Закохані в борщівську вишивку

Сучасні борщівські сорочки, вишиті давніми техніками, чоловічі, жіночі й дитячі вишиванки з орнаментами, що притаманні різним етнографічним регіонам України, ікони, картини, рушники, намиста, ґердани, силянки представлені на виставці «Борщівська вишивка – жива».

Експозицію відкрили 10 лютого у Тернопільській бібліотеці для дорослих №4 «Етно-центр», що на бульв. Д. Галицького, 6. Оглянути рукотвори учасниць «Школи борщівської народної сорочки» можна до середини березня.

Роботи від 19 вишивальниць

Свої роботи представили вишивальниці: Олександра Ситник, Надія Мороз, Надія Луцишин, Галина Хартоняк, Тетяна Сеник, Надія Кухта, Наталія Грицишин, Оксана Вербовецька, Олександра Демчук, Надія Надвернюк, Оксана Пилипчук, Галина Переймибіда, Тетяна Марусяк, Ірина Сампара, Олександра Луканюк, Юлія Холод. Є на виставці і творіння співзасновниць  громадської організації «Школи борщівської народної сорочки» Лариси Овчарук, Майї Юркевич і Вікторії Кривоніс.

• Наші вишивальниці вміють все робити – творити, жити і любити, – каже Майя Юркевич. – І в кожної це виходить по-своєму – унікально та неповторно. А починалося все два роки тому, коли ми разом із Вікторією та Ларисою вирішили заснувати «Школи борщівської народної сорочки». До речі, кожне з цих слів несе в собі глибинний зміст. Школа – зібрала талановитих людей, які створюють шедеври і діляться цією красою з цілим світом; борщівської вишивки, – в яку закохуєшся з першого погляду; народної – самобутності, адже за борщівською сорочкою нас ідентифікують; сорочки – давньої та сучасної, чорної і не тільки, яка гуртує і людей по всій Україні і світі.

Безкоштовні майстер-класи

До речі, для учасниць «Школи борщівської народної сорочки» це вже друга спільна виставка. Окремі майстрині мали й персональні експозиції.

• Ми вже давно стали найближчими друзями, сім’єю, яка закохана у вишивку, – каже Вікторія Кривоніс. – Борщівська сорочка об’єднала людей з різних міст і ми всі разом намагаємося відродити давню вишивку. На цій виставці учасниці представили усе, що вміють робити голкою, нитками і не тільки. Знаю, що багато наших учениць розпочали вишивати саме борщівські сорочки, тому сподіваюсь, що на наступній нашій виставці вони їх покажуть.

За два роки учнями «Школи борщівської народної сорочки» були понад 200 осіб. Майстер-класи проводили в Тернополі, Львові, Києві тощо. У Тернополі відбулась І Всеукраїнська вишивальна конференція «Верхоплут» і Всеукраїнський вишивальний проект «Відродження борщівської сорочки», в рамках якого 24 майстрині відшили 22 полотна давніми борщівськими швами.

До речі, в рамках виставки будуть безоплатні майстер-класи з борщівської вишивки від майстринь-учасниць. Зокрема 21 лютого о 13.00 заняття з набирування проведе Наталя Грицишин, 24 лютого буде майстер-клас із покутської мережки від Олександри Ситник, а 6 березня – з борщівських колодок-І та колодок-ІІ від Майї Юркевич.

Сорочки від старанних учениць

Вишивальниця Олександра Ситник створила вже не одну сорочку, адже вона належить до старанних учениць, тож одразу втілювала отримані на «уроках» навички в рукотвори. На відкриття виставки жінка завітала у своїй новій змереженій на конопляному полотні сорочці, обрамленій вишивкою.

Свою борщівську сорочку представила на виставці й Галина Хартоняк. Вона розповіла, що перший хрестик вишила вже у пенсійному віці.

• Борщівка – це важка праця, тому відпочивати біля неї не вийде, – стверджує пані Галина. – Але завдяки «Школі борщівської народної сорочки», до якої я прийшла випадково, сорочку таки вишила.

На відкритті експозиції звучали пісні та вірші про вишивку. Зокрема Майя Юркевич, для якої борщівка – це космос, присвятила улюбленій справі та вишивальницям кілька власних поезій. А ще для всіх присутніх провели конкурс на знання борщівських технік і видів крою сорочки. Переможці отримали календарі «Борщівська сорочка», надані знаною колекціонеркою Вірою Матковською.