Василь Шкляр презентував у Тернополі свій новий роман «Троща»

Подія відбулася в переповненому залі мистецтв обласної бібліотеки для молоді. Золотого письменника України представив начальник управління культури ТОДА Григорій Шергей.

Розповідаючи про свій новий роман, Василь Шкляр найперше запитав присутніх, чи знають вони, що таке троща.

- Трощею в тім краю, де відбувається драма, називають очерет, – зазначив автор. – Саме в очеретах над річкою Стрипою червонопогонники оточили жменьку підпільників, не лишаючи їм жодного шансу. Але мій герой виходить із пастки, перемагаючи саму смерть. Власне, троща – в даному випадку – багатозначне слово, бо це і катастрофа, і бійня, яка трощить людські долі і життя.

Відтак письменник пояснив, чому події у його творах відбуваються в основному на Тернопільщині.

- Я родом із Черкащини, але в часи Голодомору мій дідусь дістався Тернопільщини і приніс додому торбинку кукурудзи, не з’ївши жодної зернинки, – розповів Василь Шкляр. – Він помер, але завдяки тій кукурудзі вижила моя бабуся і мама. Мабуть через ту кукурудзу у мене виник якийсь містичний зв'язок із вашим краєм.

Письменник дуже детально описав усім присутнім місцевість, де розгортаються події його нового твору.

- Якщо їхати з Тернополя в напрямку Бережан до Зарваниці, то за Купчинцями, не доїжджаючи до Ішкова, ліворуч відкривається широчезна долина, – пояснив він. – Саме тут, на березі Стрипи, і стоять густі очерети – троща, де і відбулася драма, описана в моїй новій книжці. Уперше цей край мені показав командир окремої тактичної групи «Волинь» Української Добровольчої Армії Роман Коваль. З ним ми пройшли Соснів, звідки родом Роман, Раковець, Багатківці, Ішків, Купчинці. До речі, у Багатківцях свого часу Юрій Горліс-Горський працював над «Холодним Яром», і я зрозумів, що це знак: Холодний Яр не відпускає мене. За кілька кілометрів знаходиться село Ладичин, звідки походить один із героїв мого роману «Маруся» сотник УГА Осип Станімір.

В  очеретах над Стрипою Василь Шкляр писав свій роман, використавши при цьому матеріали «Літопису Української Повстанської Армії» Михайла Андрусяка.

- Мене дуже вразили протоколи допитів служби безпеки ОУН на Тернопільщині, що подані у 46 томі «Літопису», – зазначив письменник. – Особливо «Справа юди», до якої Михайло Андрусяк зробив важливі зауваги у своїй книзі «Брати просторів». Тому саме Михайло став моїм консультантом під час написання «Трощі».

До речі, у своєму новому творі Василь Шкляр намагався дошукатися істинних причин зради. Власне на титульній сторінці під назвою є фраза: «Зраду можна зрозуміти, але не можна виправдати».

Під час презентації начальник управління культури Тернопільської міської ради, бард Олександр Смик виконав кілька власних пісень, у яких відлунюють твори Василя Шкляра. Після чого розпочалась автограф-сесія.

До речі, роман «Троща» Василь Шкляр презентує у Збаразькому замку в День Незалежності України, а також 15 вересня на 24-му Форумі видавців у Львові.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google