«Вишивка — це не про ідеальність. Це про присутність, про дотик, про власну лінію на нескінченному полотні української історії».
Так вважає Руслана Стасишин, яка відкрила для себе вишиття у своїй професії. Це ремесло було частиною телепрограми журналістки, тепер стало частиною життя. Вишиває те, що подобається, мета — відтворити, продовжити, передати далі.
Ірина Гричук
Моя улюблена тележурналістка Руслана, які змістовні і цікаві телепередачі ти створювала, тепер створюєш власноруч вишиті шедеври, хай щастить тобі у відродженні нашого культурного вишиваного спадку!
Міцного здоров'я, щастя та наснаги, сімейної злагоди, мирного неба і процвітання нашої держави - України!
Вишиває по оксамиту, розробляє інструменти, навчає інших і мріє, щоб через сто років копіювали сучасні зразки.
Тернопільська майстриня Світлана Заяць впевнена: вишивка — це жива мова, і саме зараз її час говорити голосно.
У Кременецькому фаховому коледжі кипить творча робота! Викладач Петровський Василь Васильович разом зі студентами розробив технологію створення скульптури «Лелека» з лози.
Сестри Оля та Марія Загребельні — знані на Тернопільщині майстрині. Дівчата з дитинства хворіють на ДЦП, та це не заважає їм творити. Марія робить в'язані іграшки, а її сестра — алмазні картини.
Галина Переймибіда — народна майстриня української вишивки. Її творчий шлях резонує з цитатою славетного українського класика: «Тричі мені являлася любов».
Перші хрестики вона навчилася вишивати з бабусею, згодом — у школі з мамою, а справжнє захоплення прийшло в зрілому віці, коли Галина закохалася у вишиті сорочки.
Більш як 13 років тому вона вела мистецький гурток у першій початковій школі. Та згодом мистецтво заполонило її так, що вона залишила основну роботу і пішла вирощувати «Теплі квіти», малюючи їх вовною.
Знайомтеся, майстриня із сухого валяння Ольга Щедріна. Що допомагає творити і бути вірною покликанню навіть у найважчі часи дізнаємося з перших уст.
Новий напрямок у знайомій техніці макраме лише входить в моду. На витоках його популярності серед небагатьох майстрів в Україні такі шедеври створює майстриня з Теребовлі.
Садові крісла-гойдалки, інтер'єрні панно, сумки-сітки плете Ольга Чміль. Це не єдине рукодільне захоплення жінки: за останні десять років вона також опанувала техніку валяння вовни. До своїх хобі підходить професійно, максимально заглиблюючись у тонкощі ремесел. Робить усе у вільний від основної роботи час — за фахом вона вчитель-філолог.
Читач13
А сама майстриня яка позитивна людина. Варто лиш побачити особливі Олині очі. Скільки в них розуму і доброти. Отже, у роботах Ольги Чміль ще й позитив, який створить душевний комфорт володарю її речей.
22 вересня, у приміщенні «OPEN SPACE Тернопіль», відбудеться мотиваційна зустріч із підприємицею Олею Биндас. Тема заходу: «Як перетворити рукодільне хобі на успішний бізнес».
Тернопільська майстриня інтегрує національну символіку у своїх роботах, вдихаючи нове життя у давні орнаменти. Її вишивка — це не просто повторення давніх зразків, а новий погляд на традицію, який об'єднує минуле і сучасне.
Очільниця творчого об'єднання "Берегиня" Світлана Галущак залучає нові покоління до мистецтва вишивки, передаючи їм любов до рідної культури, допомагає відчути, що вишивка — не просто ремесло, а частина життя.
Технічна освіта та творча душа — приклад незвичного поєднання, успішно втіленого в житті та професії: майстриня допомагає дітям знаходити радість у творчості та підтримувати ЗСУ
Керівниця гуртка Людмила Гребень перетворила своє захоплення рукоділлям на стиль життя: надихає дітей творити, розвивати фантазію та вірити у свої можливості, доводячи, що ручна праця — це модно, престижно і перспективно.
«Дівчинка «виплекала» іграшку, та, як тільки їй запропонували купити, щоб виручені кошти спрямувати на підтримку війська, — погодилася без вагань»
«Просто зробіть перший стібок»: Руслана Стасишин заохочує відроджувати традиції української вишивки
«Вишивка — це не про ідеальність. Це про присутність, про дотик, про власну лінію на нескінченному полотні української історії». Так вважає Руслана Стасишин, яка відкрила для себе вишиття у своїй професії. Це ремесло було частиною телепрограми журналістки, тепер стало частиною життя. Вишиває те, що подобається, мета — відтворити, продовжити, передати далі.
Моя улюблена тележурналістка Руслана, які змістовні і цікаві телепередачі ти створювала, тепер створюєш власноруч вишиті шедеври, хай щастить тобі у відродженні нашого культурного вишиваного спадку! Міцного здоров'я, щастя та наснаги, сімейної злагоди, мирного неба і процвітання нашої держави - України!
Світлана Заяць створює інструменти, вишиває і мріє, щоб через століття копіювали нас
Вишиває по оксамиту, розробляє інструменти, навчає інших і мріє, щоб через сто років копіювали сучасні зразки. Тернопільська майстриня Світлана Заяць впевнена: вишивка — це жива мова, і саме зараз її час говорити голосно.
Вітаю!
Оживили лозу: студенти створили унікальні скульптури-лелеки, що підкорюють серця
У Кременецькому фаховому коледжі кипить творча робота! Викладач Петровський Василь Васильович разом зі студентами розробив технологію створення скульптури «Лелека» з лози.
Вчаться жити без тата: сестри-майстрині, які мають ДЦП, продовжують робити іграшки та картини
Сестри Оля та Марія Загребельні — знані на Тернопільщині майстрині. Дівчата з дитинства хворіють на ДЦП, та це не заважає їм творити. Марія робить в'язані іграшки, а її сестра — алмазні картини.
У тривожній валізі була лише Борщівська сорочка: про любов до вишиття Галини Переймибіди
Галина Переймибіда — народна майстриня української вишивки. Її творчий шлях резонує з цитатою славетного українського класика: «Тричі мені являлася любов». Перші хрестики вона навчилася вишивати з бабусею, згодом — у школі з мамою, а справжнє захоплення прийшло в зрілому віці, коли Галина закохалася у вишиті сорочки.
Супер сорочки.
Тернопільські «Дивотворчики» стали посланцями миру у країнах Європи
Більш як 13 років тому вона вела мистецький гурток у першій початковій школі. Та згодом мистецтво заполонило її так, що вона залишила основну роботу і пішла вирощувати «Теплі квіти», малюючи їх вовною. Знайомтеся, майстриня із сухого валяння Ольга Щедріна. Що допомагає творити і бути вірною покликанню навіть у найважчі часи дізнаємося з перших уст.
Молодці. Дуже гарні роботи
Рукотвори тендітної жінки витримують до 150 кг
Новий напрямок у знайомій техніці макраме лише входить в моду. На витоках його популярності серед небагатьох майстрів в Україні такі шедеври створює майстриня з Теребовлі. Садові крісла-гойдалки, інтер'єрні панно, сумки-сітки плете Ольга Чміль. Це не єдине рукодільне захоплення жінки: за останні десять років вона також опанувала техніку валяння вовни. До своїх хобі підходить професійно, максимально заглиблюючись у тонкощі ремесел. Робить усе у вільний від основної роботи час — за фахом вона вчитель-філолог.
А сама майстриня яка позитивна людина. Варто лиш побачити особливі Олині очі. Скільки в них розуму і доброти. Отже, у роботах Ольги Чміль ще й позитив, який створить душевний комфорт володарю її речей.
Як перетворити рукодільне хобі на бізнес: Тернополянка запрошує на зустріч щоб поділитись досвідом
22 вересня, у приміщенні «OPEN SPACE Тернопіль», відбудеться мотиваційна зустріч із підприємицею Олею Биндас. Тема заходу: «Як перетворити рукодільне хобі на успішний бізнес».
Світлана Галущак залюблена в українську вишивку: «яскрава і життєствердна»
Тернопільська майстриня інтегрує національну символіку у своїх роботах, вдихаючи нове життя у давні орнаменти. Її вишивка — це не просто повторення давніх зразків, а новий погляд на традицію, який об'єднує минуле і сучасне. Очільниця творчого об'єднання "Берегиня" Світлана Галущак залучає нові покоління до мистецтва вишивки, передаючи їм любов до рідної культури, допомагає відчути, що вишивка — не просто ремесло, а частина життя.
Рукоділля — це модно: творять для душі і ЗСУ
Технічна освіта та творча душа — приклад незвичного поєднання, успішно втіленого в житті та професії: майстриня допомагає дітям знаходити радість у творчості та підтримувати ЗСУ Керівниця гуртка Людмила Гребень перетворила своє захоплення рукоділлям на стиль життя: надихає дітей творити, розвивати фантазію та вірити у свої можливості, доводячи, що ручна праця — це модно, престижно і перспективно. «Дівчинка «виплекала» іграшку, та, як тільки їй запропонували купити, щоб виручені кошти спрямувати на підтримку війська, — погодилася без вагань»
Які гарні іграшки ❤️❤️