Потерпілий відмовляється від звинувачень швагра, якого засудили за напад із сокирою
Під час сварки Руслан Ф. декілька разів вдарив брата дружини сокирою по голові, — такою була версія слідства. Травмованого родича прооперували, а дебошира затримали. Суд засудив його до 6,5 років тюрми. Апеляція залишила вирок в силі. Як дізналися «20 хвилин», крапку в цій історії ставити рано.
«Посадили безневинну людину», — постраждалий став на захист швагра, якого звинуватили у замаху на його вбивство. Чоловік звертався до редакції та запевняв, що не швагро ударив його сокирою по голові, а він сам. Останній про це неодноразово заявляв. Але ні під час слідства, ні в судах першої та апеляційної інстанції його ніби не чули.
Борщівський райсуд засудив Руслана Ф. за завдання тілесних ушкоджень братові дружини. Апеляційний залишив вирок в силі. Як дізналися «20 хвилин», рішення судів обох інстанцій на Тернопільщині оскаржуватимуть у Верховному суді та Європейському суді з прав людини. Тим часом засуджений, перебуваючи у СІЗО в Чорткові, не раз подавав клопотання, що хоче йти воювати, але йому у цьому відмовляли. Чому і що ще вдалося дізнатися журналістам?
«Я — Василь Сулима, заявляю, що проти швагра Руслана нічого не маю. Я проти того, що його засудили, — звернувся до редакції чоловік із інвалідністю, який став потерпілим у кримінальному провадженні. — Мене мучить совість, не можу спати і жити, бо посадили безневинну людину. Це я зробив, сам, а Руслан того не робив. Я хочу, аби він повернувся…»
Потерпілий Василь розповів «20 хвилин», що зараз почувається вкрай погано, але не фізично, а морально. Рани зажили, і наслідків майже немає. Як і спокою. Бо, на його думку, за грати суд відправив безневинну людину, яка не скоювала тяжкого злочину. Василь розповідає, що хворий на ДЦП і має інвалідність. Родичі припускають, що Руслана «зробили» цапом відбувайлом, бо переселенець.
Гуляв із сокирою селом
Ця історія розпочалась ще у вересні 2022 року. Тоді поліція повідомила, що На Чортківщині уродженець Миколаєва розгулював із сокирою і звинувачував у війні «бандерівців»
«Гуляє із сокирою селом та погрожує місцевим мешканцям», — про це на лінію «102» 26 вересня близько 16:00 заявила жителька одного з сіл Чортківського району. Про це повідомляв відділ комунікації поліції Тернопільської області.
Спілкуючись із людьми, правоохоронці дізналися, що «буянив» у селі 46-річний уродженець Миколаївської області.
— Чоловік був п'яний, ходив селом та звинувачував у війні, як він казав «усіх бандерівців із заходу України». Його намагалися вгамувати місцеві. Група реагування патрульної поліції забрала порушника до відділення поліції. Проте, згодом стало відомо, що, окрім конфлікту з місцевими, він ще травмував брата своєї співмешканки, — повідомляли тоді у поліції. — Потерпілого родичі завезли до лікарні.
За попередньою версією слідства, під час сварки чоловік декілька разів вдарив жителя Чортківського району, 1963 року народження, сокирою по голові. Про травмованого поліцію повідомили медики Борщівської лікарні. Чоловіка прооперували, а дебошира затримали.
Згодом справу розглядав Борщівський райсуд, туди вона пішла зі звинуваченням за ст. 115 Кримінального кодексу України — в умисному вбивстві. Майже перед вироком кваліфікацію змінили, звинувативши Руслана у тяжких тілесних ушкодженнях, які він завдав родичу дружини.
— Визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на шість років шість місяців, — йдеться у вироку Борщівського райсуду. — Строк відбуття покарання рахувати з 26 вересня 2022 року.
Побралися у СІЗО
Вирок оскаржили в апеляції усі сторони процесу. Рідні не вірили в причетність Руслана до травм, які отримав Василь. Племінниця потерпілого Мар’яна згадує, як повернулась із роботи додому, все навколо було у крові, а на Русланові — ні на одягу, ні на тілі, не було ані краплі. Це ж згодом підтвердили експерти у суді: на тілі обвинуваченого немає слідів крові потерпілого, і під нігтями жодних слідів травмованого чоловіка. Про це дізнаємось із Судового реєстру.
Потерпілий стверджує, що зараз почувається добре. А у вироку, нарікає його сестра Леся, «суддя написала, що брат залежний від медикаментів. Це не відповідає дійсності, бо окрім таблеток від зубного болю, противірусних, ніяких інших медикаментів не приймає. На обліку у психіатра не стоїть», — не розуміє сестра, чому зробили висновок про поганий стан здоров’я брата.
«Я не хочу, щоб ви подумали, що я вигороджую брата чи чоловіка, але вони самі про себе говорять, — розповіла «20 хвилин» пані Леся. — Я настільки довіряю Руслану, що ми зареєстрували шлюб, коли він перебував у СІЗО. І брат мене в цьому підтримав. Якби він його скривдив — чи так було б?»
Обвинувачений Руслан, як з’ясували журналісти у дружини та адвокатки, жив у селі у колишньому Борщівському районі орієнтовно два роки.
Що відбувалося в апеляції
Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника, потерпілого і прокурора на вирок Борщівського районного суду від 16 січня 2024 року щодо Руслана Ф.
— Слід зазначити, що органом досудового розслідування дії Руслана Ф. кваліфікували за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України (закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині), однак в ході судового розгляду таке обвинувачення не знайшло свого підтвердження, — повідомили у пресслужбі Тернопільського апеляційного суду.
Усі учасники провадження не погодились із судовим рішенням і в апеляційних скаргах просили вирок скасувати. При цьому обвинувачений та його захисник просили повністю виправдати Руслана Ф., а у разі доведення його вини – призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Потерпілий Василь С. доводив, що тілесні ушкодження наніс собі сам, оскільки з дитинства хворів на ДЦП і у нього траплялись нервові зриви. Тому вважав, що Руслана Ф. потрібно повністю виправдати. Натомість прокурор просив перекваліфікувати дії обвинуваченого на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 10 років позбавлення волі. Вважав, що обвинувачений свідомо завдав потерпілому удари сокирою у життєво важливий орган – голову, що свідчило про його умисел спричинити смерть. Тим більше, що після скоєного медичну допомогу не надав, а пішов додому.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно кваліфікував дії обвинуваченого та обрав вид і міру покарання відповідно до тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі винуватого.
— Хоча Руслан Ф. своєї вини не визнав і на підставі ст. 63 Конституції України від дачі показів відмовився, його винуватість поза розумним сумнівом повністю доведена показами свідків і потерпілого, висновками судових експертиз, протоколами – огляду місця події та проведення слідчого експерименту, — повідомили у пресслужбі Тернопільського апеляційного суду.
… відправлять до будинку престарілих
При цьому колегія суддів критично оцінила доводи потерпілого, що він відібрав у Руслана Ф. сокиру і вдарив себе по голові, помив її й відніс до сараю. Однак у ході слідчого експерименту Василь С. не зміг показати, як саме, скільки разів і куди вдарив себе. Таким чином, аналіз слідчого експерименту засвідчив, що потерпілий не міг заподіяти собі тяжкі тілесні ушкодження, які б узгоджувалися з висновком експерта та рентгенівським дослідженням.
— Разом із тим, дослідивши соціальні зв’язки та побутові умови життя потерпілого, колегія суддів погодилась з висновком районного суду, що Василь С. змоделював версію розвитку подій через побоювання, що сестра відправить його до будинку перестарілих, — повідомили у пресслужбі суду. — Крім того, колегія суддів критично оцінила покази сестри потерпілого — дружини обвинуваченого та її дочки Мар’яни З., які стверджували, що через хворобу у потерпілого траплялись нервові зриви, прояви агресії, й він був схильний до самопошкодження чи суїциду, оскільки їхні слова не підтверджені об’єктивними даними і повністю спростовано показами односельців, котрі характеризували Василя С. виключно як спокійну, врівноважену та доброзичливу людину, не схильну до таких дій.
Колегія суддів також визнала безпідставними доводи прокурора про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого на ч. 2 ст. 115 ККУ — йдеться про умисне вбивство. Адже слідство не довело, що Руслан мав умисел убивати родича дружини.
Чому йдуть до Верховного суду
Адвокатка потерпілого Василя Тамара Денисова повідомила «20 хвилин», що оскаржуватимуть рішення і суду першої інстанції, і апеляційного у Верховному суді.
— Василь наполягає – я мушу прислухатися до побажань клієнта, — каже адвокатка. — Він наполягає, що сам завдав собі тілесних ушкоджень, а не Руслан. Окрім того, є багато саме процесуальних порушень, нехай Верховний суд дасть свою оцінку.
Адвокатка Руслана Ф. Ірина Худа підтвердила «20 хвилин», що також оскаржуватимуть рішення судів Тернопільщини у Верховному суді, а також Європейському суді з прав людини.
— Для апеляції жодні порушення КПК і прав людини, виявилося, не є порушеннями, — прокоментувала Ірина Худа. — Ми зробили такий висновок після того, як прочитали повний текст вироку. Скажімо, допитували понятого, він каже – я не був присутній у приміщенні, стояв у дворі. Суддя у відповідь ствердно каже, мовляв, ну то ви бачили, що там відбувалося. Понятий знову – в середині навіть не був. Інший понятий не мав документів. Мого підзахисного затримали на шість годин раніше, аніж склали протокол. І таких прикладів багато. Сподіваємося, що касаційна інстанція та Європейський суд з прав людини дивитимуться правді в очі.
За словами адвокатки, Руслан Ф. зараз перебуває у СІЗО в Чорткові, невдовзі його мають переводити до місць позбавлення волі. Він вже писав заяву, що хоче йти воювати, натомість отримав відмову, підтвердила адвокатка.
— Щодо завдання тяжких тілесних ушкоджень — ані очевидців, ні слідів під нігтями, ні крові на обвинуваченому — як таке може бути, якщо в літній кухні все було в крові? — каже Ірина Худа. — У вироку багато чого суд взагалі не оцінював: що потерпілий писав клопотання, що він не потерпілий, по огляду місця події не було понятих – це не згадали. По свідках та їхніх показах – зафіксував вибірково.
Що чоловік хоче йти служити, підтвердила «20 хвилин» і дружина засудженого пані Леся. Каже, вже мала гіркий досвід, адже перший чоловік, з яким 13 років прожила у цивільному шлюбі, помер 8 років тому через тиждень, як повернувся із зони бойових дій. Тому жінка категорично проти, аби Руслан йшов служити.
— Руслан хоче йти служити, я проти, але він мене не хоче чути, — розповіла пані Леся «20 хвилин». — Каже, я цього позору терпіти не можу. Мовляв, ліпше йти на війну і бути нормальною людиною, аніж дивитися на це все свавілля.
Брат жодних ліків не приймає і почувається нормально. Сестра каже, що і під час слідства, і в судах його сприймали як психічно хвору людину, натомість судам надавали документи, що на обліку у психіатра той не перебуває.
— У нас склалося враження, що суди обох інстанцій обома руками підтримують тільки позицію прокурорів, — каже пані Леся. — Інші сторони просто не чують. Тому надія на касаційну інстанцію.
У Тернопільській обласній прокуратурі журналістів повідомили, що готують скаргу до Верховного суду. Що саме оскаржуватимуть — не повідомляють.
«20 хвилин» й надалі стежитимуть за розвитком подій у цій справі та про все повідомлятимуть читачів
Довідка
Вирок у Судовому реєстрі — https://reyestr.court.gov.ua/Review/116352011
Юридична довідка
Кримінальний кодекс України
Стаття 115. Умисне вбивство
1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, — карається позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.
Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження
1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, — карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
