Тернополянин Сергій Сірий еротичні вірші почав писати ще у школі

>
- Коли ж винесли свої поезії на суд читачів?
- Восьмикласником закохався в дев’ятикласницю. Звичайно, їй присвятив один вірш, потім другий… Вона й стала моїм першим читачем. Вже в дев’ятому класі відвідував театральну студію, і там мені впала в око запальна студійка Світланка, яка навчалася в іншій школі. На її шістнадцятиріччя подарував цілу поему, яку записав під музику Ніно Рота на гнучку платівку в студії звукозапису.
- Отож для вас стан закоханості – звична справа?
- Закоханість - стимул до творчості. Адже творчий процес - за відчуттям - завжди, як зустріч із першим коханням.
- Я тепер розумію, чому ви є автором двох еротичних збірок "Твоє тіло - наркотик" та "Пожежа тіл". Коли почали писати еротичну поезію?
- У студентські роки, може, й у випускному класі школи. Наважився навіть надіслати такі вірші до Спілки письменників Радянського Союзу - і отримав відкоша. Еротика тоді не пройшла, бо ж і сексу в СРСР, за визнанням тодішніх ідеологів, не було.
- І що, партцензура змусила відкласти вбік еротичну тему?
- На певний час так. Але згодом прийшло усвідомлення, що треба творити для тих, хто хоче тебе чути. До речі, обидві мої поетичні книжки старт до читачів узяли під час традиційних форумів видавців у Львові й отримали численні доброзичливі відгуки не тільки молодих людей, а й, як не дивно, солідних жінок і чоловіків. Знайомі розповідали, що мої еротичні вірші ксерокопіюють, зачитують, як третій тост, на різних вечірках. Цьогоріч у Львові виявив навіть свій фан-клуб. Коли представляв на видавничому форумі вже прозову книгу "Йар навиворіт, або Кохання в чужому тілі", мене оточив цілий рій дівчат із проханням підписати новий твір, а заодно і поставити автограф на збірці "Пожежа тіл". Не так давно на одному із сайтів побачив коментар про себе: "Дуже класний поет. Читав якось з дівчиною… Так начитались… ніби камасутри… Сексі крейзі поет!"

А взагалі я не зациклений на еротиці, просто є частинка душі, що хоче показати інтимний бік нашого буття, достукатися до зашкарублих душ, розбудити їх. Еротична поезія - це ліричне обрамлення краси, гармонії почуттів, поєднання духовного та тілесного в царині любові. І остання моя книга "Йар навиворіт…", сюжет якої оснований на містиці, на переплетіннях світів мертвих і живих, потойбічного світу, теж про величну силу кохання. Кохання, яке і є тим омріяним усіма раєм. Своїм твором я хотів сказати, що рай не там, на небесах, а він - у кожному з нас, і дорогу до нього відкриває лише справжня любов. У цьому ще раз впевнився, коли у блозі Галини Терещук на радіо "Свобода" натрапив на цікаве дослідження працівників хоспісу, що у Львові. Вони, спостерігаючи за смертельно хворими, виокремили п’ять речей, за якими найбільше шкодують люди, які відходять у вічність. І серед тих людських жалів - жаль за тим, що витратили велику частину життя на одноманітну працю задля матеріального збагачення, що не мали сміливості висловити свої почуття і не дозволили собі бути щасливими.

 

Пісня “Наш Тернопіль” стала рінгтоном мобільного телефону

- Цікаво, а кому присвячені ваші еротичні вірші і як ставиться до них дружина?
- Дружина в усьому мене підтримує. А натхнення черпаю в жінках, які мене оточують. Вони - жива вода, яка не дає зачерствіти серцю. Вони - диво світу, якому не перестаю дивуватися.
- Чимало авторів сучасності у своїх творах використовують нецензурні слова. Як ставитеся до такого методу заманювання читача?
- Таким методом я не користуюся. Думаю, в поезію не слід входити брудними ногами. Щодо прози, то дозована нецензурщина прийнятна, якщо справді виникає потреба показати життя таким, яким воно є.
- Знаю, що багато ваших поетичних творів покладено на музику…
- Пісень створено чимало. Серед них й музичні візитки Всеукраїнських мистецьких фестивалів "Українська родина", "Хотинський піснецвіт", "Ліра Гіппократа", "Пісенні Медобори". Пісня "Доброго дня" - гімн благодійного фонду "Світ дітей", який є філією міжнародної благодійної організації в Канаді Chalice, і текст її перекладено на англійську мову. Усіх пісень не перелічити, як і тих, хто їх виконує. Ось під кінець 2011 року з Києва свіженький диск надіслав мені Віктор Анісімов, подякувавши за вірш "Наш дім", що став піснею і увійшов до аудіоальбому знаменитого дуету заслужених артистів України Віктора та Любові Анісімових, які, до речі, свого часу працювали в Тернопільській філармонії. Кілька місяців тому в столичному Національному палаці мистецтв "Україна" юний трускавецький співак Роман Салань виступив із піснею "Євро-2012", яку ми з Леонідом Попернацьким створили на честь футбольного чемпіонату. Відома співачка Наталя Бурмас порадувала тернополян нашою з композитором Юрієм Крохіним піснею "Птах удачі".

- Нещодавно в Українському домі "Перемога" вперше в нашому місті проходив регіональний фестиваль-конкурс прем’єрних пісень "Прем’єр-фест 2011". Прозвучали 65 нових пісенних композицій. І серед переможців - чудова вокалістка Юлія Шпинда-Малик, яка написала музику і виконала пісню на ваші вірші "Різдво в серці".
- З Юлією творча співпраця триває вже кілька років. Якось вона побачила новорічну телепрограму, де я читав вірш про Різдво. Він їй дуже сподобався. Зателефонувала з пропозицією створити пісню. Власне, я й задумував той вірш, як пісню про те, що дороге кожній українській родині. Свого часу навіть показав чернетку одній молодій співачці. На жаль, замурованим виявилося її серце. Прочитала рядок "Батько вносить дідуха врочисто, аби колосилося життя" і пхинькнула: "Ще запропонували б мені про молоток діда заспівати…" Чесно скажу, радий, що тоді вірш не потрапив у байдужі руки. Юлі ж Господь дарував не тільки прекрасний голос, а й композиторський хист. І пісня врешті-решт злетіла високо, отримала визнання.
- Чи виконуєте у колі друзів власні пісні?
- Безперечно. І сам частенько наспівую ту чи іншу під настрій зранку, або ж гуляючи містом… А пісню "Наш Тернопіль" дехто із знайомих поставив собі рінгтоном мобільного телефону.

Досьє
Сергій Сірий корінний тернополянин. Народився у рік Кабана під знаком Скорпіона. За покликанням - творча людина, за фахом - журналіст (випускник факультету журналістики Львівського держуніверситету). Переможець всеукраїнських конкурсів публікацій з проблем зайнятості. Автор понад 200 текстів пісень. Член Національної спілки журналістів України. Член творчої спілки "Асоціація діячів естрадного мистецтва України". Заслужений діяч естрадного мистецтва України.

Василь СОЛТИС, 0-96-725-70-22, [email protected]
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.