«Кришування» кол-центрів та відмивання мільйонних статків: НАБУ і САП розкрили подробиці операції «Карфаген»

«Кришування» кол-центрів та відмивання мільйонних статків: НАБУ і САП розкрили подробиці операції «Карфаген»
Фото Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

НАБУ і САП викрили злочинну організацію, учасники якої, за даними слідства, систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. В організації схеми підозрюють одного із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора.

Про це 5 вересня повідомили в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

— За процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ викрили злочинну організацію, яку в середині 2025 року створив та очолював один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. До її складу керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора залучив як працівників органів прокуратури, так і наближених осіб, — йдеться у повідомленні.

Слідством встановлено, що учасники організації займалися систематичним одержанням неправомірної вигоди за неперешкоджання протиправній діяльності так званих кол-центрів, які масово вчиняють шахрайські дії стосовно громадян України та іноземців.

Одержані кошти особи легалізували шляхом набуття об’єктів нерухомого майна, коштовностей, цінного рухомого майна на суму понад 20 млн грн.

Також учасники злочинної організації легалізували понад 10 млн грн, розмістивши їх на рахунках близьких осіб як доходи, отримані в результаті підприємницької діяльності.

Крім того, встановлено, що організатор через інших учасників злочинної схеми легалізував раніше набуті активи. Мова йде про перереєстрацію об’єктів нерухомого майна на третіх осіб з метою приховання володіння ними та права на них, зокрема в популярному апарт-комплексі поблизу Карпат, мінімальна ринкова вартість яких перевищує 12 млн грн.

На сьогодні САП та НАБУ викрили п'ятьох осіб. Їх підозрюють у створенні, керівництві та участі у злочинній організації, члени якої за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів (ст. ст. 255, 209 КК України).

Позиція Офісу Генпрокурора

Щодо можливої причетності одного з працівників Офісу Генерального прокурора до протиправної діяльності, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів: усі обставини має встановити слідство. Офіс Генерального прокурора надасть антикорупційним органам повне сприяння та всю необхідну інформацію в межах закону. Про це йдеться в офіційній заяві Офісу Генпрокурора.

Цей епізод має отримати об’єктивну правову оцінку у встановленому законом порядку. 

Водночас системна робота з протидії шахрайським кол-центрам триває.

За останні 12 місяців проведено понад 1050 обшуків, припинено діяльність близько 340 шахрайських кол-центрів і понад 5 тисяч операторських місць. Українські прокурори брали участь у роботі 37 міжнародних спільних слідчих груп за координації Євроюсту та підтримки Європолу.

Наразі розслідується 147 кримінальних проваджень. Про підозру повідомлено понад 183 особам, щодо 93 осіб обвинувальні акти скеровано до суду. Встановлений розмір збитків потерпілим становить десятки мільйонів гривень.

Працівника Офісу Генерального прокурора, щодо якого перевіряється можлива причетність до протиправної діяльності, буде відсторонено від виконання службових обов’язків на час досудового розслідування.

ЗАЯВА ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА ЩОДО НІЧНИХ ОБШУКІВ

Офіс Генерального прокурора вважає важливим розділити два питання, які сьогодні обговорюються в публічному просторі. Про це йдеться у заяві Офісу Генпрокурора 5 вересня.

"Перше — перевірка можливої причетності одного з працівників ОГП до протиправної діяльності, пов’язаної з роботою шахрайських call-центрів.

Друге — проведені вночі обшуки у службових приміщеннях Генерального прокурора, першої заступниці Генерального прокурора та інших працівників ОГП, під час яких детективи НАБУ отримали доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень.

Щодо першого питання позиція Генерального прокурора є однозначною.

Використання посади, статусу працівника прокуратури або службових можливостей для прикриття чи сприяння будь-якій злочинній діяльності є неприпустимим і буде каране передбаченою законом відповідальністю.

Щодо працівника ОГП, який фігурує у розслідуванні НАБУ, наразі вирішується питання про його звільнення з органів прокуратури.

Офіс Генерального прокурора зі свого боку надаватиме слідству необхідне сприяння та передбачену законом інформацію.

Водночас таке саме неухильне дотримання закону, процесуальних гарантій та меж судових дозволів має бути забезпечене всіма правоохоронними органами.

Близько опівночі детективи НАБУ все ж провели слідчі дії у службових приміщеннях, якими користуються Генеральний прокурор, перша заступниця Генерального прокурора, а також інші працівники та структурні підрозділи ОГП.

Масштаб цих слідчих дій, їх фактичне обґрунтування та перелік матеріалів, до яких було отримано доступ, потребують окремої правової оцінки.

Серед документів, до яких було отримано доступ під час обшуків, перебували матеріали кримінального провадження щодо можливих протиправних дій близьких осіб, пов’язаних із керівництвом САП. Це провадження розслідувалося за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора. Про його існування та перебіг розслідування керівництву САП було відомо.

Крім того, детективи отримали доступ до матеріалів іншого кримінального провадження, зокрема інформації, одержаної в межах проведення НСРД щодо можливої протиправної діяльності працівників НАБУ та САП.

За таких обставин ОГП вважає необхідним встановити, чи відповідав фактичний обсяг доступу детективів предмету кримінального провадження, в межах якого проводилися обшуки.

Йдеться виключно про правову оцінку конкретних процесуальних дій: до яких матеріалів було отримано доступ, чи були вони оглянуті, скопійовані або вилучені та чи охоплювалися відповідними судовими дозволами.

Окремі питання виникають і після аналізу судових ухвал, якими обґрунтовувалися слідчі дії щодо керівництва ОГП.

Щодо Генерального прокурора

В ухвалі наведені окремі розмови працівника ОГП, які стосуються побутових питань.

Серед них згадка про «темну плитку» в одному з приміщень, яким користується Генеральний прокурор, а також обговорення встановлення сигналізації та внутрішніх датчиків.

На підставі цих розмов у матеріалах далі висувається версія про можливий зв’язок із коштами, які, за припущенням слідства, могли мати протиправне походження.

Водночас у наведених в ухвалі матеріалах немає прямих даних про те, що Генеральний прокурор давав будь-які вказівки сприяти діяльності call-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, попереджав будь-кого про заплановані слідчі дії, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації чи будь-які інші послуги.

Зв’язок між наведеними побутовими розмовами та можливою злочинною діяльністю в матеріалах обґрунтовується переважно припущеннями.

Про це свідчать і формулювання, використані в ухвалі: «ймовірно», «можлива обізнаність», «не виключає», «можуть бути».

Саме тому достатність таких даних для проведення слідчих дій у службових приміщеннях Генерального прокурора, на нашу думку, потребує окремої оцінки.

Ще один приклад - наказ № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні».

У пункті 169 ухвали наведено розмову, в якій працівник ОГП переказує нібито домовленість із «шефом», під яким слідство розуміє Генерального прокурора, щодо внесення змін до цього наказу.

Цю розмову також використано як один з аргументів в обґрунтуванні слідчих дій.

Водночас жодних таких змін Генеральний прокурор не підписував. Вони не були прийняті та не набули чинності.

Таким чином, йдеться про обговорення можливого управлінського рішення, яке фактично не було реалізоване.

На нашу думку, ця обставина також мала бути врахована під час оцінки достатності підстав для проведення обшуку.

Щодо першої заступниці Генерального прокурора Марії Вдовиченко

Наведені в ухвалі розмови стосуються координації та проведення слідчих дій у кримінальних провадженнях щодо діяльності call-центрів.

Зокрема, в матеріалах фігурує термін «реалізація», який сам суд пов’язує з можливим проведенням обшуків у call-центрах. Тобто йдеться про обговорення проведення правоохоронної операції щодо осіб, діяльність яких перевіряється у кримінальному провадженні.

Водночас це обговорення надалі використовується як один з елементів версії про можливе сприяння цим самим особам. Таким чином, підготовці законних за своєю правовою природою слідчих дій проти call-центрів фактично надано протилежного кримінально-правового змісту: її використано як аргумент на підтвердження можливого сприяння діяльності об’єктів, щодо яких ці слідчі дії й готувалися.

Інші розмови, наведені в ухвалі, стосуються необхідності систематизувати протидію call-центрам, сконцентрувати відповідні кримінальні провадження у спеціалізованому напрямі та забезпечити єдину координацію цієї роботи в регіонах.

За своїм змістом це питання організації роботи прокуратури та правоохоронної діяльності. Саме тому ці обставини мають оцінюватися у повному контексті та з урахуванням фактичних управлінських і процесуальних рішень.

Щодо працівника ОГП, причетність якого перевіряється

Офіс Генерального прокурора не ставить під сумнів право НАБУ перевіряти майновий стан щодо працівника ОГП, контакти, можливі зв’язки чи інші обставини, які мають значення для кримінального провадження.

Усі такі обставини мають бути ретельно перевірені у встановленому законом порядку. Розпочато службове розслідування.

Позиція Генерального прокурора принципова: статус працівника прокуратури не може бути способом уникнути відповідальності або прикриттям для можливої злочинної діяльності.

Водночас розслідування щодо конкретної посадової особи має здійснюватися в межах відповідного кримінального провадження та з дотриманням установлених законом процесуальних гарантій.

Офіс Генерального прокурора поважає інституційну незалежність НАБУ та САП і зацікавлений у професійній взаємодії між усіма правоохоронними органами.

Можливе перевищення меж законного доступу до матеріалів кримінальних проваджень, які не стосувалися предмета обшуку буде ретельно перевірено в межах кримінального провадження.

Кожна встановлена обставина отримає належну правову оцінку.

Позиція Офісу Генерального прокурора послідовна: будь-які факти можливої протиправної діяльності працівників прокуратури мають розслідуватися без винятків. Водночас усі слідчі дії, незалежно від органу, який їх проводить, мають відбуватися виключно в межах закону та наданих судом повноважень.

Це однаковий стандарт для всіх правоохоронних органів."

Довідка
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінально караного проступку і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Нагадаємо, раніше «20 хвилин» повідомляли, що  НАБУ та САП викрили схему легалізації 150 млн гривень, які, за даними слідства, використали для внесення застави за одного з учасників злочинної організації. Про це йшлося у відео Національного антикорупційного бюро України. За даними слідства, до групи входили заступник керівника Офісу президента України, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи. Для реалізації схеми використовували державний банк і рахунки підконтрольних підприємств.

 

 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google

keyboard_arrow_up