– Ні-ні, не подумайте, після цього всього я й не думав йти з поліції, – сміється 21-річний поліцейський Віктор Стефанів. Кілька місяців тому, 25 жовтня, йому було не до сміху. Спочатку поліцейський викликав слідчо-оперативну групу, бо на виборчій дільниці, де він чергував, планували фальсифікації. Доки колеги з райвідділу їхали до місця ймовірного скоєння злочину, його побив син місцевого. – Може, цього всього і не сталося б, але чоловіків було троє. А я один. Я не хотів, аби Олег сів до тюрми, а далі вже вирішував суд…
25 жовтня 2020 р. під виборчою дільницею у сільському клубі в Н. Нижбірок Гусятинського району місцевий житель завдав тілесні ушкодження поліцейському, який чергував на виборчій дільниці. Про це повідомляли тоді у відділі комунікації головного управління Нацполіції в області. А «виборча подія», що трапилась на Тернопільщині, стала резонансною. Про це писало й чимало всеукраїнських ЗМІ.
33-річного пана Олега, який бив поліцейського, тоді затримали. Невдовзі йому оголосили підозру у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України. Йдеться про умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків. Санкція статті передбачає обмеження волі або позбавлення волі на строк від 5 років.
21-ічний Віктор Стефанів чергував тоді на дільниці. Позаду в поліцейського було вже три роки служби – одразу після завершення навчання він працював водієм, згодом на прохідній у поліції, а потім у відділі превентивної діяльності в Тернопільському відділі поліції. Зараз він заступає у наряди у складі групи швидкого реагування.
– Часто доводилось воювати з хуліганами на залізничному вокзалі, у тому числі і тими, які добряче були напідпитку. Я не надто кремезний, але раду давав, – жартує Віктор Стефанів. – І тут з одним-двома дав би собі раду. Але їх було троє. А я один. І зброю застосувати не міг, хоча вона була при мені.
Близько 19.35 до поліцейського підійшла одна з членів виборчої комісії. Розповіла, що в приміщенні коїться щось недобре – один з членів комісії повідомляє комусь телефоном списки осіб, які не прийшли голосувати. Жінка боялась, аби за пів години до закриття дільниці їхніми голосами не скористались би незаконно, влаштувавши «каруселі».
– Я подзвонив до начальника Гусятинського відділу поліції, він вислухав та сказав зателефонувати на 102 й зареєструвати повідомлення про порушення, - пригадує Віктор. – Я так і зробив. Чекав на приїзд солідно-оперативної групи під будинком культури. В цей час до мене підійшов тодішній сільський голова.
Доки чоловіки чекали приїзду опергрупи і балакали, до них підійшов місцевий чоловік. Він був добряче напідпитку, нецензурно лаявся та кричав до голови, що його ніхто вже не вибере. Поліцейський намагався втихомирити чоловіка та спровадити його додому. Той щораз поводився агресивніше.
Він дуже близько підійшов – я виставив руку, ніби заслон, - пригадує Віктор Стефанів, як відбувались події. – Просив, шановний, заспокойтесь. Коли він дужче кричав, я попередив, що в мене зброя. А той подзвонив до сина.
Не минуло й 4 хвилин, а біля клубу загальмував червоний мікроавтобус Opel. Приїхали син з колегою. Батько показав пальцем в бік поліцейського. Син, Олег, кинувся до нього з кулаками.
В судовому засіданні обвинувачений вину визнав повністю, суду пояснив, що він дійсно бив чоловіка. Та зазначив, що під час нанесення ударів він усвідомлював, що потерпілий є працівником правоохоронного органу та виконує службові обов`язки. Пояснив, що до конфлікту він вживав алкогольні напої, а саме вжив три пляшки пива.
Коли чоловіки примчали на місце, поліціянт, каже, намагався їх заспокоїти. Товариш сина, пригадує, в бійку не втручався. Їх було троє – він один. Тому намагався подовше тягнути час, бо знав, що скоро на місце прибуде опер група.
Поліцейський повідомив колегам марку та номер машини – бус невдовзі перехопили й зупинили, чоловіків затримали.
Далі були місяці слідства, потім суди. Найбільше, зізнається молодий поліцейський, він хвилювався, аби саме його не зробили винним. Бо спроби перекрутити факти були. Й після інциденту з ним через колег намагались «порішати» та зам’яти справу. Навіть пропонували гроші – той відмовився.
– Так, в суді я йому пробачив і, сподіваюсь, це буде наукою на все життя, – каже Віктор Стефанів. – Коли все сталось, Олегова жінка була на 9 місяці вагітності, невдовзі народила сина. Я ж вирішив – не буду наполягати на ув’язненні. Нехай краще дитину годує, а не в тюрмі сидить.
Олег є водієм фури. Того вечора, коли сталась бійка, мав їхати в рейс. Але щось помінялось, чоловік залишився вдома. Потім до нього подзвонив батько, що до нього чіпляються і ображають, – Олег все кинув і помчав, аби захистити батька.
— Наступного разу ми зустрілись на допиті, – пригадує Віктор. – Тоді вперше нормально поговорили. Я його пожалів, бо дитина маленька. Вони, до речі, ще в день бійки хотіли на мене заяву написати, що я батькові руку зламав. Але правомірність моїх дій і слів була підтверджена під час слідства.
«Визнати винним за ч.2 ст. 345 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі, – таким був вирок суду для 33-річного Олега. – Згідно зі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки».
– Ні, апеляції я не подавав і не подаватиму. Для мене було головним, щоб він визнав, що накоїв. Бо спочатку пан Олег все заперечував, – каже Віктор. – Покарання умовним терміном – суд вважав за потрібне призначити йому саме таку міру покарання. Цивільного позову на відшкодування коштів я не подавав і не подаватиму. Нехай на ці гроші краще дитині щось купить.
Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
Ч. 2. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер