Суд виправдав засудженого за вбивство, який вже відсидів два роки. Адвокатка каже: взяли не того
- Через сім років після вбивства суд виправдав обвинуваченого у вбивстві 32-річної жительки Тернопільщини Руслани Бай.
- Чому і що каже родина убитої, дізнавались «20 хвилин».
«Немає такого дня за ці роки, щоб я не плакала. Я і досі не знімаю чорної хустки. І мені головне — довше здоровою бути, бо я мушу поставити онучку на ноги, — Марія Нагірна, яка роками добивалась справедливого покарання для того, хто відібрав життя її дитини. — У мене Марічка на руках (дочка загиблої — прим. авт.). Я мушу жити заради неї…»
Знайшли на ранок
Тіло Руслани Бай знайшли із чисельними ножовими пораненнями ще 26 червня у 2016 році. Жінці тоді було 32. У смерті Руслани звинуватили 26-річного Ігоря Р., який жив по сусідству з родиною. Зборівський райсуд визнав винним сусіда у смерті Руслани ї і засудив до 8 років позбавлення волі. Апеляція залишила вирок суду першої інстанції в силі.
Після розгляду у Верховному суді Ігоря відпустили з-під варти, а справу відправили на новий перегляд. Після того минуло майже п’ять років, протягом яких справу розглядали в судах різних інстанцій, і в липні 2023 р. Бережанський райсуд виправдав Ігоря. Про виправдальний вирок мама убитої Марія Нагірна дізналась від журналістів.
— Ні, на цьому суді я не була, від вас вперше чую, що його (Ігоря Р., - прим. авт.) виправдали, — каже жінка. — Мені ніхто не сказав, що буде засідання.
32-річну доньку співрозмовниці знайшли на присадибній ділянці мертвою. Колото-різана рана на грудях підтвердила, що смерть була насильницькою. Версій загибелі було декілька, проте поліцейські повідомили, що їм вдалося знайти незаперечні докази причетності до вбивства сусіда загиблої. Чоловік, повідомляли тоді в поліції, одразу не зізнавався, але згодом таки визнав вину.
Дали 8 років, просили 15
Очевидці раніше розповідали «20 хвилин», що у неділю, 26 червня, у родині підозрюваного цілий день пиячили — і вдома, і виїжджали на сільський ставок. Сусіди розповідали, що бояться навіть заходити на обійстя цього сімейства, адже родина була з кримінальним минулим. Напередодні вбивства з місць позбавлення волі вийшов батько зловмисника, а сам обвинувачений у смерті Руслани на момент вбивства був умовно засудженим. Проблеми із законом чоловіки мали через наркозлочини.
Після вбивства Ігоря затримали, він зізнався, що це скоїв саме він, повідомляли тоді у поліції. Однак вже в суді своєї вини не визнав.
Апеляційні скарги подали усі сторони процесу – і обвинувачений, і мама вбитої, і прокуратура. Колегія суддів Апеляційного суду Тернопільської області не знайшла підстав для задоволення апеляцій обвинуваченого і його захисника. І вирок суду першої інстанції залишила без змін, а подані апеляції — без задоволення.
— Як натерпілась моя Русланка від ката… Він вдарив її пляшкою по голові. Мордував. Встромив ножа у серце. Кажуть, що час лікує. Але наша рана чомусь не гоїться, — поділилась із «20 хвилин» пані Марія, мама загиблої Руслани Бай, коли ми зустрілись в апеляційному суді в 2018 році. — За жорстоке мордування 8 років? Вбивця нашої Русланки мав би спокутувати все життя. Прокурор просив 15 років ув’язнення, я просила щонайменше 15. Але судді вирішили по-своєму…
Тоді мати вважала, що вирок зам’який. Але невдовзі адвокат засудженого подала касаційну скаргу до Верховного суду. 10 жовтня 2020 року була постанова. Суд скасував попередні вироки та направив справу на новий розгляд. Прокурор у справі просив визнати Ігоря винним за ст. 119 Кримінального кодексу — йдеться про вбивство через необережність. Мати вбитої Руслани та її адвокатка наполягали — це було умисне вбивство і звинувачувати та карати потрібно за ст. 115 ККУ — за умисне вбивство.
— Його виправдали… Чи причетний він, питаєте? Я впевнена у цьому. Але робив це не сам, просто взяв всю провину на себе, — прокоментувала вирок Бережанського райсуду мати Руслани. — Моя донька була міцнішої тілобудови. Він — (Ігор — прим. авт.) сам би з нею не впорався. Я впевнена, він був не один.
Вийшов за два роки
Жінка каже, що боротись далі за покарання вбивці доньки чи оскаржувати новий вирок суду не буде.
— А воно щось дасть? Він (Ігор – прим. авт.) два роки відсидів, — у СІЗО і тюрмі, потім його відпустили. Два роки за вбивство? — гірко констатує пані Марія. — Більше я нічого не хочу. Справедливості немає у світі. Мою дитину не тільки вбили, над нею знущались. На ній живого місця не було. Сумно… Я по нинішній день в чорному ходжу. А що та дитина, дочка Руслани, має казати… Марійка зі мною живе. Зараз поїхала, вчиться у Тернополі в училищі. Їй вже 17…
Щойно приїжджає з навчання, біжить до мами на цвинтар, каже бабуся.
Батько дитини до неї не признається, мала з бабусею живуть на дві пенсії — мала має через втрату годувальника та на бабусину, призначену за віком. Здоров’я літньої жінки після вбивства Руслани серйозно похитнулось, вона й сама за ці роки пережила чимало оперативних втручань, але, каже, мусить триматись і жити заради онучки…
Що каже адвокатка засудженого
Зміни за ці роки стались і в житті засудженого Ігоря. Адвокатка Ігоря Р. переконує, добре зважували всі за і проти, коли готувались подавати касаційну скаргу до Верховного суду. Чи задоволена адвокатка результатом, на запитання журналістки «20 хвилин»: «Я була би повністю задоволена, якби справжнього вбивцю жінки засудили…»
— Ігор не винен, у свій час суди не звернули увагу, що доказів його провини не було здобуто ні під час досудового слідства, ні у суді, — каже адвокатка Олена Беляєва. — Всі висновки судів ґрунтувались на його зізнанні, хоча вони суперечили іншим доказам, зібраним у справі. Чому він себе оговорив — я не коментуватиму, бо це виходить за межі судового розгляду. Більше того, під час судового розгляду я надавала докази про його невинуватість, ті докази, які би його виправдовували. Зокрема й те, що мій підзахисний фізично не міг перебувати у тому місці, де знайшли тіло вбитої. Багато питань на совісті досудового розслідування, багато доказів визнані недостовірними, а інших, які би в судовому порядку довели причетність до вбивства мого підзахисного, — суду не надали.
Адвокатка з 2018 року вступила у справу на стадії судового розгляду. Причому надавала допомогу на безоплатній основі, її підозрюваному визначила держава. Відповідно, клієнт послуги адвоката не оплачував, це зробила держава.
— Коли справу повернули після касації, у Бережанському суді відбулось приблизно 40 засідань, — повідомила адвокатка Олена Беляєва. — Багато клопотань було з боку обвинувачення. Вочевидь, доказів винуватості мого підзахисного було недостатньо. Зараз є виправдальний вирок, і справа повернеться на досудове розслідування. Але час упущений…
Перед тим, як подавати касаційну скаргу, згадує адвокатка, вона планувала подавати клопотання про проведення генно-молекулярної експертизи. Бо в Руслани під нігтями виявили біоматеріал. І ця експертиза могла довести, матеріал належить Ігорю чи ні. Тоді, пригадує Олена Беляєва, вона поцікавилась у підзахисного, чи варто заявляти клопотання про експертизу. І почула: «Заявляйте, там не може бути моїх слідів…» Сліди крові, які виявили на футболці Ігоря, теж не належали Руслані, каже адвокатка.
Щодо реабілітації за семирічне переслідування за підозрою та обвинуваченні у злочині, якого він не вчиняв, — адвокат ще не обговорювала цього питання із підзахисним. Але каже, що, як людина сама себе оговорила і дала покази проти себе, вона втрачає право на відшкодування з боку держави.
Чи бути знову досудовому слідству, під час якого знову шукатимуть вбивцю Руслани, і чи можливо бодай якось оскаржити вирок Бережанського райсуду в інших інстанціях, — ми поцікавились у Тернопільській обласній прокуратурі. Там також повідомили у хронологічному порядку, як і коли що відбувалось та змінювалось у цій справі та чи подаватимуть апеляцію.
Коментар Тернопільської обласної прокуратури
Вироком Зборівського районного суду від 12.04.2018 р. Ігоря Р. визнали винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та з врахуванням вимог ст. 70 КК України призначили остаточне покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 04.07.2018 р. апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника залишили без задоволення, а вирок Зборівського районного суду від 12.04.2018 без змін.
Постановою Верховного суду від 10.10.2019 р. касаційну скаргу захисника обвинуваченого задовольнили, а ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 04.07.2018 скасували та призначили новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 29.07.2020 р. апеляційні скарги обвинуваченого Ігоря Р. та його захисника задоволили, а вирок Зборівського районного суду 04.07.2018 скасували та призначили новий розгляд в суді першої інстанції (Бережанський районний суд). Під час судового розгляду при з’ясуванні обставин справи та перевірки їх доказами встановили нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується Ігор Р., у зв’язку із чим державний обвинувач 25.04.2023 р. в судовому засіданні змінив обвинувачення в частині кримінально-правової кваліфікації дій Ігоря Р. з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України та стороні захисту надали час для підготовки до захисту від нового обвинувачення, а потерпілій та її представнику для вирішення питання щодо можливості підтримувати змінене обвинувачення.
Вироком Бережанського районного суду від 10.07.2023 р. Ігоря Р.
— визнано невинуватим у пред’явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 119 КК України та виправдано його у зв`язку з недоведеністю вчинення ним такого кримінального правопорушення;
—визнано невинуватим у пред’явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст.115 КК України, яке підтримане потерпілою, та виправдано його у зв`язку з недоведеністю вчинення ним такого кримінального правопорушення. Станом на 19 липня 2023 р. вирок законної сили не набрав, державним обвинувач готує апеляційну скаргу.
Довідка
Вирок в Судовому реєстрі — https://reyestr.court.gov.ua/Review/112200540
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
