І досі місце зустрічі для багатьох поколінь. Розповідаємо історію культового магазину «Молоко»

І досі місце зустрічі для багатьох поколінь. Розповідаємо історію культового магазину «Молоко»
  • «Зустрінемось біля «Молока» – як часто ця фраза звучала і досі звучить з вуст тернополян.

  • Давайте пригадаємо історію цього закладу разом.

Продовжуємо розповідати вам історію унікальних для свого часу кафе, магазинів та ресторанів міста, яких вже немає. 

А своїми спогадами про «Молоко» поділився тернопільський краєзнавець Юрій Ковальков. Висловлюємо йому подяку за чудову розповідь.

Молоко наливали з «самоварів»

Заклад «Молоко» з його впізнаваною назвою над дверима з’явився на вулиці Йосипа Сліпого, 1 всередині 1970-их років. Центр міста, вулицею Сагайдачного щодня проходять сотні тернополян, та й поруч знаходиться корпус медичного університету, напевно, тому студенти-медики практично одразу полюбили заклад.

Відео дня

– У той період, коли я закінчував університет (кінець 1970-их років – прим. ред.), це було дуже популярне місце, серед студентів-медиків зокрема, – каже краєзнавець. – Для них це було зручно, тому що перед парами чи в перерві між ними можна було втамувати свій голод, не відходячи далеко від університету.

За чотири копійки вдавалось купити склянку теплого молока і ще за чотири – пиріжок з лівером. Ціни були дуже демократичні. Для порівняння, склянка молока коштувала стільки ж, скільки проїзд в громадському транспорті або чотири коробки сірників. Хоча продавали там не тільки молоко чи пиріжки, але й продовольчі товари.

За молоком люди приходили зазвичай зі своїми бідонами різного літражу. Дітям більше подобався сік на розлив у цьому закладі.

Всередині була простора зала, молоко наливали зі спеціальних апаратів, схожих на самовари. Хоча спочатку його зачерпували з 50-літрових металевих бідонів. Місць для сидіння не було, «Молоко» було своєрідним закладом швидкого харчування. 

Були різні власники

Магазин працював щодня з 8.00 до 20.00, пригадує Юрій Ковальков. За «Молоком» в Радянському Союзі здійснював контроль тодішній перший секретар міськкому партії Володимир Зайчук.

– Наскільки мені відомо, йому кожного понеділка на виробничій нараді доповідали, скільки продукції продали в цьому магазині, – продовжує розповідати пан Ковальков. – А взагалі за Союзу власником був «Міськпромторг» – міське об’єднання продовольчих товарів, яке і здійснювало контроль та постачання.

Після розпаду Радянського Союзу у «Молока» з’явився приватний власник.

– Імені його я не пригадаю, але жив він у Підгородньому. Був досить багатим чоловіком. На початку 1990-их сталася жахлива історія, про яку «гуділо» все місто, – каже краєзнавець.

Річ у тім, що він був знаним колекціонером орденів та медалей, мав навіть орден Андрія Первозваного. Злочинці проникли на його подвір’я заради наживи, а господаря вбили.

Місце зустрічі змінити не можна?

Чому ж місце зустрічі «біля «Молока» стало таким популярним, краєзнавець однозначної відповіді дати не може. 

– Біля Катедри зустрічатися не личило, мабуть, – пояснює.

Закрили магазин у 2016 році. І це не сподобалося багатьом тернополянам, адже «Молоко» стало для багатьох місцем зустрічі. 

– Гадаю, закрили магазин, бо поруч відкрилися ще кілька схожих, але новіших, – каже Юрій Ковальков. – Велика конкуренція змусила власників закрити «Молоко».

На місці всім відомого закладу відкрили магазин побутової хімії та косметики. 

Але про тих, для кого «біля Молока» є досі місцем зустрічі, також не забули. Тому біля входу до магазину вивісили табличку з написом «Місце зустрічі «Біля молока»».

А яким ви запам’ятали цей заклад? Пишіть в коментарях.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (18)
  • Ihor Bidovanets

    Корінні , за звичай зустрічалися на яйцях.
  • Юрій Хмурич

    У магазині Молоко в 90-х завжди були нижчі ціни на курятину, гомілки, стегна і т.п., ніж на ринку, завжди приходили продавці з ринку зі скандалами до власника магазину. Завжди була свіжа молочна продукція з молокозаводу тернопільського. Діти завжди на чоному вході випрошували молочні продукти безкоштовно. Це так само залишилась назва як Бурячок, Шостий магазин, Молоко, Прогрес, Обнова, біля Танка...А хто цього не застав, то звісно для нього вже нічого не важить ці назви
  • Pedro Polotnianka

    nosotros comprabamos acà , mantèca suèlta y la leche , que era buenìsima
  • Елена Ушанова

    Пиріжок з лівером і в Дністрі продавали (в хлібному магазині) … щодо зустрічі поколінь, то мене це не цікавило, тому що в кінці 80 початку 90-х там увечері збиралась молодь, якій не було чим зайнятись…)

keyboard_arrow_up