Трагедія на Чортківщині: сварка закінчилась вбивством рідного брата співмешканки
Після трагедії, яка сталась на Різдво два роки тому, життя родини пішло навперекіс. Артур, маючи досвід служби в АТО, із СІЗО просився на фронт, натомість надовго опинився за ґратами. Батька чоловіка не стало місяців через два після вбивства. А кохана Віка залишилась сама в пустій хаті та просить у сусідів і в сільраді харчі…
Вирок чоловіку, який на Різдво два роки тому двома ударами ножа убив брата співмешканки, проголосив Гусятинський райсуд. Чоловік запевняв, що убивати не хотів, просто захищав дружину, до якої чіплявся її ж рідний брат. Причому вже не вперше...
Просився із СІЗО на фронт
За версією слідства, нагадаємо, 25 грудня 2021 року між підозрюваним і потерпілим, що приїхав у гості до рідної сестри, виник побутовий конфлікт після вживання спиртних напоїв. Чоловік спочатку штовхнув брата співмешканки, а потім завдав йому 2 удари кухонним ножем. Побачивши, що «супротивник» знепритомнів, нападник викликав швидку та поліцію. Проте медики не змогли врятувати чоловіка, який помер від крововтрати.
У селі, де все сталось, досі згадують ті грудневі події. Та поділились із «20 хвилин», що після трагедії життя родини пішло навскоси.
Місцеві розповіли, що у їхньому селі раніше придбав хату батько обвинуваченого. Старший чоловік оселився там зі співмешканкою. У чоловіка був син, у цивільної дружини донька. То і молодші невдовзі зійшлись. Кілька років тому співмешканка старшого господаря померла, у хаті залишились батько і молоде цивільне подружжя Артур і Віка. Жили як і інші, доки в гості не приїхав рідний брат жінки.
Що того вечора відбувалось у хаті родини К., місцеві достеменно не знають. Їм відомо тільки те, що прочитали на сайтах та місцевих ЗМІ. І що молоді чоловіки під час застілля посварились, тоді Артур дістав ножа і двічі вдарив ним брата дружини. Коли тривало слідство, Артур, маючи від 2014 року досвід служби в АТО, просився у сільської старости, аби його взяли на поруки і він пішов на фронт. Чоловікові відмовили.
Його батько приходив до сільради після вбивства та просив переписати заповіт.
— Спочатку він написав заповіт на цю хату, де все сталось, на свою цивільну дружину, але вона померла ще до трагедії, — розповіла староста села Чабарівка Ганна Хомета. — Після вбивства він знову приходив, просив поміняти заповіт, щоб житло належало громаді. Я його відмовляла, бо син колись повернеться, треба ж йому десь жити. Чоловік більше не приходив, а місяців через півтора-два після вбивства помер.
Захищав кохану, бо брат хотів... зґвалтувати
Едуарда, якого убили, поховали поруч з мамою у сусідньому селі, звідки вони родом. У хаті, де сталось вбивство, Віка залишилась сама. Час від часу жінка пиячить, потім приходить до людей просити їжу, каже староста. Та запевняє: і сусіди, і в сільраді їй не раз допомагали та давали продукти. Але молода жінка, яка водночас втратила і коханого, і брата, не може дати собі ради.
В судовому засіданні обвинувачений Артур вину визнав частково та показав, що умислу на вбивство родича дружини не мав, захищав кохану, бо брат… хотів її зґвалтувати. І нібито жінка і раніше скаржилась про домагання родича. Коли побачив приспущені штани на братові цивільної дружини, він себе вже не контролював, був в шоковому стані. Ще й, зізнавався, перебув в стані алкогольного сп`яніння, тому чітко подій не пригадує. Проте запевняв, що якщо і бив ножем, то тільки щоб аби зупинити родича. Умислу вбивати не мав, захищав дружину, тому просив перекваліфікувати його дії з умисного вбивства на перевищення меж необхідної оборони. Запевняв, що шкодує, що так сталося, кається у вчиненому. Але, як йдеться у матеріалах справи, досліджені судом докази в своїй сукупності та взаємозв`язку доводять як сам факт умисного вбивства, так і те, що обвинувачений вчинив злочин умисно.
Експерти виявили в убитого близько 3 проміле алкоголю у крові, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп’яніння, в крові Артура було близько двох проміле. І що Артур тимчасовими розладами психіки не страждав, і міг давати звіт своїм діям і керувати ними.
І Віка в суді розповіла, що трапилось тієї ночі. Що брат справді чіплявся до неї, таке вже було, коли чоловік перебував в АТО. І що Артур кинувся її захищати.
Сусідка, яка проживає через дорогу, розповіла у суді, що в цій родині часто скандалили і до них не раз приїжджала поліція. А батько Артура не раз виставляв дружину сина з дому. Але Віка нікуди не збиралась йти, і син залагоджував конфлікти. В той день, коли сталося вбивство, сусідка запевняла, що не чула криків. Вийшла на подвір'я, коли вже приїхала поліція.
Судді врахували, що був в АТО
Колегія суддів врахувала, що обвинуваченого вперше притягають до відповідальності, що він учасник АТО і під час проходження військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони. Суд врахував його часткове визнання вини, активне сприяння у розкритті злочину під час досудового розслідування.
— Визнати винуватим в пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді семи років шести місяців позбавлення волі, — таким був вирок райсуду.
Чоловікові й надалі продовжили на два місяці міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою. І це перебування в СІЗО зарахують до терміну відбування покарання — від 25 грудня 2021 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Юридична довідка
Кримінальний кодекс України
Стаття 115. Умисне вбивство
ч. 1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, — карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Довідка
Вирок в Судовому реєстрі — https://reyestr.court.gov.ua/Review/114756445
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
