Реабілітаційний центр в Івачеві, який підозрюють у незаконному утриманні людей, і далі собі працює

Фото поліції

• Читач «20 хвилин», який мешкає неподалік реабілітаційного центру в Івачеві, розповів, що там часто чути голоси і часом музику зі співами.
• Чи давали дозвіл у громаді на діяльність закладу, який проходить у кримінальній справі за незаконне утримання людей? Що ще вдалося дізнатися журналістам «20 хвилин»?

«Реабілітаційний центр, «закриття» якого гучно розтиражували силові структури, й надалі працює, — телефоном повідомив читач «20 хвилин» Петро К. ( справжні дані є у редакції — прим. авт.). — Там проживають чимало людей, бачу часто машини. Чути, як люди співають, музика досить гучно звучить. Ні, вони не шумлять, не організовують якихось гучних вечірок. Але той заклад і надалі функціонує». 

«Життя» у тому центрі не припиняється, співрозмовник бачив часто там і поліцію. 

— То закрили той центр, чи «накрили»? — цікавиться читач. — Не так давно, пам’ятаю, повідомляли, що справу передали до суду. То як той центр може працювати?  

Незаконно утримували людей — слідство

Прокурори Тернопільської обласної прокуратури, нагадаємо, скерували до суду обвинувальний акт стосовно організованої групи з шести осіб за фактом незаконного позбавлення волі людей (ч. 3 ст. 146 КК України). Про це наприкінці грудня повідомили в Офісі Генпрокурора України. 

— Слідство встановило, що впродовж 2022-2023 років тернополянин в одному з сіл Тернопільського району орендував житловий будинок із земельною ділянкою, у якому разом з п'яти спільниками за гроші утримували нарко- та алкозалежних проти їхньої волі, — повідомляли у прокуратурі.  

«Клієнтів» розшукували в інтернеті або серед знайомих, адже організатори псевдо реабілітаційного центру в минулому мали ті ж залежності, що і їхні «підопічні». 

Перебування в установі вартувало родичам від 10 тис. грн в місяць. Обіцяного лікування від нарко- та алкозалежності громадяни не отримували. Безперешкодно залишити приміщення «центру» вони не могли. Їх замикали всередині та охороняли ззовні і обмежували будь-які контакти з рідними, повідомляли у прокуратурі.

— Незаконну діяльність псевдореабілітаційного центру припинено, — повідомляли в Офісі Генпрокурора наприкінці грудня 2023 року. 

Раніше вже «20 хвилин» писали, що людей із залежністю за 20 тисяч незаконно утримували у реабілітаційних центрах — саме таку суму називали у листопаді 2023 року у поліції. 

— Пацієнтів, які не погоджувалися їхати у реабілітаційний центр, вивозили силою, — повідомляли тоді у поліції. — У закладі люди проживали по п'ятеро у кімнатах. На вікнах були решітки без ручок, а двері завжди зачинені. На вулицю підопічні могли виходити лише під наглядом працівників. Телефоном користуватися їм не дозволяли. Коли ж родичі телефонували у центр, то підозрювані надавали їм неправдиву інформацію і запевняли, що все гаразд, але потрібен ще час. Свої послуги оцінювали від 8 до 20 тисяч гривень в місяць.

Інкримінували викрадення людей

Поліцейські Тернопільщини припинили незаконну діяльність реабілітаційних центрів у трьох регіонах України, у яких насильно утримували людей, повідомляли тоді у головному управлінні поліції. 

— Викрадення людей та незаконне позбавлення волі інкримінують слідчі-детективи п'ятьом особам, — повідомили у головному управлінні Нацполіції в області. —  Організована злочинна група впродовж кількох місяців примусово оформляла потерпілих в реабілітаційні центри. Усе це проводилося під «маскою» допомоги людям із різного роду залежністю.

Документувати незаконну діяльність працівники відділу міграційної поліції спільно із детективами ГУНП в Тернопільській області та представниками кримінального аналізу почали ще у листопаді 2022 року, запевняли у поліції.

Як йшлося на сайті поліції, зібравши достатню доказову базу, міграційники спільно зі слідчими та бійцями роти поліції особливого призначення під процесуальним керівництвом обласної прокуратури провели одночасно в трьох областях України 10 обшуків. Правоохоронці виявили та вилучили транспортні засоби, наліпки з оголошенням, чорнову бухгалтерію та записи із клієнтською базою, повідомляли у поліції.

То працює чи ні — і чому?

Що відбувається зараз у справі реабілітаційного центру та чому він функціонує, якщо матеріали направлені до суду, журналісти «20 хвилин» запитали у поліції. 
— Кримінальне провадження скерували до суду, — запевнив речник поліції Тернопільщини Сергій Крета. — І за ті порушення, які виявили тоді, винуватці нестимуть покарання.  

Як пояснив далі, попит у роботі такого роду центрів є. Раніше вони працювали без статуту та мали багато порушень. Скажімо, забирали телефони, не дозволяли бачитись з родичами, насильно утримували. Зараз помилки виправили. За словами Сергія Крети, з пацієнтами центру регулярно спілкуються працівники відділу міграційної поліції — у жодного нарікань чи претензій на діяльність центру чи працівників немає. А судитимуть, мовляв, за попередні «гріхи», про які повідомляли раніше. 

«20 хвилин» зв’язались телефоном зі старостою села, де функціонує реабілітаційний центр. 

— На їхню діяльність до мене як старости, не надходило жодної скарги — чи то усної, чи письмової, — каже Петро Винницький. — Ані від мешканців, які проживають поруч, ані від інших жителів села. Такими справами займається поліція. Дозволів на таку діяльність я не видаю. Мені невідомо, законно чи незаконно діє той центр. 

Чи офіційно функціонував реабілітаційний центр і чи надавали будь-які дозволи на діяльність у Білецькій громаді, «20 хвилин» запитали у секретаря ради Віталія Когута. Той запевнив журналістів, що таких документів чи інформації на виконком чи на сесію не готував і не подавав, і таку діяльність не погоджували. А для детальної відповіді, і чи є це питання в компетенції Білецької громади, запропонував звернутись із запитом. Журналісти також цікавились, хто є власником приміщення, яке орендує реабілітаційний центр. Однак ні староста, ні в сільраді відмовились про це говорити. А місцеві точної інформації не мають. 

Що дізнались журналісти?

Журналісти зателефонували до керівника реабілітаційного центру нібито з особистою метою.

Коли поцікавились умовами проживання та перебування у центрі, чоловік одразу запитав: «А він готовий приймати допомогу?» Далі даємо пряму мову.

— Він йти до нарколога навідріз відмовляється. Хоче у реабілітаційний центр. Як у вас відбувається реабілітація, чи є шанс позбутись залежності і як до вас потрапити? – питає журналіст під виглядом стурбованого родича.

— Як відбувається — його (наркозалежного – прим. ред.) треба ізолювати від оточення, привезти до нашого реабілітаційного центру, де з ним будуть займатись на групах. Передусім, йому треба вийти, вивести – казати по простому – з «ломки» і далі треба займатись на реабілітації, — пояснює у відповідь.

— А скільки це часу займає? Як все відбувається? Він постійно буде в центрі? — уточнює журналіст.

— Так, постійно буде. Дивлячись, який у нього стан. Ви тільки не лякайтесь, програма реабілітації розрахована на рік. А все залежить від того, як він буде справлятись зі своїм емоційним станом, ви ж зрозумійте. Але пів року, три місяці точно — дивлячись як піде. Для початку його треба привезти, щоб вивести з абстинентного синдрому, а далі з ним вже будуть працювати спеціалісти — нарколог, психолог.   

— А скільки коштує реабілітація? — поцікавився журналіст.  

— 10 тисяч в місяць, відповів співрозмовник.

— А що туди входить? Проживання, харчування, допомога? — уточнюємо  

— Так, ще ручки, зошити, все, чим займаються на групах. День розписаний за графіком – підйом, зарядка, молитва, потім починаються групи, програма розписана на кожен окремий день, заняття, письмові роботи, підсумок дня, підсумок тижня, групи з підтримки — це спеціальна програма, розроблена для реабілітаційних центрів, — пояснював чоловік.

— Це від якоїсь релігійної організації чи медичний реабілітаційний центр?

— Це реабілітаційний центр. Він (наркозалежний – прим. ред.) якщо не хоче молитись – хай не молиться, — запевнив співрозмовник. — Хто хоче, може, і їхній стан тому стабілізувався – їздять у неділю до церкви.

— Але його згода обов’язкова? — уточнює журналіст.

— Психіка залежного сприймає відмову від вживання як загрозу. І він всіма способами буде намагатись вернутись назад, — терпляче пояснює чоловік. — У нього будуть такі моменти — все, мені вистачило, я додому. Але в нас хороші спеціалісти, які вміють доносити до людини саму суть проблеми.

— А коли він буде на реабілітації, можна приїжджати до нього, спілкуватись телефоном? — запитує нібито родич наркозалежного.

— Ну, спілкуватись телефоном з ним будете. А приїхати – дивіться, я все поясню, — прокоментував співрозмовник. — Ми дивимось, який у нього психологічний стан, дзвонимо до вас, розказуємо, щоб ви були готові, це теж залежить, що йому казати — ви ж самі розумієте, з вашого боку має бути підтримка, щоб він не пішов з реабілітації.

— А до нарколога треба звертатись? Може якісь виписки потрібні?

— Зняття інтоксикації ми будемо проводити тут, у центрі. А які наркотики він вживає? — перепитав співрозмовник наприкінці розмови.  

— Не знаю точно, якісь таблетки, солі, — розповів заготовлену версію журналіст.

— Солі – капатись (ставити крапельниці — прим. ред.) немає смислу, — зазначив співрозмовник. — Треба таблетками стабілізувати його стан.

Яка «офіційна версія» керівника?

Після цієї розмови журналісти «20 хвилин» додатково зв’язались з Костянтином Сімаковичем, який назвався керівником реабілітаційного центру. Цікавились, який статус має їхній заклад. І чи мають ліцензії, сертифікати та дозволи на здійснення діяльності.  

— Це громадська організація «Пульс-Хмельницький», не медичний заклад. Є сертифікат, ліцензія, всі кведи відкриті, — запевнив Костянтин Сімакович «20 хвилин». — Ми фактично як дочірнє підприємство, працюємо від цієї ГО. Згодом відкриємо і в Тернополі свою громадську організація. Але все зависло, всі папери, через дії поліції.

Приміщення орендують, на вивісці вказана «Терапевтична спільнота», зазначив керівник.

— Ми не медичний заклад, фактично розповідаємо, як проходить реабілітація, можемо запросити лікарів, якщо є потреба у меддопомозі, — запевняв Костянтин Сімакович. — Працюємо — це вже буде третє літо. Є значний досвід надання такого роду допомоги. Добрі показники одужання і боротьби із залежністю. 3% — це показники хороші. У всіх реабілітаційних центрах вони 1-2% тих, що одужали.

Ліцензії на такі заклади законодавчо не передбачені, запевняє керівник. А в самому центрі працюють колишні наркозалежні, які зараз винаймають будинок та намагаються допомогти іншим. На прохання журналістки надали фотокопію статуту ГО. 

За даними Youcontrol, громадська організація «Пульс-Хмельницький» зареєстрована три роки і два місяці тому у Хмельницькому. Керівником є, як зазначено, Комар Артем Олександрович. Серед засновників — пан Артем і Кучеренко Микола Костянтинович. Статутний капітал 0 грн, перебуває на обліку в органах доходів і зборів.  

Серед видів діяльності — основним зазначене 94.99 Діяльність інших громадських організацій. Проте є й інші:

87.10 Діяльність із догляду за хворими із забезпеченням проживання.

87.30 Надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та інвалідів.

87.90 Надання інших послуг догляду із забезпеченням проживання.

А от ліцензій, за даними youcontrol, у громадської організації немає. керівником реабілітаційного центру в Івачеві, як сам представився, є Костянтин Сімакович. Ми також знайшли інформацію у Youcontrol і на самого керівника реабілітаційного центру. Костянтин Сімакович — із Вінничини. Колись займався гуртовою та роздрібною торгівлею і ремонтом автотранспортних засобів і мотоциклів. Проте вже припинив цю підприємницьку діяльність у 2019 та листопаді 2022 року. 

У журналістів в процесі підготовки матеріалу виникли ще кілька питань, тому ми знову зв’язались з Костянтином Сімаковичем.

Хто відповідає за стан пацієнтів?

—Якщо ви, як вказали, співпрацюєте з лікарями, то на яких умовах, чи підписуєте з ними договір чи інші документи? Хто несе персональну відповідальність за правильність медикаментозного лікування? Хто призначає лікування, знімає інтоксикацію? — запитала журналістка.

— У нас лікаря немає, з лікарями ми співпрацюємо — є лікар — один чи два, до якого за потреби ми звертаємось або привозимо, або сам приїжджав дивитись на пацієнта, — відповів Костянтин Сімакович. — І з приводу інтоксикації призначає все лікар. Медикаментів пацієнту він не залишає. Документів з лікарем ми не підписуємо. Підписуємо договір з самим адептом — про умови перебування у реабілітаційному центрі. Адепт підписує заяву і родичі також (взірці заяв і договору надали редакції  — прим. авт). Якщо родичі вимагають, ми даємо їм заяви в двох екземплярах. Один йде нам, інший родичам.

— Чи надаєте рідним якісь виписки? — цікавимось.

— Рідним виписки ми не даємо, — зазначив пан Костянтин.   

— Чи мають працівники центру освіту або підготовку для надання паліативної чи навіть психологічної допомоги наркозалежним? — поцікавилась журналістка.

— Так, у них є дипломи про закінчення школи з хімічної залежності, у  мене також він є. Ще ми займаємося на семінарах, в нас проходять онлайн-зустрічі, навчання, школи з психології тощо. Ми постійно займаємось і вчимось. Після нового року в нас була довга сесія, щосереди ми збирались і цілий день в онлайн через Zoom виходили, спілкувались з психотерапевтами, психологами, обмінювались досвідом між центрами, у нас велика спільнота. 

Як ми розуміємо з розмови, жодного медичного документа, який посвідчує правильність призначень, виписаних препаратів тощо, ви чи ваші рідні не отримують. Тому довірятися таким спеціалістам чи ні — це ваша особиста зона відповідальності.

Потрібна реєстрація в Реєстрі

Щоб з'ясувати, чи можуть громадські організації проводити медичний супровід, журналісти «20 хвилин» звернулися до обласної військової адміністрації за коментарем. За словами речниці ОВА Ганни Василенко, у Департаменті охорони здоров’я ОВА не можуть коментувати діяльність роботи закладів, які не мають ліцензії у галузі медицини.

—  Натомість, якщо подібні заклади надають не медичну, а, скажімо, соціальну чи паліативну допомогу, вони зобов’язані бути зареєстровані чи внесені до Реєстру надавачів соціальних послуг за місцем реєстрації, — повідомила Ганна Зварич.

Аби зареєструватись в Реєстрі, установа мала би надати пакет документів, а працівники мати відповідну освіту. Про це йдеться у Постанові Кабміну від 27 січня 2021 року «Про Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг». Там також зазначено, якими мають бути критерії надавачів соціальних послуг. 

Зокрема там йдеться, що має бути «відповідний фаховий рівень працівників надавача соціальних послуг, які надають такі послуги (соціальних працівників, соціальних менеджерів, фахівців із соціальної роботи, соціальних педагогів, психологів та інших), що підтверджується документом про освіту, свідоцтвом про підвищення кваліфікації та/або про проходження атестації відповідно до законодавства. Фаховий рівень соціальних робітників підтверджується документом про освіту або про неформальне професійне навчання».

МОЗ забороняє співпрацю з такими центрами

Чи можна вважати допомогою наркозалежним перебування у немедичному реабілітаційному центрі і що справді необхідне для лікування пацієнтів, які вживають наркопрепарати, пояснив медичний директор КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» облради Михайло Вовчук.

—  Нам Міністерство охорони здоров’я заборонило співпрацювати з будь-якими реабілітаційними центрами, за винятком тих, які мають медичну практику, — повідомив «20 хвилин» Михайло Вовчук. — Ми з такими (ГО, не медичними — прим. авт.) центрами нічого спільного не маємо, не направляємо до них ані пацієнтів, ані лікарів, ані інший медперсонал. Вони самі собі шукають медиків, але хто нестиме відповідальність за призначене лікування чи погіршення стану пацієнта — питання відкрите.  

Такі центри, каже Михайло Вовчук, правоохоронці викривають, закривають, а вони невдовзі з’являються в новому населеному пункті, переїжджаючи з міста до міста.

—   Фактично перебування в таких реабілітаційних центрах нічого корисного не дають пацієнтам, адже там людину не лікують, а просто «закривають» її і не дають доступу до наркотиків — а це є порушенням прав людини, —наголошує Михайло Вовчук. — Допомогти наркозалежним може лише фахівець-медик. Аби лікування було дієвим і мало суттєвий результат, воно має бути комплексним. Крім нарколога, з пацієнтом має працювати фаховий психіатр та психолог, які мають відповідну освіту. 

Психолог може бути не медиком, але практикувати і мати навички надання допомоги пацієнтам з такими захворюваннями.   

Позбавляти волі не можна 

Ніхто не може бути позбавлений волі, інакше як на підставах та в порядку, визначених законом, наголошує адвокатка Марія Бочан-Мосійченко. І додає: тим паче, жодна приватна установа в Україні не наділена правом позбавляти людину свободи. 

— У протилежному випадку, це карається ст.146 ККУ, — каже Марія Бочан-Мосійченко. — Окрім того, заклади такого типу мають отримати ліцензію на провадження такого виду діяльності/медичної практики такого роду і діяти виключно у відповідності до чинного законодавства України.

Без позбавлення волі, катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує його гідність, поводження!

Примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним і Кримінальним процесуальним кодексами України, зазначила адвокатка. 

— Таке врегулювання — абсолютно зрозуміле, адже обмеження волі і, тим паче, будь-які примусові заходи — одні з найбільш серйозних актів примусу, — пояснила Марія Бочан-Мосійченко. — Такий примус може визначати лише держава в особі судів та судово-психіатричної експертизи. Але ці примусові заходи медхарактеру стосуються психічнохворих.

За рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру:

1) надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку;

2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом;

3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом;

4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом.

Щодо алко- і наркозалежних, їх, як бачимо, у переліку заходів примусового примусу немає.  

«20 хвилин» розшукує людей, які перебували чи перебувають у центрі, готові оприлюднити інформацію про умови перебування. Анонімність гарантуємо.  

Журналісти й надалі стежитимуть за розвитком подій у цій справі та повідомлятиме про зміни читачів. 

Читайте також: 

Людей із залежністю за 20 тисяч незаконно утримували у реабілітаційних центрах — поліція

Тернополянин разом зі спільниками утримували нарко- та алкозалежних проти їхньої волі — Генпрокуратура

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.