Дорослий брат заперечував, що зґвалтував 6-річну сестричку. Що на це сказав суд?

Обвинувачений, як з’ ясували «20 хвилин», — переїхав на Тернопільщину до бабусі з дідусем після повномасштабного вторгнення. Туди погостювати приїхали 6-річна сестричка… Як мала опинилась в одному ліжку з братом і чому, попри заперечення провини, суд відправив молодика надовго за ґрати, дізнавалися «20 хвилин».

 

На 10 років ув’язнення засудив Теребовлянський райсуд Олександра М., якого звинуватили у зґвалтуванні малолітньої двоюрідної сестрички. Це сталося у серпні минулого року в одному із сіл колишнього Теребовлянського району.
Вирок можна оскаржити протягом 30 днів до апеляційного суду. Проте дані чоловіка, за вироком суду, включили до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи. У суді молодик свою провину заперечував, а у показах весь час плутався, змінюючи їх. Що вирішив суд?

 

В чому звинуватили старшого брата

«20 хвилин» дізналися чимало подробиць і деталей цієї справи, зокрема й персональних даних та назву села. Проте ми свідомо їх не називатимемо з етичних міркувань. Зазначимо також, що місцеві категорично не хочуть про цей випадок говорити, щоправда, цікавились, як покарали молодика і скільки років він сидітиме у в’язниці.   

За версією слідства, події відбувалися в ніч із 10 на 11 серпня 2023 року.

— Реалізуючи свій злочинний умисел на насильницьке задоволення статевої пристрасті, направленого на статеву свободу та недоторканість малолітньої потерпілої, обвинувачений, знаючи, що потерпіла є малолітньою, використовуючи стан дитини в особливо вразливих для неї обставинах, з причин її безпорадного стану, а також те, що потерпіла у зв'язку із малолітнім віком позбавлена можливості усвідомлювати характер вчинених щодо неї протиправних дій, скористався тим, що малолітня спала разом із ним на одному ліжку, користуючись своєю фізичною та віковою перевагою над потерпілою, а також відсутністю сторонніх осіб, знаючи і передбачаючи настання фактичної та потенційної шкоди для дитини, засунув свою праву руку потерпілій в трусики, а потім зняв їх та ... зґвалтував її, — йдеться у матеріалах справи, про які дізнаємося із Судового реєстру.

Молодика слідство звинуватило у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України — вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцяти років, з використанням геніталій, незалежно від добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).

 

Приїхала додому і розповіла мамі

Допитаний в суді обвинувачений свою вину не визнав. Пояснив, що вони із потерпілою є двоюрідними братом і сестрою. Наприкінці 2022 року він з матір’ю і братом у зв'язку із воєнними діями з Запоріжжя приїхали жити у село до баби і діда. У будинку проживали старенькі і він з мамою. Влітку 2023 року тітка час від часу привозила до баби з дідом свої дочок. Діти залишались на декілька днів, у одній із кімнат мали свої спальні місця — двоярусне ліжко.
До подій серпня 2023 року Олександр, казав, зазвичай спав на ліжку зі своєю матір'ю. В ніч з 10 на 11 серпня він пішов спати на диван в кімнаті, яка була неподалік із кімнатою дівчаток.

— Близько 23 години сестра прийшла і сказала, що хоче спати зі мною, бо їй самій страшно, а ще одна сестра пішла спати на ліжко до тьоті (матері обвинуваченого — прим. авт.), — розповів обвинувачений в суді. — Сестра лягла, спочатку гралась у планшеті, потім побігла у свою кімнату, взяла там іграшку і повернулась на диван. Невдовзі вона заснула.

Олександр у суді запевняв, що був тверезим, малу не чіпав, білизну з неї не знімав, ніяких дій щодо неї не робив. Пам`ятає лише, що вночі сестра крутилась і його вдарила ногою, то він спросоння її відсунув.

Дівчатка ще днів 3-4 побули в бабусі із дідусем, сестра весь цей час поводилась як завжди, гралась із братом. Потім бабуся з дідусем відвезли дівчаток у Тернопіль до мами. Надалі, ще десь через два тижні, до баби подзвонила мама дівчат, яка є тіткою обвинуваченому, і сказала про те, що він «ліз» до малої. Тітка питала у племінника, чи це правда, а той спочатку сказав, що ні, а потім, коли бабуся сварилась і вдарила його по обличчю, він злякався і сказав, що таке було. Тітка згодом ще раз передзвонила і сказала, що водила доньку до лікаря і що за фактом зґвалтування буде дзвонити в поліцію.

 

Показала на ляльці, що робив брат

У судовому засіданні в режимі відеоконференції із залученням психолога Центру захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства, в присутності психолога і законного представника допитали дівчинку. Мала розповіла, як брат вночі притискав її ззаду до себе, зняв з неї білизну. Потім в деталях, як все відбувалось і як їй було боляче. Згадала, що брат попереджав, аби нікому нічого не розповідала, обіцяв більше такого не робити. Зранку дівчинка розказала про це бабусі, а пізніше мамі. Під час допиту дівчинка продемонструвала суду за допомогою ляльки рухи, які здійснював щодо неї брат та де саме її боліло. І також додала: раніше вони з Сашком були друзями, але він її дуже образив.

— У суду немає підстав ставити під сумнів вказані показання малолітньої потерпілої, оскільки, згідно з висновком судово-психіатричної експертизи, вона не схильна до підвищеного фантазування, здатна правильно сприймати, запам`ятовувати і відтворювати обставини, що мають значення у справі та давати щодо них адекватні показання, — йдеться у матеріалах справи.

У суді також свідчили мама дівчинки, бабуся обох онуків, інші родичі та медики. Захисник вказував на те, що допит лікаря гінеколога є недопустимим доказом, оскільки лікар не залучався до справи як спеціаліст. З цього приводу суд зазначив, що допит лікаря гінеколога у суді провели з метою повного розгляду справи саме стосовно наданого нею як лікарем консультативного висновку, який був у матеріалах досудового розслідування та доступ до якого було надано стороні захисту.

 

«То ти по п'яні все це робив?» — «Да»

Доки Олександр був в СІЗО, щодо нього проводили негласні слідчі дії. Простими словами — «слухали». В одній з розмов він зазначив: «Це тьотка на мене заяву написала за малу. Сам по п`яні вчудив, до малої поліз. То ніхрена не так, не зробив того», «Вона з понтом ляпнула, шо я до неї ліз, а я до неї не ліз, вдарив помню, да вдарив», «Двоюрудну сестру раз ударив, вона пожалувалась мати», «Двоюрідну сестру обідив». ОСОБА_41: « ОСОБА_42, от тепер тако, нормально скажи, шо було і шо сталось?», ОСОБА_40 : «Я просто не хочу згадувать, хочеться забути як страшний сон», «Вона сама сказала, щоб я її, ну ти поняв (шепче)», «Ну, вона мені сказала, щоб я її ето, ну ти поняв», «Короче я п’ яний спав, я не знаю чого, в мене ще такого раніше не було. Ну короче так случилося, чи я її, ілі вона мене», Ч.: «6 років дитина, вона такого ще не доганяє», ОСОБА_40: «Та ну понятне діло, так сама мене (нерозбірливо), я в неї буду прощеніє просить. Сначала простила, чи її може щось було приснилося і вона матері сказала». ОСОБА_40: «Ну короче, показала експертіза, що я (нерозбірливо), вона канєшно девственость нічого не потіряла, тоїсть всьо нормально, просто», «Я тепер себе веню піздєц, я тепер лутше (нерозбірливо), мені всєво 26, я ще жизнь не бачив», Ч.: «То ти по п`яні все це робив?», ОСОБА_40 : «Да».

Захисник просив визнати вказаний протокол за результатами проведення негласних слідчих дій недопустимим доказом. Але суд оцінив зміст розмов обвинуваченого під час утримання в ІТТ та умовах ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)» та дійшов переконливого висновку, що ці розмови були вільними, без примусу або обману з боку будь-яких осіб, обвинувачений повідомляв своїм співрозмовникам обставини вчиненого ним кримінального правопорушення на власний розсуд.

Прокурор у судових дебатах вважала, що за наслідками розгляду даного кримінального провадження доведена вина обвинуваченого і просила призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.

Представник потерпілої адвокат підтримала позицію прокурора. А мама дівчинки зазначила, що хоче, щоб кривдник її дитини поніс покарання за вчинене, не заперечує щодо мінімального покарання, передбаченого законодавством.

Захисник Олександра запевняв, що злочину його підзахисний не вчиняв і просив ухвалити виправдувальний вирок.

— Визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.152 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, — таким був вирок Теребовлянського райсуду.

Олександру зарахують у відбутий строк перебування під вартою від 28 серпня 2023 року, а міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжили до 14 жовтня 2024 року.

 

Як пережити страх і сором?

Як сім’ ям постраждалих пережити все, страх і сором? Редакція «20 хвилин» зібрала в одну публікацію рекомендації психолога і психоаналітика Анни Катрук.

Ці поради знадобляться батькам, щоб з їхньою дитиною такого роду злочину не сталось або, якщо біда не оминула, аби ви знали, що робити.

— Все, що з людиною відбувається, залишає певний слід у внутрішньому сприйнятті, в поведінці і ставленню до світу в цілому. Цей слід може бути руйнівним, а може й зробити людину міцнішою, якщо загоєна душевна рана і усвідомлений урок з тієї ситуації, — розповідає психолог Анна Катрук. — Якщо випадок став публічним, то це з одного боку спричиняє більше фрустраціі для самої дитини: сором, страх, стигматизація. З іншого боку це розголошення заставить інших людей більше задуматись про те, як убезпечити себе та своїх дітей від подібного.

Як можна убезпечити свою дитину? 

— Чим дитина молодша, тим більший повинен бути батьківський контроль. Якщо є можливість зустрічати дитину зі школи, варто це організувати. Якщо дитина переміщається самостійно, вона повинна мати можливість зателефонувати батькам в будь-який момент. А також варто дитину познайомити з деякими правилами, — говорить психолог.

Не заходити в ліфт або під’ їзд з незнайомими людьми.

Ніколи не сідати в машину з незнайомими людьми, навіть якщо друг зробив це.

Не йти з незнайомими людьми, яку б винагороду за це вони не пропонували.

Не відкривати двері квартири нікому, навіть сусідам, якщо батьки про це не попросили по телефону.

Якщо хтось запрошує до себе додому, запитати дозвіл у батьків і повідомити їм адресу і телефон батьків одного.

Якщо хтось запрошує в гості до когось невідомого, не йти.

Розповідати батькам про своє життя, особливо, якщо хтось забороняє дитині розповідати про те, що відбувалося.

Довіряти своїм почуттям: те, що відбувається, комфортно або некомфортно.

— Зі свого боку батьки самі мають не посоромитися запитати у незнайомця, що він робить у вашому під’ їзді, до кого прийшов, і переконайтеся в цьому. Не ігноруйте дитячий крик або плач. Чужих дітей не буває, — каже психолог.

Що треба знати батькам про дитину?

За словами Анни Катрук, життя гарантій не дає, і ніхто не може бути стовідсотково впевненим, що нічого страшного з ним не трапиться. Психолог радить задати ось ці прості запитання батькам, що відпускають, наприклад, підлітка на вечірку:

Куди йде моя дитина? Адреса.

З ким вона там буде? Номери телефонів.

Кого з них я знаю особисто? Чиї батьки мені відомі?

Чи викликають ці люди у мене довіру? (Як у матері чи батька, як у дорослої людини)

Чи проінструктована моя дитина, що саме робити у випадку небезпеки?

Чи навчена дитина говорити «ні» (алкоголь, психоактивні речовини, секс тощо)

Чи домовлено з подругою/другом, щоб в разі поганого самопочуття моєї дитини дзвонив/ла до мене?

Чи продумано мною, що саме я роблю, якщо дитина не відповідає на телефон.

— Такий гіперконтроль навряд чи сподобається підлітку, проте може врятувати життя і здоров’ я. Впевнена, що батьки і діти, в яких є довіра одне до одного, знайдуть баланс в цьому питанні, — говорить психолог.

Якщо вже сталося, то що робити?

А як діяти, якщо ваша дитина стала жертвою злочину на сексуальному ґрунті, розбещення чи зґвалтування? 

— Головне, що тут необхідно засвоїти батькам і всьому суспільству, що дитина НЕ винна! — каже Анна Катрук. — Проти неї скоїли злочин. Вона неповнолітня — це раз. Не давала згоду — два! Навіть, якщо давала, то не контролювала себе, бо вона неповнолітня. За злочин відповідає злочинець. Крапка. Тому ніякої, навіть найменшої провини на неї вішати не можна! Коли так буде вважати суспільство, то ми станемо цивілізованим. Якщо так будуть щиро вважати батьки, то не навішають того сорому, який на дитину, можливо, вже почали вішати оточуючі. 

Психолог наголошує, що після злочину батькам в першу чергу потрібно захищати дитину юридично, а далі — психологічна реабілітація. 

— Коли злочинця буде покарано, психологічна реабілітація відбуватиметься легше і швидше. Перш за все дівчині потрібен спокій, безпечна обстановка, ніяких докорів. Що сталося, те сталося, але на майбутнє можна винести урок: я сама/сам можу дбати про свою безпеку, я також маю право обирати людей, з якими почуваюся в безпеці, ніхто не має права чинити проти мене злочинні діяння, — каже Анна Катрук. — Якщо сталася психологічна травма, треба звернутися до професіоналів. Вони допоможуть відновити внутрішнє відчуття цілісності, власної цінності і сприйняття світу, як загалом хорошого.

 

Юридична довідка

Кримінальний кодекс України
Стаття 152. Зґвалтування
1. Вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування) - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

2. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

3. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

4. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди - караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ ятнадцяти років.

Стаття 155. Вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку

1. Вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов’ язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, іншого органу чи частини тіла або будь-якого предмета, - караються обмеженням волі на строк до п’ яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені близькими родичами або членами сім’ ї, особою, на яку покладено обов’ язки щодо виховання потерпілої особи або піклування про неї, або якщо вони поєднані з наданням грошової чи іншої винагороди потерпілій особі чи третій особі або з обіцянкою такої винагороди, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’ яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

 

Читайте також:

Як карали за сексуальні злочини щодо дітей на Тернопільщині: проаналізували «20 хвилин»

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.