Декомунізація та дерусифікація Тернополя. Що буде з пам’ятниками та монументами, які ще лишилися у місті

• У зв’язку російсько–українською війною у Тернополі почалась нова хвиля декомунізації та дерусифікації. Все, що пов’язане з російським агресором – демонтують та перейменовують.
• Ми дізналися, яка доля радянських монументів, які ще лишилися у місті. У якому вони стані – дивіться у нашому репортажі.

Після початку повномасштабного наступу росії на Україну, у місті вирішили демонтувати два пам’ятника, навколо яких давно точились суперечки між тернополянами. Це пам’ятник Пушкіну та Радянським льотчикам–визволителям.

За радянських часів у місті було встановлено чимало пам’ятників, меморіальних табличок комуністичним діячам, кривавим диктаторам та солдатам. Більшість демонтували після здобуття Україною незалежності. Як виглядали ці монументи – дивіться у матеріалі:

Однак деякі пам’ятники все ж залишилися.

Герой–матрос

Пам’ятник Герою-матросу був встановлений ще в 1960-х поблизу Надставної церкви. У 1990-му році його переставили. Зараз він розташований біля гуртожитку (колись - готелю) «Чайка».

Історію цього монументу розповідає тернополянин Антон Марчевський. «Матрос» у місті з’явився не просто так.

– Хоча Тернопіль розташований  далеко від моря, цей пам’ятник з’явився не просто так, – розповідає тернополянин Антон Марчевський. – У Тернополі існувала морська школа ДТСААФ. Також у післявоєнний період під час відбудовування міста встановлювали різні монументи. Пам'ятник матросу встановили ще й через те, що в Тернополі була човнова станція і стоянка катерів. У середині 60-х років пірс та пляж біля замку демонтували, оскільки в тому місці застоювалась вода. Ще деякий час пам’ятник стояв на своєму місці, а після того, як збудували приміщення готелю «Чайка», монумент перенесли. Тут він знаходиться вже близько 30-ти років. Щоправда, "Чайка" - уже не готель, а гуртожиток  об'єднання громадян тернопільської обласної організації Товариства сприяння оборони України.

Ще минулого року пам’ятник стояв на постаменті. Однак на його місці встановили МАФ. Сам монумент змістили. Постамент демонтували і «матос» тепер стоїть просто на землі. Під час демонтажу частина пам’ятника розкололась.

У руках моряка – бінокль, за плечима – гвинтівка. На фуражці радянська п’ятикутна зірка. Пам’ятник обростає мохом та лишайником. За кущами та зарослями його не видно.

Алея слави

Найбільше радянських монументів знаходяться у Старому парку. У 1970—1991 він носив назву «Парк слави».

На головній алеї парку встановлено шість погрудь загиблим радянським солдатам: А. П. Живова, М. Г. Пігорєва, В. А. Чалдаєва, Г. В. Танцорова, М. Г. Карпенка, О. П. Максимовича.

Деякі постаменти не в найкращому стані – плитка почала відвалюватися. Але самі погруддя в хорошому стані.

Вічний вогонь

«Вічний» вогонь давно перетворився на руїну та смітник. Сходи на пагорб в аварійному стані – потрібно бути обережним, піднімаючись по них. На пагорбі – композиція із шести бетонних пілонів, що символізують переможний салют. Ці бетонні блоки збереглися в хорошому стані. Однак всі вони розмальовані вандалами.

Сам вічний вогонь перетворився на смітник. Під зіркою, з якою колись виринало полум’я, пляшки та папірці. Поруч – понищена плитка.

Військове кладовище

Біля алеї Героїв розміщене військове кладовище, відкрите в 1944 р. Тут поховані 4 Герої Радянського Союзу — Олександр Максименко, Микола Карпенко, Анатолій Живов, Григорій Танцоров та ще 226 воїнів. Усього 27 горизонтальних плит із темно-сірого граніту в три ряди, на яких викарбувані імена загиблих.

Навколо – огорожа, зачинена на замки. Саме кладовище тримають в чистоті. На одній з плит лежали квіти.

Меморіал перемоги

Біля входу в парк є меморіал з написом: «З’єднанням і частинам, які відзначилися при визволенні Тернопільщини від німецько–фашистських загарбників наказом верховного головнокомандуючого присвоєно почесні найменування».

На меморіалі також номери та назви бригад, які брали участь у битві за місто.

Цей меморіал теж не в кращому стані. Плитка обвалюється, бетонна конструкція пошарпана.

Військова техніка

Поруч з меморіалом, стоїть радянська військова техніка БТР, гаубиця та танк. Тут часто можна побачити дітей, які вилазять на техніку.

Раніше у місті було значно більше техніки – на місці «Макдональдсу» був танк. На Збаразькій, де зараз салон меблів «Нова» – була радянська гаубиця. У парку «Топільче» було багато непрацюючих літаків.

Меморіальні таблички

На бульварі тараса шевченка можна побачити непримітну меморіальну табличку.

На цьому місці загинув 19–річний солдат Анатолій Живов, ім’ям якого названа вулиця у місті, та якому встановлено погруддя у Старому парку.

Чи продовжать демонтаж

Ми запитали у міської ради, чи планують у Тернополі продовжити декомунізацію, та яка доля вже згаданих об’єктів. Як розповіла речниця міської ради Мар’яна зварич, у місті створили спеціальну комісію, яка займається цими питаннями.

– У Тернополі створено комісію з питань перейменування назв вулиць та інших об’єктів з російським походженням, яка до 31 травня 2022 року має сформувати перелік вулиць та інших об’єктів, що потрібно перейменувати та надати пропозиції щодо їх нових назв, коментують у міській раді. – 27 квітня на засіданні виконавчого комітету було також прийняте рішення «Про розгляд петиції», де зокрема пунктом 4 визначено: «Управлінню житлово-комунального господарства, благоустрою та екології забезпечити виконання робіт з демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків радянської символіки на території Старого парку».

Тож пам’ятні знаки у старому парку вже зовсім скоро мають демонтувати.

Ми також звернулися до міської ради з інформаційним запитом та запитали, чи планують демонтувати інші радянські пам’ятники та чи розглядають можливість перенесення останків загиблих радянських солдат з парку до міського кладовища.

До слова, на Микулинецькому кладовищі є захоронення радянських солдат. Алеї та надгробні монументи прибирають. Вони у належному стані.

А ви підтримуєте декомунізацію? Пишіть свою думку у коментарях!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.