Коли на Тернопіллі жили носороги і мамонти
- Льодовиковий період був неоднорідним. Виділяють чотири періоди похолодання, а між ними — потепління, — розповідає доктор історичних наук, професор і заввідділом археології Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича Національної академії наук України Олександр Ситник. - Найхолоднішим був останній період похолодання — 70-10 тис. років тому. Клімат у наших краях нагадував той, що зараз на півострові Ямал і півночі Карелії.
Терени сучасного Тернопілля у ті часи були холодною тундрою, подекуди помережаною хвойним рідколіссям.
— У долинах буяли високі трави, що давало змогу виживати великим травоїдним ссавцям — мамонтам, носорогам, північним оленям, — продовжує пан Ситник.
Тільки на Тернопільщині виявили понад 370 знахідок кісток мамонта, говорить історик. Ці тварини жили у Східній Європі від 270 до 7-10 тис. років тому.
— Найбільший бивень мамонта у нашій області виявили у 1911-му році в селі Лошнів Теребовлянського району, коли копали криницю, — говорить тернопільський геолог, професор Йосип Свинко. — Великі знахідки тварин льодовикового періоду були в Стіжку та Малій Іловиці Шумського району, у Кременці на горі Куличівка, у Залісцях Збаразького району, Великому Глибочку Тернопільського району, Заліщиках.
У Малій Іловиці на горі Пустельній вчені знайшли рештки аж 90 особин різних тварин — у тому числі печерного ведмедя, печерної гієни, песця, північного оленя та інших. Про це пише Йосип Свинко у книзі “Нарис про природу Тернопільської області: геологічне минуле, сучасний стан”.
— Вірогідно, що у цьому місці була карстова лійка і тварини туди падали, — пояснює геолог. — Або їх хтось туди стягував.
Є в області і пам'ятний знак на місці знахідки кісток мамонта біля Вишнівця.
Його історія дуже цікава, — розповідає пан Свинко. - Річ у тому, що колись дорожники чимось там провинилися перед природоохоронцями. І перший в області старший інспектор охорони природи Микола Чайківський домовився, що вони допоможуть зі знаком. Так і привезли брилу граніту аж із Житомирської області.
Цей знак, щоправда із зірваною таблицею, зустрічає усіх біля в'їзду у Вишнівець зі сторони Тернополя. А от зуби, бивні, щелепи і реконструкцію самого мамонта можна побачити у Тернопільському краєзнавчому музеї.
- Більша частина кісток нашого мамонта — справжні. Решту — мистецьке відтворення, — коментує старший науковий співробітник краєзнавчого музею Оксана Кульчицька.
Набагато рідше, аніж залишки мамонтів, на Тернопіллі знаходили кістки шерстистих носорогів.
“Монастирок Борщівського району Тернопільської області... Біля села зафіксовані знахідки роздроблених кісток мамонта, північного оленя, носорога та коня”, - писав археолог Олександр Черниш у статті “Карта палеоліту УРСР”.
Також рештки шерстистого носорога виявили у селах Кудринці на Борщівщині і Токи Підволочиського району. Проте найзнаменитішими у світі стали шерстисті носороги не з Тернопілля, а із села Старуня на теперішній Івано-Франківщині. Загалом у цьому селі протягом ХХ ст. виявили туші аж чотирьох забальзамованих природою носорогів віком 24-25 тис. років.
— Оглянути одного можна у Львівському природничому музеї, — каже Йосип Свинко. — Що цікаво, на туші вирізаний шмат шкури. Це — не випадковість. Адже коли на початку ХХ століття виявили рештки тварини, одному із селян сподобалася шкіра. І він вирізав пас для постолів, поки приїхали вчені зі Львова.
До слова, часто кістки мамонтів та інших доісторичних тварин знаходять на поселеннях первісних людей.
- Але далеко не всі мамонти загинули від людини — вони вмирали і своєю смертю, — наголошує Олександр Ситник. — Хоча правда, що люди у льодовиковий період жили у дерев'яних шалашах, обкладених шкурами впольованих тварин. Причому до 40 тис. років тому це були неандертальці, а після тієї межі — люди сучасного фізичного типу.
Зрештою, кістку мамонта або якоїсь їх тварини-ровесника може знайти кожен. У такому випадку не варто її викидати чи нівечити, радять вчені. Краще занести до обласного краєзнавчого, що на площі Героїв Євромайдану у Тернополі.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
