Технічна освіта та творча душа — приклад незвичного поєднання, успішно втіленого в житті та професії: майстриня допомагає дітям знаходити радість у творчості та підтримувати ЗСУ
Керівниця гуртка Людмила Гребень перетворила своє захоплення рукоділлям на стиль життя: надихає дітей творити, розвивати фантазію та вірити у свої можливості, доводячи, що ручна праця — це модно, престижно і перспективно.
«Дівчинка «виплекала» іграшку, та, як тільки їй запропонували купити, щоб виручені кошти спрямувати на підтримку війська, — погодилася без вагань»
Сестри Оля та Марія Загребельні — знані на Тернопільщині майстрині. Дівчата з дитинства хворіють на ДЦП, та це не заважає їм творити. Марія робить в'язані іграшки, а її сестра — алмазні картини.
Галина Переймибіда — народна майстриня української вишивки. Її творчий шлях резонує з цитатою славетного українського класика: «Тричі мені являлася любов». Перші хрестики вона навчилася вишивати з бабусею, згодом — у школі з мамою, а справжнє захоплення прийшло в зрілому віці, коли Галина закохалася у вишиті сорочки.
Більш як 13 років тому вона вела мистецький гурток у першій початковій школі. Та згодом мистецтво заполонило її так, що вона залишила основну роботу і пішла вирощувати «Теплі квіти», малюючи їх вовною. Знайомтеся, майстриня із сухого валяння Ольга Щедріна. Що допомагає творити і бути вірною покликанню навіть у найважчі часи дізнаємося з перших уст.
Новий напрямок у знайомій техніці макраме лише входить в моду. На витоках його популярності серед небагатьох майстрів в Україні такі шедеври створює майстриня з Теребовлі. Садові крісла-гойдалки, інтер'єрні панно, сумки-сітки плете Ольга Чміль. Це не єдине рукодільне захоплення жінки: за останні десять років вона також опанувала техніку валяння вовни. До своїх хобі підходить професійно, максимально заглиблюючись у тонкощі ремесел. Робить усе у вільний від основної роботи час — за фахом вона вчитель-філолог.
22 вересня, у приміщенні «OPEN SPACE Тернопіль», відбудеться мотиваційна зустріч із підприємицею Олею Биндас. Тема заходу: «Як перетворити рукодільне хобі на успішний бізнес».
Тернопільська майстриня інтегрує національну символіку у своїх роботах, вдихаючи нове життя у давні орнаменти. Її вишивка — це не просто повторення давніх зразків, а новий погляд на традицію, який об'єднує минуле і сучасне. Очільниця творчого об'єднання "Берегиня" Світлана Галущак залучає нові покоління до мистецтва вишивки, передаючи їм любов до рідної культури, допомагає відчути, що вишивка — не просто ремесло, а частина життя.
Технічна освіта та творча душа — приклад незвичного поєднання, успішно втіленого в житті та професії: майстриня допомагає дітям знаходити радість у творчості та підтримувати ЗСУ Керівниця гуртка Людмила Гребень перетворила своє захоплення рукоділлям на стиль життя: надихає дітей творити, розвивати фантазію та вірити у свої можливості, доводячи, що ручна праця — це модно, престижно і перспективно. «Дівчинка «виплекала» іграшку, та, як тільки їй запропонували купити, щоб виручені кошти спрямувати на підтримку війська, — погодилася без вагань»
Ікони у візантійських традиціях з дотриманням усіх канонічних вимог і старовинних технологічних процесів створює майстриня у Гримайлові Наталія Корба. Разом з тим викладає у двох закладах: Гримайлівському ліцеї ім. Івана Пулюя та у Зеленівській гімназії. Майстриня дякує долі, що змалечку всі довкола лише сприяли її зануренню в улюблену справу. Початкових навичок набула в Миколаєві, у свої 15-ть переїхала навчатися до Києва, а вищу освіту здобула у Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва.
Заслужена майстриня народної творчості України із Тернополя представила у Болгарії кримськотатарську культуру, презентуючи на Міжнародному освітньому культурно-мистецькому проекті «Кримськотатарські студії» дві лялькові композиції. Людмила Павлова — єдина майстриня, яка приїхала з України. Відкриття виставки відбулося у неділю, 4 серпня, на ній представлено 65 композицій від 25 майстрів із семи країн світу.
75 років виповнилося викладачу Тернопільської художньої школи ім. М. Бойчука, талановитому педагогові і щирій добрій Людині — Петру Раку За час роботи у художній школі, з 1990-го року, Петро Рак став натхненником для багатьох поколінь і зараз найбільше тішиться з того, що понад сто його випускників обрали мистецтво як професійну справу життя.