На честь кого називали найбільші вулиці масиву «Дружба» та як вони виглядали? (ФОТО)

• «Дружба» – великий масив на правому березі річки Серет. 

• Вулиці тут переважно збудували після Другої Світової війни.

• А як же виглядали вони понад 30 років тому? Що змінилося і на честь кого їх назвали? Розповідаємо.

Для початку варто сказати кілька слів про сам масив. Його почали будувати вже за радянської влади. До цього на місці нинішнього масиву розташовувалося село Загребелля, яке майже повністю знищили впродовж двох війн.

З відбудовою Тернополя розпочали будувати і новий масив, а з 1950-их років «Дружба» продовжує змінювати свій вигляд, а от назви деяких вулиць лишаються незмінними

Вулиця Львівська

Історія цієї вулиці, а вірніше території, на якій вона розташовувалася, розпочалася ще кілька століть назад. Одну з чотирьох оборонних веж міста називали Львівською. А все тому що цією дорогою і проїжджали містом у напрямку Львова.

Львівська вулиця була неподалік від ще одного важливого об’єкта Тернополя початку ХХ століття – ринку. Таке сусідство дозволило розбудувати на Львівській численні готелі та забігайлівки. Хоча тут були і одноповерхові, зрідка, двоповерхові будівлі, про це зазначають в інформаційному дайджесті «У назвах вулиць – історія міста» від Управління культури Тернопільської ОДА. 

На початку ХХ століття вулиця сягала моста на Загребеллі – невеликого села, яке згодом приєднали до Тернополя. Після його приєднання в 1925 році, Львівська вийшла за межі на Загребелля, а в 1930-их – за поворот. Її розбудували у напрямку Львова.

Перша та Друга Світові війни завдали значних руйнувань одній з головних вулиць Тернополя.

Новітня історія вулиці Львівська розпочинається вже в 50-их роках минулого століття, коли руїни – наслідки Другої Світової війни прибрали, попри вулицю почали зводити будинки, а на зламі 1950-1960-их років збудували школу-інтернат, де в 1966 році розпочалася історія ЗУНУ.

На фото ви бачите зупинку на виїзді з вулиці Львівська. Їй місцеві називали «Синагога» за специфічну форму. Фото середини 1970-их років, зараз тут розташована автозаправка.

Вулиця Гетьмана Івана Мазепи

Розпочинається від перехрестя вулиць Чумацька та Дружби. За даними з Вікіпедії, саме ця вулиця була однією з перших, що почали розбудовувати при утворенні нового масиву «Дружба». Закінчується біля Майдану Перемоги.

Раніше на цій вулиці, а також на Львівській, розташовувалося село Загребелля. Останнє зазнало значних руйнувань після двох Світових війн. Вже в радянський період розпочалася розбудова масиву. 

На фото ви можете бачити, які зміни відбулися на вулиці в порівнянні з 1975 роком

Як нам вдалося віднайти у вільних джерелах, стара назва вулиці Мазепи – Перемоги, йдеться про перемогу у Другій Світовій війні. Та ще деякий час після війни вона була частиною вулиці Львівська.

Сучасну назву вулиця набула вже за Незалежності. А назвали її на честь українського Гетьмана, визначного політичного діяча Івана Мазепи.

Вулиця Дружби

Розпочинається на кільцевій розв’язці від вулиці Мазепи, далі проходить через Миру та примикається до вулиці Пилипа Орлика.

Її розбудовували однією з перших вже після Другої Світової. Раніше тут було поселення під назвою Загребелля. 

У радянські часи вулиця носила кілька назв – німецького філософа Карла Маркса, уродженця Росії, учасника Другої Світової війни, Героя Радянського Союзу Миколи Пігорєва, який загинув неподалік Тернополя в бою у віці 18-ти років. Третя назва - вже сучасна, вулиця Дружби, з якої, власне, і починали будувати однойменний масив.

Вид на вулицю в радянські часи.

Вулиця Миру

Розпочинається від стику вулиць Кривоноса-Винниченка та закінчується на межі з вулицею Карпенка.

Так виглядав Яр, де зараз розташована вулиця

На її місці раніше був яр. У радянські часи його засипали та збудували нову вулицю – Миру. Власне, будувати її почали після Дружби та Мазепи. Вона була та залишається досить широкою.

 

Ще один цікавий факт – з’єднувалася вона з історичним центром не тільки дорогами, але й великою алеєю, тією, що пролягає парком «Топільче». Раніше дерев там не було, а тому взимку холодний вітер ускладнював пересування.

Також на вулиці наприкінці 1960-их – початку 1970-их заклали сквер. 

Ось що про це пише тернополянин Віктор Мадрі:

– Сквер заклали у кінці 60 на початку 70 років XX ст., на місці величезного яру, який засипали. На світлині видно новозбудовані будинки Миру 3а, 2а та 1а. Головний корпус педінституту (тепер педуніверситету), який зараз видно з цього місця, ще проектує архітектор Левко Довбенчук. На схилах горба, де сьогодні стоїть будівля педуніверситету колись були людські городи, а в долині, у час дощу, завжди утворювалася величезна калабаня. Зимою вона замерзала, і ми малими каталися там на ковзанах і санках.

Світлина 1973 року

Вулиця Карпенка

Розпочинається із роздоріжжя з вулицями Винниченка та Будного. Продовжується вулицею Миру.

Будували вулицю Карпенка вже після розбудови Миру, Дружби, Мазепи. Як йдеться у Вікіпедії. Будинки по лівій стороні вулиці зводили у 1960-их роках, праву сторону розбудовували поступово.

Назва у неї одна – на честь старшого лейтенанта Миколи Карпенка, танкіста, який разом з екіпажем знищив в боях Другої Світової 11 танків, 2 самохідні гармати та 3 бронетранспортери. Загинув у 1944 році біля села Великий Ходачків, неподалік Козови.

Вулиця Кривоноса

Початок вулиці – від Майдану Перемоги, закінчується, дотикаючись з вулицею Винниченка.

Будували її в післявоєнний період. Будинки зводили переважно у 1960-их роках. 

Спочатку вулицю назвали на честь уродженця Томської Губернії, Героя Радянського Союзу майора Олександра Максименка. Він був командиром стрілецького дивізіону в Другій Світовій війні.

Вже в 1990-1991-их роках, коли вулиці міста перейменовували, повертаючи їм старі назви, або змінюючи радянських вождів та героїв на українських, вулиці присвоїли ім’я Максима Кривоноса – українського військового діяча періоду Хмельниччини.

Вулиця Будного

Одна з найбільших вулиць Тернополя, що фактично є об’їзною дорогою в сторону Теребовлі та Бережан.

Раніше вулиця носила назву Окружна, а в 1990-1991-их роках при перейменуванні ряду вулиць та скверів, змінили і назву Окружної на Степана Будного.

Степан Будний народився у Струсові, що неподалік Микулинців. Він був видатним поетом нашого краю. Створив цикл поезій «Щоденний бій». Помер від необластоми у віці 24 років.

Бережанська вулиця

Магістральна вулиця, що розпочинається від Майдану Перемоги, а закінчується вже автошляхом на Підгороднє.

Раніше на території вулиці Бережанська розташовувалося село Загребелля. Саму ж вулицю будували вже після Другої Світової війни. В радянські часи частково займала вулицю Івана Мазепи.

Назва відповідає напрямку, у якому простягається вулиця – до міста Бережани.

Цікавий факт, 25 грудня 1975 року з цієї вулиці рушили перші тролейбуси Тернополя. На той час їх налічувалося всього 20 на все місто.

Тролейбусна вулиця

Розпочинається від вулиці Бережанська, а закінчується дотикаючись до вулиці Будного.

Вулицю збудували в радянський період. Жодних згадок про іншу її назву ми не віднайшли. Тролейбусною ж вона стала через те, що тут розташовується тролейбусне депо міста.

Вулиця Лучаківського

Як і Тролейбусн, бере свій початок від Бережанської, поблизу парку «Здоров’я», а закінчується на Степана Будного.

У радянський період вулиця носила іншу назву та була частиною однієї великої вулиці – Надзбручанська. На якій вже за Незалежності утворили вулиці Громницького, Лучаківського,   та Бульвар просвіти.

Назвали вулицю на честь Володимира Лучаківського – першого українця-бургомістра Тернополя.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.