Доторкнутись до минулого: 5 архітектурних перлин Тернопільщини, які варто побачити
Сакральні храми, оборонні замки, старовинні ратуші — Тернопільщина зберігає унікальні пам’ятки архітектури, що мають національне значення. Вони розповідають про багатовікову історію краю, його культурну спадщину та архітектурні традиції. Століттями вони вражають своєю красою та величчю.
У цій добірці детальніше познайомимо вас із п’ятьма пам’ятками національного значення Тернопільської області: Бучацька ратуша, Фарний костел Різдва Діви Марії, Здвиженська церква (Бучач), Старий замок (Тернопіль) та Троїцький костел.
Бучацька ратуша
У самому серці Бучача височіє унікальна пам'ятка архітектури XVIII століття – Бучацька ратуша. Його збудували 1751 рік коштом місцевої громади та дідича міста Миколи Потоцького. Проект створив архітектор Бернард Меретин, а неповторні скульптури виконавець Йоган Георгій Пінзель – найвидатніший майстер українського бароко.
Будівля має форму куба (14×14 м), на якій підноситься двоярусна вежа. Спочатку вона завершилася шпилем і сягала 53 метри заввишки, проте після пожежі 1811 року його не відновили. Сьогодні вежу увінчує купол.
Фасади прикрашені пілястрами з капітелями корінфського ордена, на головному – п'ять балконів із каріатидами. Інтер'єри зберегли старовинні дубові гвинтові сходи. У нижній частині – 12 приміщень, зокрема службові кімнати й сходова вежа.
Колись зовнішні стіни прикрашали десятки скульптур на біблійні та міфологічні теми. Пожежа 1865 року знищила частину цих шедеврів, але деякі з них збереглися, зокрема дев'ять робіт Пінзеля. Бучацька ратуша по цій величній формі й тонку пластичність барокової скульптури.
Адреса: місто Бучач, Майдан Волі
Фарний костел Різдва Діви Марії
Фарний костел Різдва Діви Марії (нині костел святих апостолів Петра і Павла) звели в 1620 році в центрі Бережан на пагорбі, звідки добре проглядається з усіх куточків міста. Побудований у готичному стилі з тесаного каменю за ініціативою Адама Єроніма Сенявського, храм мав також оборонне значення. Про це свідчать залишки мурів із бійницями та чотирикутна вежа, яка у 1741 році стала дзвіницею.
У 1675 році татари зруйнували храм, але згодом його відновили. Костел вирізняється стрілчастими вікнами, стрімким дахом і різьбленим білокам’яним порталом. Інтер’єр лаконічний: у презбітерії – алебастровий надгробок Ізабелли Потоцької, дерев’яний неоготичний вівтар і сліди давніх усипальниць роду Сенявських. Саркофаги засновника і трьох його синів у 1920 році перевезли до Вавельського замку в Кракові.
У радянський період костел використовували як склад і спортшколу. Лише у 1990-х його повернули вірянам. Провели реставрацію, відновили каплицю, а у 2008 році на подвір’ї встановили пам’ятник Івану Павлу ІІ. Нині це чинний римо-католицький храм, пам’ятка архітектури національного значення. Розташований неподалік церкви Святої Трійці та за 15 хвилин ходи від Бережанського замку.
Адреса: місто Бережани, вулиця Лепких, 1.
Здвиженська церква
Храм збудували на місці колишнього домініканського костелу Святого Хреста за проєктом Яна Ґотфріда Гофмана, представника віленського бароко. Будівництво тривало до 1771 року, а посвячення відбулося 18 вересня того ж року з благословення митрополита Лева Шептицького. Одна з веж храму мала вміщувати дзвін, інша – годинник.
Первинний розпис храму виконав живописець Яків Головацький (Ісихій). Скульптор Михайло Філевич створив шість дерев’яних статуй святих, які нині зберігаються у Національному музеї у Львові.
Під час пожежі 1865 року храм зазнав значних пошкоджень, згоріла також бібліотека. Після закриття василіянського монастиря радянською владою, у храмі розміщували навчальний корпус і навіть зернозбиральний комбайн. Перед входом до церкви у гроті мурованої галереї розташована статуя святого Онуфрія Великого.
Адреса: місто Бучач, вулиця Міцкевича, 19.
Старий замок
Тернопільський замок збудували на лівому березі Серету в 1540–1548 роках. Дозвіл на його спорудження надав король Польщі Сигізмунд І Старий великому коронному гетьману Яну Амору Тарновському. Замок мав захищати терени від татарських нападів — між Теребовлею та Буськом на той час не було великих укріплень.
Уже під час будівництва, 1544 року, місто витримало напад татар. Надалі замок неодноразово зазнавав серйозних руйнувань: у 1575, 1589 і 1672 роках. Під час Першої світової війни, 21 липня 1917 року, російські війська спалили фортецю. Пошкоджень замок зазнав і в Другу світову війну.
Сьогодні замок є важливою культурною локацією, проводять підземні екскурсії. Старий замок – один із символів Тернополя. Його зобразили на гербі міста як головну геральдичну фігуру.
Адреса: місто Тернопіль, вулиця Замкова, 12.
Троїцький костел
Перший костел у Микулинцях існував уже наприкінці XVI століття, ймовірно зведений Анною Синявською. У 1619 році його знищили турецько-татарські напади. У 1718-му на цьому місці постала дерев’яна святиня Івана Хрестителя.
Будівництво нового мурованого костелу розпочали у 1761 році за кошти графині Людвики Потоцької. Архітектором був Август Фридерик Мошинський, який взяв за зразок костел при дрезденському палаці. Наріжний камінь заклав архієпископ Вацлав Сераковський, а в 1779 році храм освятили під титулом Пресвятої Трійці.
Костел має багатий бароковий декор – фасад прикрашений скульптурами, вазами та ліпленням. У 1799 році храм пошкодила буря, а в 1859 — пожежа. Ремонт провели у 1926–1929 роках під керівництвом Вітольда Мінкевича.
Після 1945 року будівлю використовували як склад і військове приміщення. Частину дерев’яних скульптур передали до Олеського замку. У грудні 1989 року костел повернули вірянам, після чого провели часткову реставрацію за проєктом архітектора Зеновія Логуша
Адреса: селище Микулинці, вулиця Хоткевича, 11.
Які замки, палаци чи інші визначні місця Тернопільщини вам уже вдалося відвідати? Що сподобалося найбільше і куди хочеться повернутися знову? Діліться враженнями в коментарях!
Читайте також:
Яким було кафе Чайка на острівці у парку Шевченка: дивіться відео!
Які теплоходи та катери курсували Тернопільським ставом у 50-90-х роках. Дивіться ретро фото
Язловецький замок: історія і таємниці давньої фортеці
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
