Вербувала тернополянок для надання інтим-послуг в Португалії. Що вирішив суд?

Судили уродженку Бережанщини, яка у 2019 році вербувала тернополянок для сексуальної експлуатації за кордоном. Вона переконувала своїх знайомих у «легкій та прибутковій роботі» в Португалії, використовуючи їхнє складне становище. Як покарав жінку суд і що робити, якщо ви стали жертвою і перебуваєте за кордоном? 

Вирок мешканці Тернопільщини, яка вербувала у сексуальне рабство жінок, проголосив 20 серпня Тернопільський міськрайсуд. У справі — четверо потерпілих. Дехто з них, приїхавши за кордон, не погоджувався працювати. Чи вдавалося їм безперешкодно повернутися до України — подробиці дізнавалися «20 хвилин». 

Послуги — сексхарактеру

Історія почалася влітку 2019 року. Оксана Б. добре знала про скрутне становище своїх знайомих — жінок без роботи, з боргами, кредитами та без підтримки рідних. Саме цим вона й скористалася.

Обвинувачена переконувала потерпілих, що за кордоном, у Португалії, є робота в сфері так званої «консумації» — заманювання клієнтів до розважальних закладів. Вона обіцяла легкі заробітки, безпеку, можливість у будь-який момент повернутися додому. Проте згодом відверто повідомляла: йдеться про надання послуг сексуального характеру.

Схема була майже однаковою для всіх жертв. Вербувальниця зустрічалася з ними у ресторанах чи кафе Тернополя, підкреслювала привабливість «заробітків» і знімала страхи щодо майбутніх поїздок. У матеріалах справи, про які дізнаємося із Судового реєстру — щонайменше чотири епізоди вербування.

Кого завербувала і чому?

Одна із жінок погодилася на пропозицію після зустрічі в одному із ресторанів, адже мала чималі борги та не мала роботи. Проте за кордон вона так і не виїхала. Інша втратила батьків і залишилася без підтримки. А коли почула обіцянки «легких грошей», погодилася на поїздку. Ця жінка роботу в Португалії залишила і повернулася згодом в Україну. 

Ще одна знайома, маючи кредити та фінансові проблеми, виїхала з Тернополя і через Чоп перетнула кордон у напрямку Португалії. Лише за кордоном, у місті Пеніше, вона зрозуміла справжню суть роботи та відмовилася від неї, повернувшись до України.

Четвертою стала знайома, яка теж опинилася у скрутному становищі, доглядала за матір’ю з інвалідністю. Вербувальниця переконала її вирушити разом у Португалію. Там потерпіла відмовилася надавати інтимні послуги й повернулася додому.

У суді зазначили: усіх жінок обвинувачена заманювала, використовуючи їхній уразливий стан — безробіття, борги, сімейні проблеми та відсутність житла.

Хто зміг повернутися?

У липні–серпні 2019 року двоє потерпілих реально виїхали до Португалії. У місті Пеніше вони побачили справжні умови роботи: примус до надання інтимних послуг, обмежена свобода та й на власну безпеку було годі розраховувати. Обидві жінки швидко відмовилися від такої діяльності та повернулися в Україну. Одна з них заявила до поліції, що її втягнули у ситуацію обманом.

У залі суду обвинувачена повністю визнала свою провину, щиро розкаялася та навіть пообіцяла компенсувати моральну шкоду одній із потерпілих у розмірі 20 тисяч гривень. Втім, потерпіла відмовилася від грошей і просила суд призначити покарання за законом.

Зібрані докази, показання жінок та матеріали досудового розслідування підтвердили: у 2019 році мешканка Тернополя неодноразово вербувала жінок для сексуальної експлуатації за кордоном.

Оксану Б. засудили за ч. 2 ст. 149 КК України — за вербування та переміщення людини, вчинене з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану, щодо кількох осіб, повторно.

Суд призначив обвинуваченій п’ять  років позбавлення волі. Тим же вироком, з урахуванням повного визнання вини, каяття та відсутності судимостей у минулому, жінку звільнили від відбування покарання з випробувальним строком один рік і шість місяців.

За даними Нацполіції, найчастіше жертвами торгівлі людьми стають жінки віком 18–35 років із малих міст, без стабільного доходу. Їм обіцяють офіційну роботу чи легкий підробіток за кордоном, але фактично змушують до проституції чи важкої нелегальної праці.

Що варто пам’ятати

— Безкоштовне працевлаштування за кордоном майже завжди є ознакою шахрайства.

— Якщо від вас приховують деталі контракту або наполягають на поспішному виїзді — це ризик.

 В Україні працюють гарячі лінії протидії торгівлі людьми, куди можна звертатися анонімно.

Куди звертатися? 

Якщо ви чи ваші знайомі стали жертвою торгівлі людьми або ви володієте інформацією щодо таких злочинів негайно повідомте за телефонами:

102 – поліція

1547 – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми

527 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів

112 – служба екстреної допомоги в ЄС

0 800 213 103 – контакт-центр системи безоплатної правової допомоги

0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 з мобільного – гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації

0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 — Національна дитяча гаряча лінія

1545 (обрати цифру 3) – Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті

+38-044-205-37-36; 205-36-94 (для дзвінків з-за кордону)

За інформацію соцслужби ТОВА

Електронні канали консультування:

Електронна пошта [email protected]

Telegram NHL116123

Messenger lastradaukraine
Telegram CHL116111

Instagram childhotline_ua

Facebook childhotline.ukraine

Довідка

Вирок у судовому реєстрі https://reyestr.court.gov.ua/Review/129624482

Юридична довідка

Кримінальний кодекс України

Стаття 149. Торгівля людьми

Ч. 2 Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.