Пісня, що єднає серця! Історія створення «Червоної калини» та як гімн незламності переспівали тернополяни

• «Ой, у лузі червона калина» – пісня, яка з перших днів російського вторгнення стала знаковою для українців і набула нового значення.
• А чи знали ви, що творець цієї патріотичної співанки – Степан Чарнецький, родом з маленького села на Тернопільщині?
• Про історію славнозвісної композиції й переспіви, створені тернополянами, читайте у нашому матеріалі.

Українська народна пісня «Ой, у лузі червона калина» або «Червона калина» нині звучить різними мовами у багатьох країнах. Вона вже не одне покоління українців надихає до боротьби за свободу.

Після того, як Андрій Хливнюк – лідер гурту «Бумбокс», акапельно виконав співанку на Софійській площі у столиці, вона перетворилась на своєрідний гімн війни проти російських окупантів. Слова пісні об’єднали наш народ!

Відео дня

v class="video-block">

Однак, «Ой у лузі червона калина» не вперше є символом незнищенності нашої держави й звитяги її народу. Коріння пісні сягає першої третини минулого століття, коли відомий поет та режисер Степан Чарнецький вирішив доопрацювати популярну козацьку пісню для своєї вистави…

Ким був автор відомої співанки? Як склалося його життя і творча діяльність? Про все це і більше нам розповів краєзнавець і дослідник історії з Чортківщини Максим Огородник.

Митець із непростою долею

Український поет та письменник Степан Чарнецький народився 21 січня 1881 року в селі Шманьківцях, тоді ще Чортківського повіту Австро-Угорщини.

Він був наймолодшою, 13 (!) дитиною в родині греко-католицького священника о. Миколи Чарнецького та Владислави Екгардт-Чарнецької.

– Перед оповіддю про Степана розкажу трохи про його батька. Микола Чарнецький був рукопокладений у сан священника в 1854 році. Тоді ж отець отримав парафію в Копичинцях, де був пастором до 1855 року. Згодом його направили у село Угриня, а до Шманьківців чоловік потрапив аж у 1885 році, де й служив до смерті. Доволі суперечливою була дата, коли помер отець Микола. Але завдяки метриці, що зберігається у Держархіві Тернопільської області, та публікації, віднайденої краєзнавцем Дмитром Логушем в часописі Галичини «Діло», вдалось визначити точний день смерті – 25 червня. Тоді Степанові не виповнилось й двох років… – ділиться Максим.

Хлопчик з матір’ю, братами і сестрами вимушено покинув церковне проборство та переїхав до Станиславова (нині Івано-Франківськ), а звідти – до Львова. Саме там після закінчення інженерного факультету цісарсько-королівської Вищої політехнічної школи (нині Національний університет «Львівська політехніка») розпочався творчий шлях Степана Чарнецького.

– Тут Степан писав літературно-мистецькі статті, друком вийшли його збірки поезій, фейлетонів, а ще нарис з історії галицького театру. Митець входив в літературне угруповання «Молода муза», а також був театральним референтом, режисером і художнім керівником театру товариства «Руська бесіда», – пояснює Максим Огородник.

Пісню створив для позитивного фіналу драми

За словами чортківського краєзнавця Максима Огородника, історія виникнення «Ой, у лузі червона калина» досить цікава й неординарна.  

– Степан Чарнецький працював над постановкою трагедії Василя Пачовського «Сонце руїни» про гетьмана Петра Дорошенка. Замість фінальної пісні-скарги «Чи я в лузі не калина була», поет вирішив вигадати більш оптимістичний фінал, ввівши у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». Він переробив у ній слова так, щоб текст краще вписувався у зміст вистави, а останній куплет залишив без змін, – говорить дослідник.

Крім цього, поет створив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію. Саме завдяки виставі пісня, а особливо її остання строфа «Ой у лузі…» стала відомою серед українського народу.

– У серпні 1914 року в Стрию «Червону калину» вперше почув Григорій Трух – чотар УСС. До першої строфи «Ой у лузі…» він додав ще три, які невдовзі склали текст гімну Українських Січових Стрільців. До речі, уривок пісні «А ми тую червону калину підіймемо» виконали у Верховній Раді 24 серпня 1991 року, після проголошення Незалежності України, – каже Максим Огородник.

Краєзнавець говорить, що історія, на жаль, має властивість повторюватись, але вже в інших іпостасях. Так сталось з піснеславнем «Ой у лузі червона калина», адже він і у 2014 році з початком російсько-української війни став символом незламності українців, і у 2022 році знаменував собою прагнення нашого народу об’єднатись для гідної відсічі ворогу.

– З початком російського вторгнення ця пісня здобула визнання завдяки виконанню фронтмена «Бумбоксу». Згодом «Червону калину» підхопили й переспівали інші зірки. Тепер вона лунає не тільки в Україні, а й посідає перші сходинки світових чартів. Як на мене, кожен з каверів по-своєму особливий і неповторний, – ділиться враженнями Максим.

Після війни пам’ять про поета Чарнецького оживе…

До слова, краєзнавець з Чортківщини запевняє, що до 1990 року в Шманьківцях (родинному селі Чарнецького) про свого земляка нічого не знали й не чули.

– 26 травня 1991 року для Шманьківців та області відбулася епохальна подія – відзначення 130-ї річниці від дня видатного митця першими червонокалинівськими фестинами. Тоді відкрили і пам’ятник Степанові Чарнецькому (ініціаторка цього – просвітянка та педагогиня Чортківського педагогічного училища Надія Процьків). Монумент виготовив тернопільський скульптор Іван Мулярчук і довершив постать поета великим калиновим кущем, на якому викарбувані рядки з відомого нам піснеславня. Що цікаво, на заході була присутня дочка винуватця події – Олександра Кучма-Чарнецька, – розповідає Максим.

На жаль, до наших днів не зберігся дерев’яний будинок (ймовірно 1840 року побудови), де народився поет, але на його місці зведений новий кам’яний, який має всі шанси стати цікавинкою для туристів. Проте, у селі є вулиця, перейменована на честь Степана Чарнецького.

Максим Огородник ділиться, що 9 жовтня 2011 року відбулося відродження обласного фестивалю мистецтв «Червона калина». Організацією дійства займається відділ з гуманітарних питань Чортківської РДА та місцева влада. Участь у ньому приймає місцева школа, мистецькі колективи районів, області, відомі артисти тощо.

– 14 жовтня 2016 року під час червонокалинівських фестин встановили рекорд України – «Наймасовіше виконання стрілецького гімну України». А через три роки того ж дня на фестиваль завітала правнучка поета Олеся Чайковська разом з родиною, яка проживає у Львові. Я сподіваюся, що після української Перемоги пам’ять про Степана Чарнецького оживе заново… – завершує нашу розмову дослідник.

Як тернополяни переспівали відому пісню

Старовинний гімн українських січових стрільців «Ой, у лузі червона калина» тепер є мегахітом! Українці вже створили чимало каверів пісні, завдяки яким композиція ніби знову «народилась» на світ і здобула шалену популярність.

Творчі мешканці нашого міста не стоять осторонь і вкотре доводять – їм теж є чим здивувати суспільство! Ми зібрали для вас підбірку найоригінальніших переспівів «Червоної калини» від тернопільських музикантів.

Мистецький фаховий коледж імені Соломії Крушельницької

Майстерне виконання патріотичної співанки на офіційній сторінці навчального закладу в Інстаграм опублікували ще 30 березня.

– Мистецька армія в складі артистів міста Тернополя, Києва та Харкова, заспівали пісню «Ой у лузі червона калина» для підняття духу захисникам України! Ми сильні! Ми єдині! Ми переможемо! – підписали відео від коледжу.

Факультет мистецтв ТНПУ імені Володимира Гнатюка

Кавер з’явився у соцмережах факультету 25 березня. На ньому 13 юнаків та дівчат, студентів-музикантів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, на різні голоси виконують «Ой, у лузі червона калина» під відеоряд красивих міст України.

– Ми любимо і віримо в тебе Україно! Наш народ – незламний! Слава Україні! Героям Слава! – щирі слова написані під переспівом.

Дітвора з села Росохуватець Купчинецької громади

Дівчатка родини Росіцьких з Тернополя

Співати цю пісню до вподоби навіть наймолодшим. Матуся Ірина зняла на відео своїх донечок – трирічну Вікусю та шестирічну Яночку.

Тернопільський рятувальник зіграв «Червону калину» на скрипці

Для когось пісня є родинною...

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.