«Діду, рятуй, бо бабуся б'є маму»: засудили за те, що, розбороняючи, вдарив сусідку

• І дочки, і внуки Ольги називають сусіда Івана дідом, хоча він їм не кровний родич. Але коли Ольга раніше їздила на заробітки, завжди залишала доньок на Івана та його дружину.
• Сусіди кажуть, що віддавна Іванове друге я — помогти іншим. Зараз чоловік каже, що не втручатиметься і не допомагатиме. Оцей випадок назавжди відбив бажання робити добро.

 

В Ольги потовчені ребра та травма голови, яку експерти визнали легким тілесним ушкодженням, а Івана — судимість. Колись родини сусідів, що мешкають навпроти, жили як рідні. А Ольжині діти, і тепер внуки, називали Івана дідом. Доньки постраждалої досі спілкуються з літнім подружжям та навіть кличуть їх на святкування до своїх дітей. А Ольга єдина, що досі не пробачила сусідові, що намагався розборонити і не дав їй побити дочку, застосувавши силу. Та не спілкується з ним навіть після вироку суду.  За ним літній Іван отримав рік умовного терміну.

 

Були як рідні...

— Друге Іванове я — всім помогти, навіть часом в трохи нав’язливій формі, — каже сусідка обох пані Оксана. Жінка просила не називати її прізвища в публікації. — Колись давно його батько мало не загинув, рятуючи людину, що тонула. Відтоді наш Іван мусив всіх врятувати і допомогти. Він шляхетний, часом навіть не віриться, що досі такі існують.

Іван В. гарний сім’янин, теж має дітей та внуків, кажуть сусіди. Проживає в одному із сіл Тернопільського району. Навпроти нього — живе Ольга Б., мати двох доньок, які вже вийшли заміж і народили власних дітей. Колись обидві родини жили як рідні. Принаймні Ольга, виїжджаючи за кордон на заробітки, спокійно залишала на сусідів своїх доньок. А подружжя доглядало за дівчатками, годували і ночували з ними. Тому обидві Ольжині дочки ставились до Івана та його дружини як до рідних. А самого господаря завжди кликали дідом. Коли в дівчат народились власні діти, малі теж почали кликати Івана дідом.

Одного вечора до подружжя пенсіонерів прибіг малий син однієї з доньок. хлопчик кричав: «Діду, рятуй, бо бабуся б`є маму»… Іван схопився і побіг з дитиною до сусідів навпроти. Побачив Ольгу, яка била по обличчю свою доньку.

Сусіди кажуть, жінка часто простягала руки до доньок, так виховувала їх. Того вечора вона сиділа з одною з них і з внуками на подвір’ї та вечеряли. Прийшла друга донька з дітьми. І тут почався «виховний процес». Місцеві кажуть, що й причина була не надто серйозною. Нібито вчителька одного з внуків пожалілась, що він недобре підготувався до уроків. Бабуся вирішила, що це провина мами і її недогляд та взялась виховувати доньку стусанами. Бо, мовляв, соромно перед людьми. Онук перелякався і побіг за дідом за допомогою.

 

Розбороняв і вдарив

За версією слідства, 30 серпня 2022 року приблизно о 18.50 обвинувачений, перебуваючи на території господарства сусідки, під час раптового конфлікту наніс їй численні удари руками (кулаками), а саме у передню поверхню грудної порожнини.

— В результаті вказаних дій вона отримала тілесні ушкодження у вигляді переломів лівих ребер, що у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більш як на 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, — йдеться у матеріалах справи, про які дізнаємось із Судового реєстру. — Синці за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

Івана звинуватили у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України: умисне заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Іван у суді розповів, що коли прибіг до хати сусідів, Ольга била свою доньку. Між жінками намагався стати маленький онук. Іван підбіг і спробував захистити, розборонити. Жінка і його вдарила, а він, не стримавшись, вдарив у відповідь. Чоловік у суді запевняв, що бив один раз, а ребер навіть не торкався. В той час донька вивернулась і, забравши малого, утекла.

— Того дня потерпіла була на огляді у лікарні, куди її доправили, тоді медики зробили рентген, але поламаних ребер не виявили, написали підозра на перелом, — зазначила адвокатка Івана Ірина Худа. — Через шість днів потерпіла зробила повторно рентген – переломи двох ребер. Звичайно, це приписали моєму клієнту. За те, що вдарив по обличчю, мій клієнт провину визнав. За ребра був категоричним — не бив і не ламав.

У суді допитували обох доньок потерпілої. Одна спочатку дала покази, що сусід справді бив її маму. Потім, коли її допитували у судовому засіданні, визнала, що бачила лише один удар в обличчя. Інших — ні. На суд із сусідньої області, де зараз проживає, приїжджала і донька, котру того вечора Іван намагався розборонити під час бійки із мамою. Жінка теж свідчила про один удар.

— Дочки із сусідом досі спілкуються, називають його дідом, як і їхні діти, — каже Ірина Худа. — Нещодавно одна з доньок запрошувала літнє подружжя на день народження до свого сина. Іван з дружиною їздили на свято на Хмельниччину. Мій клієнт і перед Ольгою не раз приходив вибачатись. Та — категорична. І досі з ним не спілкується. Єдина із цієї родини.

Суд визнав Івана винуватим та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік. Тим самим вироком звільнив від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

На вирок може бути подано апеляцію до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Іван після суду сказав, що тепер що би не сталось, хто б не кликав на допомогу — більше не втручатиметься. Бо це добро і готовність помогти зіграло з ним злий жарт і вилізло боком. Чоловік каже, Ольжині діти буквально виросли у нього на руках він до них ставився як до рідних.  І тепер признається і до них, і до їхніх діток. Але щоб прийти на допомогу — далі, каже, — без нього…

 

Довідка

Вирок у Судовому реєстрі — https://reyestr.court.gov.ua/Review/118683668

 

Юридична довідка

Кримінальний кодекс України

Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

1. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, — карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

 

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.