Студинський знав 16 мов

—    Кирило Студинський народився у селі Кип’ячка Тернопільського повіту, а тепер — району, — розповідає головний спеціаліст архіву та автор виставки Стефанія Коваль. — Він розпочав навчання із сільської школи, але потім навчався у чотирьох європейських університетах, викладав українську мову у Ягеллонському університеті у Кракові, знав шість давніх мов: санскрит, арамейську, іврит, давньослов’янську, грецьку та латинську.

Окрім того, пан Студинський вільно володів російською, польською, чеською, сербо-хорватською, болгарською, німецькою, англійською, французькою, італійською та литовською мовами, продовжує працівник архіву. Загалом, за словами пані Коваль, вчений написав понад 500 наукових праць. Також Кирило Студинський підписав документи про обрання відомого фізика Альберта Ейнштейна членом НТШ, зазначає директор архіву Богдан Хаварівський.

Втім, постать пана Студинського не є однозначною. У 1939 році він очолив Народні збори Західної України, на котрих ухвалили приєднання її до СРСР. Науковець прийняв радянську владу, але водночас заступався за українців, які зазнавали репресій. З початком війни між Німеччмною та СРСР Кирила Студинського насильно вивезли зі Львова у глиб Союзу, де в 1941 році він загинув за нез’ясованих обставин.