«Україна в огні 2» — документальний серіал про російське вторгнення. Чим цікавий для тернополян?

RIA плюс

Станом на ранок 7 червня, у плейлисті Ukraine on Fire 2 Series — Серіал «Україна в огні 2» на платформі YouTube вже 115 роликів. 60-секундні короткометражки розповідають про епізоди російського вторгнення, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Про документальний відеощоденник війни дізналися «20 хвилин».

«Україна в огні 2» є осучасненим ідейним спадкоємцем твору Олександра Довженка «Україна в огні». Крім того, як кажуть самі творці: «Це перший фільм про війну під час війни».

Він виходить на платформах YouTube, Facebook та Instagram. Епізоди розділені на більш як 10 циклів, за назвами міст (Маріуполь, Херсон, Чернігів та інші).

Також є іменні цикли: «Російські воєнні злочини», «Козацький драйв». Або ж «Остання зйомка» — присвячена загиблим медійникам та кінодіячам, які документували вторгнення.

Відео дня

– Як постріл... влучно... в ціль... у саме серце... Картини, які намалювало життя... Життя людей прекрасної країни – УКРАЇНИ! В центрі Європи! У ХХІ столітті! Одномоментно... захоплюючи подих... Лише встигаєш відчути пекучий біль, який пронизує… аж до кісток... надовго... Назавжди! – пише на своїй сторінці у Facebook Наталія Морська, доцентка історичного факультету ТНПУ імені Володимира Гнатюка.

Наталія Львівна відзначила актуальність документального серіалу «Україна в огні 2» і розповіла нам, чому його поширення є необхідним, адже це наша сучасність задокументована у кінофактах, засвідчення злочинів ворогів, мужності наших воїнів і незламності українського духу.

– Це справді дуже важливий проєкт і творча група хоче привернути увагу саме до нього, адже вважає, що автором цього фільму є український народ. Це цілком слушно, оскільки для виробництва серіалу, використовуються відео очевидців. Крім того, колектив творців залишається зараз в «тіні», оскільки відкриті покази, пресконференції чи подібні заходи були б занадто пафосними сьогодні і не підкреслювали б цінності самого документального серіалу, – говорить Наталія Львівна.

– Людина швидко звикає до всього і за цих три з половиною місяці, на жаль, ми звикли до війни. Такі проєкти, як цей, не дозволяють змиритись з віроломністю окупантів, спонукають до натхненної й самовідданої праці заради тих, хто загинув у цій війні та заради щасливого майбутнього України, тому важливо, щоб про фільм дізналось якомога більше людей у всьому світі, – наприкінці додає доцентка.