Читаю, бо мені це подобається

Антон Геляс, фельшер:

- «Посмертні записки Браса Кубаса» — найвідоміший роман Машаду де Ассіса, де йдеться про життя самoтньoгo багатія, котрий після смерті вирішив написати свою автобіографію. Отже, оповідач-мрець описує власний пoхoрон, потім занурюється в часи дитинства. Брас Кубас був жорстоким з рабами, нахабним й зухвалим з чужими, полюбляв сороміцькі анекдоти свого дядька. Вже під час своїх подорожей Європою, він потрапляє у полон чуттєвого романтизму і краси поезії. Герoй закохується і потайки зустрічається з Віржилією. Пристрасно жадає її, мріє про неї, але часом жорстоко поводиться. У «Записках Браса Кубаса» читач знайде чимало філософії і речей, про які варто замислитись кожному. Взагалі у цій книзі наявна присутність смерті, яка робить усіх рівними, смерті, як сарказму над життям і, зокрема, над усім людським родом.



ДЖОРДЖИНА ГОВЕЛЛ «КОРОЛЕВА ПУСТЕЛІ»

Ольга Гетьман, бухгалтер:

– Ця книга написана на основі мемуарів Ґертруди Белл — британської письменниці, археолога, мандрівниці, дослідниці, художниці та картографа ХХ ст. Жінка походила з багатої сім’ї. Вона могла прожити безбідне світське життя, але обрала інший шлях. Белл стала першою серед європейців, хто перетнув Сирійську пустелю. Вона дослідила Месопотамію, брала участь у створенні першої Конституції Іраку та організувала місцеві вибори, вивчала звичаї бедуїнів. Британка заснувала Національний музей, розташований у Багдаді. Головна героїня відома також як британська розвідниця, яка водночас була довіреною особою багатьох аравійських шейхів, які нарекли її хатун — королева. Книга буде цікавою всім, хто цікавиться історією, археологією, мандрами.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.