Хто автор секретного рецепту піци у «Старій Піцерії»? Розповідаємо історію «культового» закладу

• Назва цього закладу знайома багатьом тернополянам. Вже 37 років він тішить своїх відвідувачів стравами, серед яких, найпопулярнішою залишається піца. Тому й назва у закладу відповідна – «Стара Піцерія».
• ·В закладі не було нічого зайвого, навіть стільців. Такий концепт зберігають і досі. А все тому, що там ніколи було сидіти, бо піцерія позиціонувала себе як заклад швидкого харчування.      

Ми продовжуємо серію публікацій про культові заклади нашого міста і цього разу розповімо вам про піцерію, яка вже майже чотири десятки років тішить відвідувачів у Тернополі. Старші жителі міста ходили до неї ще дітьми, а тепер їх діти приходять сюди, аби скуштувати піцу та спагетті.

Навідувалися іноземні делегації

Все розпочалося в 1984 році, коли на вулиці Кучеренка, а тепер Шашкевича, замість закладу «Домова кухня» відкрили першу в Тернополі піцерію, яку так і назвали «Піцерія». 

Так виглядав заклад у другій половині 80-их років. Фото від В.Фостика з допису дослідника Тернополя Віктора Мадрі

Фактично одразу ж заклад став надзвичайно популярним. Черги охочих скуштувати смачні та бюджетні страви були із самого ранку. Як зазначав у своїй статті 1990 року тернопільський журналіст Сергій Сінкевич, «Домова кухня» ледь-ледь збирала чотири тисячі карбованців виручки у місяць. «Піцерія» ж давала дві тисячі в день.

Заклад став популярним не тільки на рівні Тернополя, але й області.

– Навідуються іноземні делегації, проводять зйомки Українське телебачення, з багатьох областей республіки приїжджають переймати досвід. І всі одностайно стверджують: таких смачних піц, як в Тернополі, немає ніде, – писав у своїй статті 1990 року Сергій Сінкевич.

До слова, рецепт приготування найпопулярнішої страви у «Старій Піцерії» розробляли тернопільські спеціалісти-харчовики, взявши за основу італійські поради на зразок: «Піца – хліб з начинкою із того, що є в домі». Експериментували з рецептом цілий місяць, пише пан Сінкевич.

Піца на смак, як і 40 років тому

Як пригадує краєзнавець Юрій Ковальков, від 1980-их і фактично до сьогодні «Стара Піцерія» свою концепцію не змінила.

– Як раніше, так і зараз піца була специфічною на смак. Не всім подобалася, але багато тернополян нею смакували та смакують досі. Піцою цю страву важко назвати, адже в неї товстий шар тіста та невеликий розмір, – каже краєзнавець.

Коли ж саме «Піцерія» стала «Старою Піцерією» Юрій Ковальков не пригадує, каже, це сталось не так давно – орієнтовно в 2000-их.

А пов’язано це з тим, що люди самі почали називати заклад “Старою Піцерією”. Часто призначали зустрічі саме тут та, обумовлюючи місце, говорили “Зустрінемося біля “Старухи””, або “Буду чекати біля “Старої Піцерії”. Тому власники закладу здійснили такий маркетинговий хід.

– Ще однією рисою, що виділяла заклад, були величезні банки з томатним чи фруктовим соком, які стояли чи не всюди, в тій стороні залу, де видавали піцу: на підвіконні, столі, під столом, всюди, – каже пан Ковальков.

Щодо інтер’єру, як пригадують тернополяни,  востаннє «Стару Піцерію» закрили на ремонт в 2018 році, а перед тим капітальний ремонт робили ще в 2008-му. В закладі не було нічого зайвого, навіть стільців. Такий концепт зберігають і досі. А все тому, що там ніколи було сидіти, бо піцерія позиціонувала себе як заклад швидкого харчування.

Рецепт піци досі тримають в секреті

Всередині було шість високих столиків, за якими і трапезували. Відвідувачі замовляли страву, платили за неї і чекали на своє замовлення, якщо це були спагеті. Якщо ж піца, її подавали одразу. Так це роблять і зараз, хоча столиків вже чотири.

Через те, що відвідувачів дуже багато, за столиками не обов’язково розміщуються знайомі чи одна компанія. В одному невеликому залі можуть одночасно перебувати понад 30 відвідувачів.

Пані Любов працює в “Старій Піцерії” майже від самого її відкриття. Розповідає, що потрапила в заклад після того, як приїхала до Тернополя після навчання у Хмельницькому. 

– Мені запропонували в відділі кадрів піти працювати у “Піцерію”, – каже жінка. – А я собі думаю, “Що це за заклад такий”? Ну якась італійська кухня, але щось далеке, незнайоме. 

Коли пані Любов прийшла на роботу в заклад, то одразу зрозуміла що це її. Та й колектив був молодий та дружний. Зараз з того колективу, що трудився для відвідувачів з 1985 року залишилися лише дві працівниці, решта пішли на пенсію.

– В ті часи я не бачила закладу в Тернополі, у якому були б такі великі черги. А нас це тішило. І переважно спочатку приходила молодь, студенти, – продовжує працівниця. – Зараз сюди іноді приїжджають та спілкуються з нами клієнти, які бували тут 20 чи 30 років тому. Кажуть, що смак піци не змінився.

За понад три десятиліття в “Старій Піцерії” обслуговують третє покоління відвідувачів, каже пані Любов. Сюди приходять відвідувачі з дітьми та онуками.

Щодо меню та вигляду піцерії, все залишилося практично незмінним. Такі ж столики без стільців, такий же вибір страв і той самий антураж. 

А рецепт піци і досі тримають в секреті, зізнається пані Любов. Хоча в Тернополі вже і з’являються заклади зі схожим концептом та стравами.

– Але вони все списують з нас, як на контрольній в школі. Дуже боляче дивитися, проходячи повз такі заклади і читати про те, що в них можна спробувати страви, які відвідувачі куштували у дитинстві, – продовжує співрозмовниця.

За 37 років у закладі не вводили нових страв. Пояснюють це тим, що в “Старої Піцерії” вузька специфіка. Та й змінювати меню, перевірене роками, не надто надійних хід.

– За весь цей час мені жодного разу не хотілося змінити роботу. Роками у нас був злагоджений колектив, справжня сім’я, – підсумувала жінка. – Мені здається, як доживу до тих років, коли вже не пам’ятатиму нікого і нічого, ноги самі вестимуть мене до піцерії.

Зараз пані Любові 57 років, вона працює адміністратором закладу.

Тут бував «Ревізор»

Роками «Стара піцерія» не зраджувала своїм традиціям і мала постійних відвідувачів, хоч з’являлися нові заклади, сучасні піцерії, охочих скуштувати саме ту, стару піцу, було чимало.

Та в 2017 році стався момент, який дещо заплямував бездоганну репутацію закладу. До  піцерії завітала команда програми «Ревізор» і показала, в яких умовах готують страви для відвідувачів. Кухарі брали їжу руками без рукавичок, прилади старі та іржаві, а ще під час зйомок на кухню залетів голуб.

Ведучий програми Микола Тищенко порадив працівникам «Старої Піцерії» звернутися до власників закладу, аби змінити інтер’єр.

Вже влітку наступного 2018 року заклад закрили на ремонт. В «Старій Піцерії» змінили старий, радянський інтер'єр, зробили його сучаснішим. Також змінили і самі столики та окультурили рукомийник. Вивіску також змінили, залишивши впізнавану назву та шрифт.

Заклад продовжує існувати, радуючи постійних та нових відвідувачів. Тут так само подають таку ж «культову» як і заклад піцу, а ще спагетті, бульйон і сік. Деякі з працівниць «Старої Піцерії» тут трудяться майже від відкриття, з 1985 року.

А ви були в «Старій Піцерії»? Чи подобається вона вам? Пишіть в коментарях.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.