Ми давали завдання, а вони грали. Вони так себе класно почували перед камерою, що переконали мене, що знають одне одного. Вони дуже розкуті і органічні. І головне навіть не те, як вони грали, а які вони особистості, головне – харизма. Головне, що ці діти працювали з гарними педагогами, які навчили їх бути самими собою, навчили їх відкривати свій внутрішній світ і показати свою індивідуальність. І саме це перемогло на пробах.
А от собаку на роль Фокстера вибирали дуже довго.
Собака у фільмі є у вигляді 2D, 3D-графіки і реальний собака. Кастинг на роль собаки проходив дуже довго і автори ніяк не могли дійти згоди, яка саме порода має бути.
- До нас приходили дивовижні створіння які вміли дуже багато, але ми шукали той елемент, коли Богдан буде із ним, щоб це була команда, - розповідає Анастасія Матешко. - І ми знайшли фокстер’єра Амадея, який є талановитим актором, він дуже слухняний. І коли вони з Богданом були разом, між ними був діалог. А це - складова успіху нашого фільму.
У фільмі між головними героями виникла симпатія, а що є в реальному житті? Як розповіли Віталіна та Богдан, до фільму вони навіть не були знайомі, а зараз є хорошими друзями.
На думку режисера стрічки найважчий момент у зйомках було будувати діалог з уявним героєм.
Хоча Богдан Козій говорить, що йому дуже допомогли заняття в театральній студії, і грати з уявним героєм було неважко.
Серед найважчого в роботі над фільмом, за словами юних акторів, було виконання трюків.
Богдан розповідає, що йому доводилося виконувати трюки на тросах. Два місяці до зйомок він ходив на тренування до каскадерів, які навчили його тримати рівновагу.
- Якщо був якийсь переворот, то мене просто закручували тросами, потім смикали, і я такий крутився б-л-б-л-б-л..., - розповідає Богдан.
- Чесно кажучи, мені страшно було навіть дивитися в сторону мам, що вони зараз мені скажуть, - розповідає режисер, - але все минулося. Одного разу нам цілу ніч довелося знімати Богдана, коли була гонитва під мостом. Він так трохи поспить в мами на руках, мама його погодує сухариками і - далі в кадр. Я ту ніч ніколи не забуду, коли нам довелося не давати Богдану спати. Вибач, Богдане.
Фільм «Фокстер і Макс» рекомендований для сімейного перегляду. Сеанси відбуваються о 10:00, 14:35, 20:30 годині.
За словами директора кінотеатру «Сінема Сіті» Тетяни Басалиги, фільм має всі передумови протриматися в прокаті довго, адже це дуже якісний продукт, який безумовно матиме свого глядача.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 14 від 2 квітня 2025
Читати номер