Ми звертаємось до всіх небайдужих тернополян з проханням підтримати родину Гайдуків у їхньому горі. Допомогти коштами на лікування мамі Марійці, в якої ще попереду не один день боротьби за життя. І якій ще самій ростити і ставити на ноги трьох діток. К/р ПриватБанку 4149 4991 0196 3989, Гайдук Марія Іванівна
28-річний Олег Гайдук, батько трьох дітей, загинув від рук тестя Івана. Той у вбивстві зізнався.
Трагедію, яка сталась днями в с. Соколів, що в Бучацькому районі, важко усвідомити і прийняти. Олега найближчим часом поховають, його тесть Іван – у СІЗО, Марійка, дружина Олега важко хворіє – у неї онкологія. Про стадію захворювання вголос не говорять навіть родичі. І щодня дякують Богові, що подарував Марійці ще один день, який вона може провести разом з дітками. Тетянці 21 червня виповнився рочок, Іринці ще й чотирьох немає, Сашкові, найстаршому синові, - 5.
Олег Гайдук був справжньою опорою для своєї сім’ї, кажуть у селі. Він утримував родину та щосили боровся за здоров’я своєї коханої Марійки.
- Разом ми вже шостий рік, - тільки й змогла видавити із себе Марійка у розмові з журналісткою.
Жінка намагається себе опанувати, аби хоч щось розказати. Проте через сльози, які її душать, не дуже виходить. І вона досі говорить про чоловіка в теперішньому часі…
Уперше біда завітала у цю родину після вагітності та народження Тетянки – у Марії виявили важку форму онкології. Жінка за підтримки Олега лікувалась, проходила хіміотерапію та щосили боролась за своє життя. Поруч завжди були найрідніші. Саме на початку липня вона мала їхати до Києва на черговий сеанс хіміотерапії, розповіли у селі.
- Марійка тяжко хвора, - розповів староста с. Соколів Володимир Мацькевич. – Не так давно Олег приходив до мене, брав купу довідок для пенсійного фонду та інших установ, оформляли для Марійки першу групу інвалідності. Ми селом збирали гроші, допомагали, хто чим міг. Зараз вона після хімії без волосся… Дай Бог, одужає…
Він чудова людина, приємна, ввічлива, помогти готовий і до всіх привітний, - люди у селі теж не можуть збагнути та повірити, що Олега вже немає. Про чоловіка ми почули лише добрі слова. Люди знають, що він родом зі Львівщини, але у Соколові його прийняли, як рідного. А от про його тестя Івана, який встромив Олегові ножа у груди, люди говорити взагалі не хочуть. Додають лише: «За ним все золоті верби росли»…
- Мати Івана, коли його виводили у наручниках, дуже плакала і питала: «Що ж ти наробив?», - пригадує староста, якому серед ночі довелось ще й бути понятим у справі. – Іван тільки голову опустив – і вийшов за поліцейськими.
Хати Марійки та її батьків – на відстані 25 метрів одна від одної. Того фатального вечора Олег прийшов з роботи і сів на ганок покурити. Він працював у «Бучачагрохлібпромі», на фермі. Дуже тяжко працював, аби заробити для родини копійку. Стомився сильно і того дня. Присів. За кілька метрів – тесть напідпитку. Зачіпав довго, викрикував, що Олег тут ніхто. Молодий чоловік не витримав вже, коли Іван образив його покійну матір. Кинувся до тестя. Почалась бійка, про це розповіла Марійчина бабуся.
- Дружина Івана Петріва намагалась їх розборонити, - пригадує староста. – Доки стримувала та вмовляла Олега, і не помітила, як Іван похапцем кинувся до кухні, вхопив ніж, вибіг на двір і встромив його в груди Олегу. Певно, від шоку чи від болю Олег розвернувся і пішов в бік свого двору. На доріжці, вкладеній плиткою, досі чималі сліди крові.
Марійка побачила чоловіка у крові, подзвонила на «швидку». Там відповіли, що вони на виїзді, везуть хворого і приїхати зараз не зможуть. Тоді дружина набрала телефон до Олегового товариша, із яким той працював на фермі. Той був за кілька хвилин на подвір’ї. Пораненого поклали до машини і повезли в лікарню в Золотий потік. На жаль, життя чоловіка врятувати медикам не вдалось.
- Серед ночі, близько 4-ої, мені передзвонив дільничний. Я прибіг на місце, був понятим, - пригадує староста Володимир Мацькевич. – У дворі вже була поліція з області, експерти. Працювали до самого ранку. Експерти фіксували сліди крові й дорогою все міряли, у хаті описували. Невдовзі вивели Івана в наручниках. Він не заперечував, що убив зятя саме він.
Олега Гайка поховають, швидше за все, завтра, 27 червня. 26 червня зранку родині подзвонили та повідомили, що можна забирати тіло з моргу – туди його доправляли на експертизу. Зараз саме вирішують, де чоловіка поховають. Родина зі Львівщини пропонує забрати тіло на малу Батьківщину, дружина хоче, аби Олег був тут, поруч з нею і дітьми.
У селі дуже хвилюються за Марійку, аби хвороба на фоні стресу та біди, що звалилась на молоду жінку, не почала прогресувати. Адже треба й собі раду дали та знайти кошти і сили для одужання, і про дітей подбати. А їх залишилось троє – одне менше за іншого…
Старший Сашко бодай трохи розуміє, що трапилось у родині. Молодші дівчатка – ні. Вони пам’ятатимуть татка, яким той був за життя, – справедливим, чуйним, дуже добрим і люблячим.
Ми звертаємось до всіх небайдужих тернополян з проханням підтримати родину Гайдуків у їхньому горі. Допомогти коштами на лікування мамі Марійці, у якої ще попереду не один день боротьби за життя. І якій ще самій ростити і ставити на ноги трьох діток.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 14 від 2 квітня 2025
Читати номер
Слава Петрівник 4 липня 2019 р.
Лариса Винченко 30 червня 2019 р.
Христина Олійник 29 червня 2019 р.
Haiduk Mariia 29 червня 2019 р.