Хрест з могили — на брухт. Ми дізналися, над чим глумилися в області і як покарали злочинців

Марія Бочан

Злочини проти моральності і державності – найбільш цинічні. Нехтування усталеними принципами в суспільстві з кожним роком все масовіше.
Особливо спостерігається серед підлітків і молоді. Що є тому причиною і як запобігти, щоб дитина не потрапила у пастку небезпечних челенджів, роз’яснює психолог. З якого віку настає кримінальна відповідальність?
За знищення чого світитиме «кримінал»? Аналізуємо юридичну складову різних збиткувань.

Наруга над могилою воїнів УНР, пошкодження хрестів, крадіжка надмогильної хвіртки, знищення Державного Прапора, розмалювання гранітних пам’ятників фарбою – це все не уривки зі сюжету фільму, а реальні історії, які траплялися в області впродовж останніх п’яти років.

Із судового реєстру дізнаємось про злочини проти громадського порядку та моральності, що вчиняли в Тернопільській області.

Сучасна молодь наслідує різного роду челенджі в соціальних мережах, наприклад, Tik Tok, Instagram, які несуть за собою аморальні вчинки, вседозволеність, байдужість до суспільної моралі.

Відео дня

Майже всі види цих злочинів, відповідно до Кримінального кодексу, відносяться до не тяжких, та чи з точки зору моральності вони справді такі?

За даними Нацполіції в Тернопільській області від початку 2021 року у поліції перебуває 42 провадження за ст. 297 Кримінального кодексу України (наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого) по Тернополю. Тоді як за минулий, 2020 рік, таких проваджень було всього два.

Дедалі позитивнішою є статистика щодо проваджень протягом останнього року за ст. 338 Кримінального кодексу України (наруга над державними символами): по цій статті проваджень по Тернополю за цей період не має.

Що таке наруга над могилою?

Наруга над могилою – це самовільне пошкодження, розкопування, руйнування або в інший спосіб знищення кладовищенських споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, огорож, склепів, урн з прахом, могил чи інших місць поховання. Цей термін визначає стаття 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу».

Мотиви таких злочинів бувають різними.

Хрест з могили ніс на металобрухт

Так, вранці 9 квітня 2019 року кременчанин вчинив наругу над могилою на «Туницькому кладовищі».

«9 квітня 2019 року, близько 08 години 30 хвилин перебуваючи на «Туницькому кладовищі», що розташоване на вулиці Старого Детюка у місті Кременець, Тернопільської області, ігноруючи моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та місць їхнього поховання, незважаючи на загальноприйняті у соціумі принципи та правила поведінки, демонструючи зневагу до усіх соціальних цінностей, маючи прямий умисел на вчинення наруги над могилою з корисливих мотивів, вчиненій повторно та який направлений на незаконне заволодіння предметами, що знаходились на могилі невідомого померлого, переслідуючи корисливу мету наживи демонтував могилу, та незаконно заволодів металевим хрестом вартістю 197 гривень», - зазначається у вироці суду.

Однак, коли він йшов містом з даним металевим хрестом, то його затримали працівники поліції. Хрест чоловік хотів здати на металобрухт.

Обвинувачений визнав свою вину.

16 липня 2019 року Кременецький райсуд ухвалив вирок і визнав винним мешканця Кременця у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 297 КК України (наруга над могилою) та призначив йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Пошкодив пам’ятники фарбою

1 травня 2021 близько 17:00 години у мешканця с.Веселівка Кременецького району, який перебував на території сільського кладовища, виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на наругу над могилою.

Ігноруючи моральні засади суспільства в частині поваги до родичів померлих та місць поховання, незважаючи на загальноприйняті у соціумі принципи та правила поведінки, демонструючи зневагу до усіх соціальних цінностей, фарбою блакитного кольору, шляхом нанесення хаотичних ліній та плям, чим пошкодив гранітні пам’ятники темного відтінку на двох могилах.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину в повному обсязі, щиро розкаявся та активно сприяв досудовому розслідуванню, йому призначили покарання у виді позбавлення волі на строк один рік. Проте, на підставі статті 75 КК України, його одразу ж звільнили від призначеного покарання, встановивши іспитовий строк один рік.

На чоловіка поклали такі обов’язки протягом року:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання

Вчинив наругу над прапором

29 вересня 2018 року о 16 годині, теребовлянин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у парку «Молодіжний» в м.Теребовлі, підійшов до пам’ятника «Героям Майдану», біля якого знаходився Державний Прапор України, знявши флагшток та тримаючи його в руках, почав розмахувати ним у присутності сторонніх осіб, демонструючи зневажливе ставлення до вказаного Державного символу України, вдаряв ним об землю, в результаті чого зламав флагшток, зірвав його та із Прапором покинув місце вчинення злочину.

Після чого теребовлянин повністю визнав свою вину у вчиненні злочину.

7 листопада 2018 року Теребовлянський райсуд визнав його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.338 КК України, та призначив йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складало на той час 850 грн.

Хочуть довести дорослість

Що ж штовхає людей до вказаних діянь, звісно за винятком корисливих мотивів, що зрозуміло, «20 хвилин» пояснює юридичний психолог Михайло Козюк.

Передумовою поведінки особи чи групи осіб, які здійснюють наругу по відношенню до певних символів чи пам’яток є бажання довести свою дорослість, бажання самовиразитися, — зазначає психолог.

Михайло Козюк зауважує, якщо батьки, ймовірно, не зуміли включити, зацікавити дитину сферами позитивного характеру: гуртками, танцями, іншими хобі тощо, то дитина сама собі вибирає спосіб, як самоствердитись. У зв’язку з цим, за словами психолога, дитина самостверджується в очах своїх однолітків іншими, в тому числі деструктивними способами.

Коли вчиняються групові наруги над будь-якими об’єктами – це наслідок наслідування інших осіб. Ефект колективної підсвідомості спрацьовує, коли вчиняються групові наруги над різного роду об’єктами, пояснює фахівець.

Як уберегти дітей?

Михайло Козюк поділився із «20 хвилин» практичними порадами, як вберегти дитину від згубних впливів. Сучасна молодь наслідує різного роду челенджі в соціальних мережах, наприклад, Tik Tok, Instagram тощо.

Сповідуючи культуру тієї чи іншої соціальної спільноти, діти перекладають таку поведінку у своє повсякденне життя, наприклад, належність до деструктивних субкультур. Заради «відеохайпу», з метою показати свою міць і силу у соцмережах, різного роду аморальні вчинки здійснюються виключно заради того, щоб зняти і викласти ролик у мережу, - пояснює Михайло Козюк.

Вседозволеність і соціальну байдужість – тобто все те, що виступає проти загальносуспільних норм моралі, дедалі частіше обирають молоді люди.

Поради від психолога

1. Бути у житті дитини. Перш за все психолог радить батькам, вихователям, педагогам з самого дитинства чути і бачити свою дитину, а саме те, чим вона хоче займатися, що їй до вподоби. Ні в якому разі не можна пустити дитину на самоплив у житті.

Зараз в сучасному світі дитина, перебуваючи у фізичній самоті, коли батьки на роботі, вже давно не на самоті, оскільки повністю оточена соцмережами. Дитиною керують онлайн. Це онлайн самовиховання, - зазначає фахівець.

2. Включати дитину у позитивні соціальну групи. Це гуртки, творчі майстерні, кемпи, організації на кшталт «Пласту», спортивні гуртки тощо.

— Тільки включені в якусь групову і позитивну діяльність діти набуватимуть правильний соціальний розвиток.

3. Багато розмовляти з дитиною. Аналізувати захоплення своєї дитини.

— Якщо ви чуєте, що ваша дитина захоплюється якимись певними шкідливими літературою, відеороликами або ж стає замкнутою, тоді потрібно починати реагувати і діяти. За допомогою психологів, лікарів-психіатрів тощо. Якщо ви з'ясували, що дитина належить до певних поганих субкультур, то потрібно реагувати включно із прийняттям радикальних мір.

З якого віку настає кримінальна відповідальність?

За ст. ст. 297, 298, 338 ККУ кримінальна відповідальність настає вже з 16-ти років – із загального віку кримінальної відповідальності.

Юридична довідка:

Витяги статей із Кримінального кодексу України

Стаття 297. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого

1. Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого, -

караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, а також осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасників Революції Гідності, борців за незалежність України у XX столітті, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, -

караються обмеженням волі на строк від чотирьох до п’яти років або позбавленням волі від чотирьох до семи років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

Стаття 298. Незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини

1. Незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об'єкті археологічної спадщини -

караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини чи їх частин -

караються штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо пам'яток національного значення, -

караються позбавленням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

4. Дії, передбачені частинами другою або третьою цієї статті, вчинені з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об'єктів археологічної спадщини, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

5. Дії, передбачені частинами другою або третьою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Стаття 338. Наруга над державними символами

1. Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України -

карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Публічна наруга над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави -

карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.