Жертва системи чи ні? Чому на Тернопільщині не вірять у те, що працівник військкомату брав хабар

Фото з архіву "20 хвилин"

• У ДБР підтвердили, що такий випадок справді був. Проте чи вручили Юрію підозру і за якою статтею, яку міру запобіжного заходу обрали — цієї інформації на офіційних платформах немає. Слідство проводять столичні силовики. 
• Чому у Підгайцях не вірять, що Юрій міг у когось вимагати хабар. При чому тут Світлодарська дуга? Що згадують люди про свого земляка і чому переконані, що вся ця справа — підстава? 
• Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

На хабарі у 10 тис. доларів у Вінниці 9 лютого затримали старшого інструктора відділення рекрутингу та комплектування тамтешнього об'єднаного міського військового комісаріату. Він займався територіальною обороною. «Взяли» нібито під час отримання другого траншу — про це повідомив наш колега, головний редактор вінницького сайту «20 хвилин» Вадим Павлов. 

Як ми з'ясували, працівник вінницького військкомату родом з Тернопільщини. Звуть його, за даними вінницьких колег, Юрій Черевка. До Вінниці він переїхав кілька років тому, коли одружився. У молодої родини півтора року тому народився синочок.

Що вдалось дізнатись про Юрія?

Юрій на Підгаєччині народився, виріс, вчився, звідси в одній з перших хвиль мобілізації вирушив в АТО. Причому пройшов гарячі точки на Луганщині і, хоча мав можливість через хворобу найближчої людини отримати відстрочку, не скористався цим, кажуть земляки. Працював у місцевому військкоматі, а також волонтерив і був засновником та керівником Підгаєцької спілки ветеранів АТО та волонтерів «Тур». Учасник бойових дій.  

Фото зі сторінки Юрія Черевки у Фейсбук

Люди, які Юрія знають з дитинства або принаймні понад 10 років, категорично не вірять у те, що він і справді брав хабар.  Що ще вдалось дізнатись про працівника вінницького військкомату, якого, за нашими даними, які підтвердили в ДБР, звинувачують у скоєнні тяжкого злочину? 

Юрій Черевка народився 15 березня 1988 року. За даними вінницьких колег «20 хвилин», на початку повномасштабного вторгнення він був сержантом. 

— В момент затримання у підозрі в отриманні хабара він вже мав звання молодшого лейтенанта, — повідомив Вадим Павлов, посилаючись на власні джерела. — Затримували його при отриманні другого траншу хабаря 9 лютого. У цей момент все керівництво вінницького військкомату перебувало на лікарняному. Ми намагались отримати коментар в обласного воєнкома, однак він повідомив: коментарів не дає і кинув слухавку. 

Аби підтвердити чи спростувати факт затримання, а також дізнатись, чи вручили вже підозру працівнику військкомату, «20 хвилин» звернулись до територіального управління ДБР в Хмельницькому. Також цікавились, у чому підозрюють і чи обрали вже міру запобіжного заходу. 

—   Так, затримання працівника Вінницького центру комплектування та соціальної підтримки, про яке ви згадуєте, справді відбулось у Вінниці, — підтвердила речниця територіального управління ДБР Хмельницького Катерина Герасімук. — Триває розслідування у цій справі. Слідство проводять працівники головного слідчого управління ДБР.

Телефон Юрія мовчить, ДБР також

Чи вручили затриманому підозру, чи внесли відомості про подію до ЄРДР і, якщо так, за якою статтею, а також чи обрали міру запобіжного заходу – щодо цих питань у теруправлінні порадили звертатись із запитом до головного слідчого управління ДБР, адже саме там проводять слідство у цій справі. 

Ми намагаємось отримати детальнішу інформацію у ДБР щодо хабаря. Наразі ні на сайті ДБР, ні на фейсбук-сторінці силовиків про це затримання ані слова. Чому, якщо злочин справді був і є надто резонансним у час воєнного стану? Щойно отримаємо коментарі, одразу опублікуємо. 

Намагались ми також зв’язатись телемоном з Юрієм Черевкою, аби почути його версію.  Телефонували кілька разів протягом двох днів. Проте телефон чоловіка перебував «поза зоною досяжності». Зазначимо, що ми готові вислухати Юрія та опублікувати його версію події. 

А от у Підгайцях, на Тернопільщині, Юрія Черевка знають добре. Місцеві готові годинами розповідати про все добре, що він зробив та поділились, яким він є. І ні на хвилю не погоджуються вірити у те, що Юрій цей хабар брав. Причому опитали ми різних людей. Як чинних і колишніх посадовців, так і родичів і військових. Всі в один голос стверджують: «це не він», або «його підставили», або «таке просто не може виявитись правдою, бо…»

— Я категорично не вірю, що Юра може бути причетним до цього злочину. Чуєте? Категорично! — каже Ірина Баран, яка давно знає чоловіка і часто спілкувалась з Юрієм у час, коли була головою Підгаєцької райради. — Ближче ми познайомились, коли він став учасником АТО і бойових дій. Та керівником організації ветеранів. До цього він був на Майдані. Маємо спільних друзів і знайомих, які з ним багато чого пройшли у ті часи. Жоден ні на секунду не засумнівався, що Юрій не причетний до цього хабаря. 

Пройшов гарячі точки на Луганщині

Після АТО Юрій до 2020 року працював у Підгаєцькому військкоматі. Коли одружився на вінничанці, вчительці англійської мови, перевівся на службу до Вінницького військкомату, розповіла пані Ірина.  

— Тут, у Підгайцях, він займався нашими хлопцями-військовими, продовжила Ірина Баран. — Знаю, де він служив під час мобілізації — у 80 десантно-штурмовій бригаді. Перебував у гарячих точках на Луганщині. Повернувся, деякий час був у Старичах, потім у нашому військкоматі займався повним супроводом АТОвців. Не на папері, а на ділі. Нагородження, допомога, підтримка – він завжди був з цими людьми і серед них. 

Чимало хлопців, які повернулись з АТО, мали проблеми. Юрій піклувався про людей, насправді піклувався, а не згадував про них до чергової дати. Якісь проблеми чи неприємності — він вже тут. І дуже переживав, щоб ніхто ніколи не посмів заганити імідж військовослужбовця. Не у плані зберегти честь мундира і приховати ту чи іншу проблему, а реально допомагав людям, каже пані Ірина. 

— Він виріс у дуже порядній родині, мама, на жаль, через недугу відійшла у вічність. Тато – знаний інженер, зараз хворіє, а дочка перебуває за кордоном, то Юра приїжджав сюди постійно, аби допомогти батькові, — поділилась Ірина Баран.  

Тітка і хресна мама — народний вчитель України. Брат двоюрідний — секретар при єпархії. Юра дуже допомагав військовим і як волонтер, за що не раз його нагороджували та відзначали, каже пані Ірина 

— З хлопцями в «Турі» працював – це була справжня командна робота, і волонерили вони не на словах, — запевнила Ірина Баран. — Юра — дуже грамотна людина. Він «дотошний» щодо своєї роботи і надто правильний, аби спокуситись на хабар. Ми всі радикально не віримо в те, в чому його звинувачують. Не може така людина вимагати хабар. Це в голові не вкладається! 

Родина підозрюваного, кажуть, досить забезпечена, і він не потребував скажених статків. Не могла людина за цей час так кардинально змінитись.  

Хабар і Юрій – це несумісні речі, запевняють місцеві

— Ми в той час з коліжанками займались волонтерством, а я той час працювала в райдержадміністрації, і з Юрою тісно спілкувались, — поділилась Віра Кидань. — Він у своїх даних вніс номер телефону однієї з нас на випадок, якби з ним щось трапилось в АТО. Турбувався, аби мама, яка перенесла інсульт, не хвилювалась. Для рідних він був у відрядженні. Щодня о 6 вечора він телефонував або давав про себе знати. Дуже комунікабельний, ми його знаємо як порядну людину. Він не дурно був головою спілки ветеранів АТО. Щойно з’являлись якісь гроші, давав повний список АТОвців. І лише в кінці цього списку могло бути його прізвище. 

Хабар і Юрій – це несумісні речі, запевняє Віра Кидань. Тому ніколи не повірить, що з його характером, стилем поведінки і вихованням він міг би бути причетним до злочину. 

— Свого часу йому пропонували взяти участь у виборах від однієї з політсил, — він радився з нами, все чітко зважував, ніколи не приймав рішень спонтанно, — запевняє Віра Кидань. — Я категорично не вірю, що він міг вимагати і отримати забар. І навіть як опустити момент, яка він людина за характером, він досить забезпечений і не спокусився б на гроші. Його підставили. Всі місцеві у цьому переконані. 

Юра — перший, хто приходив на допомогу. Дружня і товариська людина, згадують земляки. Він ніколи не був жадібним чи захланним. Щирий і відкритий. Мав багато нагород – і за військові заслуги, і за волонтерські. Свого часу отримав відзнаку від Філарета. І вона була заслужена, переконані земляки.

Міг отримати відстрочку, але служив десантником

— Він служив в десантних військах – прості люди туди не потрапляють, — каже пані Віра. — У цей час міг отримати відстрочку з поважної причини. Міг би сховатись і відсидітись. Але таке – не про нього. Він — патріотично налаштований. Ви зрозумійте, Юра — занадто правильний, щоб займатись такими речами (йдеться про хабар – прим. авт.). Він дуже позитивна і порядна людина. 

Не вірить, що брат може бути причетним до хабарної справи, і двоюрідний брат Юрія, священник о. Володимир Зубілевич. 

— Я його знаю буквально від народження, ми двоюрідні брати, наші мами рідні сестри, — пояснив о. Володимир. — Моя мама — хрещена мама Юри. Він від малечку відрізнявся правдоподібним баченням життя. І в те, що він вимагав чи брав хабар — не вірю категорично. Я добре пам’ятаю, як він повівся у 2015 році, коли прийшла повістка. Я його тоді у військкомат відвозив. Він багато чого пройшов. Ту ж Світлодарську дугу та ще чимало чого. Бувало, він тижнями не виходив на зв’язок… 

Юра не так давно одружився, у нього народився синочок. Брат-священник не вірить, що він ризикнув би всім, що у нього було. 

— Він волонтерив, допомагав людям разом з церквою, з місцевими священниками і паствою ми підтримували і намагались надати мобілізованим допомогу, — розповів о. Володимир. — Вшановували загиблих і намагались підтримати їхні родини. Ну не така він людина, щоб брати хабарі. Я не можу обговорювати слідство. Але моя особиста думка – його підставили. 

Жертва системи, підставили та здали «чужого» 

Жертва системи, підставили та здали «чужого» у гонитві за показниками — так про ситуацію з Юрієм говорить чинний військовослужбовець ЗСУ Степан Цяпа. Чоловік зараз перебуває у зоні бойових дій, ми з ним спілкувались телефоном і зв’язок був препоганим. Але військовий знайомий з Юрієм з 2015-2016 років. І відтоді разом пройшли чимало, запевнив пан Степан. 

— Разом з Юрою ми починали багато речей, створювали спілку, — поділився Степан Цяпа. — Як на мене, оця «хабарна справа» і причетність Юри до цього абсурдна. Якщо справді таке було — скоріше Юра став жертвою системи або цапом відбувайлом. Знаєте, як це — треба показники, він у Вінниці людина чужа, нова, немає «плечей», не зможе відкупитись, а показники у боротьбі з хабарництвом треба — от і підставили. Повірте, я Юрку знаю не з чиїхось слів. І для мене це шок. 

Степан каже, з тих людей, які отримали посвідчення «учасника бойових дій», реальних учасників було відсотків 20. З цієї меншості був Юра, який реально брав участь у бойових діях у гарячих точках на той час. 

— Нормальна серйозна людина, надійний хлопець. Один з тих, що створював нашу організацію АТОвців, — згадує військовий. — Помагали багатьох людям, ніколи нічого ні в кого не просив та не вимагав. Люди, які допомагають – вони завжди комусь щось винні. Як ви нічого не робите – то і будете добрим. Були такі, хто хотів запхати руку в касу АТОвську – він не давав. Багато кому і чим поміг. І  програми пробивав на сесії по волонтерській діяльності – робив в межах можливого і часом більше того.

На Підгаєччині його знали. І тут в нього була можливість і зв’язки для того, щоб, скажімо, вирішувати якісь «шкурні питання». Але він категорично не брав в цьому участі — і люди про це знали, стверджує Степан Цяпа. 

— Його використали або підставили. Іншого пояснення, добре знаючи цю людину, я не бачу, — каже Степан Цяпа. — Ну не міг він цього зробити. Не така він людина. У ті часи (перші хвилі мобілізації – прим. авт.) я був в добробаті, він в ЗСУ. Такі люди йшли в АТО за покликом серця, а не за корочками. Були у військових діях і себе зарекомендували. Війна показує, хто є ким. Неможливо бути всім угодним. І певна категорія думає, якщо ви допомагаєте іншим — значить щось з того маєте. Але це ж просто перевірити — як і що він нажив, які в нього статки. Просто пішла зараз пішла оця хвиля з військовими зловживаннями. От і роблять показники. А як треба нам нову форму — немає на складі. Зато в інтернеті за гроші — будь ласка. Але хто на це зважає. Їм треба показники. І «рубають», кого не жаль. 

Читайте також 

Взяли на хабарі у $10 тисяч. Кого затримали слідчі ДБР у вінницькому військкоматі?

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.