‭Малознана Соломія Крушельницька: «‬як‭ ‬співала,‭ ‬вікна‭ ‬дзеленчали‭»

‭Малознана Соломія Крушельницька: «‬як‭ ‬співала,‭ ‬вікна‭ ‬дзеленчали‭»
Соломія Крушельницька
  • Дитинство‭ ‬і‭ ‬рання‭ ‬юність‭ ‬всесвітньознаної‭ ‬співачки‭ ‬—‭ «‬Вагнерівської‭ ‬примадонни‭»‬ ХХ‭ ‬століття‭ ‬—‭ ‬Соломії‭ ‬Крушельницької‭ ‬пройшли‭ ‬у‭ ‬притернопільському‭ ‬селі‭ ‬Біла.
  • 23 вересня 2022 року минає 150-та річниця від Дня народження української оперної співачки Соломії Крушельницької.

Соломія‭ ‬була‭ ‬третьою‭ ‬дитиною‭ ‬у‭ ‬батьків‭ ‬і‭ ‬народилася‭ ‬у‭ ‬селі‭ ‬Білявинці‭ ‬Бучацького‭ ‬району.‭ ‬Та‭ ‬вже‭ ‬незабаром‭ ‬батька-священика‭ ‬перевели‭ ‬у‭ ‬Білу.
-‭ ‬Свого‭ ‬батька‭ ‬Амбросія‭ ‬Васильовича‭ (‬1840-1902‭ ‬рр.‭) ‬Соломія‭ ‬називала‭ ‬ідеальним‭ ‬чоловіком,‭ ‬-‭ ‬розповідає‭ ‬науковий‭ ‬співробітник‭ ‬Музею‭ ‬Соломії‭ ‬Крушельницької‭ ‬у‭ ‬Білій‭ ‬Марія‭ ‬Федун.‭ ‬-‭ ‬Він‭ ‬був‭ ‬дуже‭ ‬активним‭ ‬і‭ ‬різнобічним‭ ‬чоловіком.‭ ‬Окрім‭ ‬того,‭ ‬що‭ ‬священик,‭ ‬він‭ ‬ще‭ ‬тримав‭ ‬зразкову‭ ‬господарку,‭ ‬організував‭ ‬школу‭ ‬диригентів,‭ ‬де‭ ‬навчалися‭ ‬хлопці‭ ‬з‭ ‬Тернопільщини,‭ ‬Львівщини,‭ ‬Франківщини...
Мати‭ ‬Соломії,‭ ‬Теодозія‭ ‬Григорівна‭ (‬1844-1907‭ ‬рр.‭)‬,‭ ‬була‭ ‬народною‭ ‬цілителькою.


-‭ ‬Вона‭ ‬дуже‭ ‬любила‭ ‬дітей.‭ ‬І‭ ‬як‭ ‬тільки‭ ‬дізнавалася,‭ ‬що‭ ‬десь‭ ‬у‭ ‬Білій‭ ‬захворіла‭ ‬дитинка,‭ ‬брала‭ ‬гостинець‭ ‬-‭ ‬а‭ ‬це‭ ‬було‭ ‬нелегко,‭ ‬бо‭ ‬ж‭ ‬своїх‭ ‬дітей‭ ‬восьмеро‭ ‬і‭ ‬ще‭ ‬й‭ ‬сирота‭ ‬на‭ ‬вихованні‭ ‬-‭ ‬прихоплювала‭ ‬свої‭ ‬цілющі‭ ‬трави‭ ‬і‭ ‬бігла‭ ‬рятувати,‭ ‬-‭ ‬продовжує‭ ‬пані‭ ‬Федун.
Музей‭ ‬у‭ ‬Білій‭ ‬працює‭ ‬у‭ ‬колишній‭ ‬церковній‭ ‬хаті,‭ ‬де‭ ‬жили‭ ‬священики.‭ ‬Подвір‭'‬я‭ ‬у‭ ‬закладу‭ ‬спільне‭ ‬зі‭ ‬шкільним.
-‭ ‬Це‭ ‬тепер‭ ‬усе‭ ‬тут‭ ‬заасфальтоване,‭ ‬а‭ ‬колись‭ ‬усе‭ ‬було‭ ‬у‭ ‬квітах‭ ‬і‭ ‬лікарських‭ ‬рослинах‭ ‬Теодозії‭ ‬Григорівни,‭ ‬-‭ ‬говорить‭ ‬жителька‭ ‬села.‭ ‬-‭ ‬І‭ ‬от‭ ‬мені‭ ‬старші‭ ‬люди‭ ‬розповідали,‭ ‬як‭ ‬Соломія‭ ‬ще‭ ‬малою‭ ‬дівчиною‭ ‬виходила,‭ ‬ставала‭ ‬поміж‭ ‬квітами‭ ‬та‭ ‬починала‭ ‬співати...‭ ‬Голос‭ ‬було‭ ‬чути‭ ‬аж‭ ‬ген-ген‭ ‬у‭ ‬поля‭ ‬-‭ ‬кілометрів‭ ‬на‭ ‬три.


Від‭ ‬сили‭ ‬голосу‭ ‬тендітної‭ ‬священичої‭ ‬доньки,‭ ‬коли‭ ‬та‭ ‬співала,‭ ‬гасла‭ ‬лампа,‭ ‬додає‭ ‬працівниця‭ ‬музею.
-‭ ‬А‭ ‬колишня‭ ‬сусідка‭ ‬Крушельницьких,‭ ‬жінка,‭ ‬якій‭ ‬було‭ ‬уже‭ ‬90‭ ‬і‭ ‬яка‭ ‬тільки‭ ‬нещодавно‭ ‬відійшла‭ ‬у‭ ‬вічність,‭ ‬мені‭ ‬розповідала,‭ ‬що‭ ‬як‭ ‬Соломія‭ ‬співала,‭ ‬дзеленчали‭ ‬шиби,‭ ‬-‭ ‬каже‭ ‬пані‭ ‬Федун.
 

Відео дня

Талант‭ ‬—‭ ‬від‭ ‬батька

Талант‭ ‬дівчина‭ ‬успадкувала‭ ‬саме‭ ‬від‭ ‬батька,‭ ‬вважає‭ ‬дослідниця.‭ ‬Але‭ ‬й‭ ‬мати‭ ‬Соломії,‭ ‬за‭ ‬її‭ ‬словами,‭ ‬вміла‭ ‬гарно‭ ‬виконувати‭ ‬колискові,‭ ‬гагілки‭ ‬тощо.
Гарні‭ ‬голоси‭ ‬мали‭ ‬й‭ ‬інші‭ ‬діти‭ ‬Крушельницьких,‭ ‬тож‭ ‬не‭ ‬дивно,‭ ‬що‭ ‬їх‭ ‬запрошували‭ ‬співати‭ ‬на‭ ‬різних‭ ‬урочистостях‭ ‬у‭ ‬Тернополі.‭ ‬Приміром,‭ ‬2‭ ‬серпня‭ ‬Соломія,‭ ‬Осипа‭ ‬та‭ ‬Олена‭ ‬Крушельницькі‭ ‬брали‭ ‬участь‭ ‬у‭ ‬літературно-музичному‭ ‬вечорі‭ ‬у‭ ‬Новому‭ ‬замку,‭ ‬що‭ ‬стояв‭ ‬на‭ ‬місці‭ ‬сучасного‭ ‬готелю‭ «‬Тернопіль‭"‬.
А‭ ‬4‭ ‬березня‭ ‬1887‭ ‬року‭ ‬15-річна‭ ‬виконавиця‭ ‬брала‭ ‬участь‭ ‬у‭ ‬виставі‭ «‬Прокляття‭ ‬пісняра‭" ‬під‭ ‬час‭ ‬вечору‭ ‬з‭ ‬нагоди‭ ‬10-річчя‭ ‬школи‭ «‬Товариства‭ ‬друзів‭ ‬музики‭»‬.‭ ‬5-6‭ ‬липня‭ ‬голос‭ ‬Соломії,‭ ‬її‭ ‬сестер‭ ‬Емілії‭ ‬та‭ ‬Олени‭ ‬лунав‭ ‬уже‭ ‬на‭ ‬концерті‭ ‬хору‭ ‬під‭ ‬час‭ ‬Першої‭ ‬Галицької‭ ‬етнографічної‭ ‬виставки,‭ ‬яку‭ ‬відвідав‭ ‬спадкоємець‭ ‬австрійського‭ ‬престолу.‭ ‬Був‭ ‬тут‭ ‬також‭ ‬Іван‭ ‬Франко‭ ‬-‭ ‬як‭ ‬журналіст.
 

Проводжали‭ ‬всім‭ ‬селом

-‭ ‬Коли‭ ‬ж‭ ‬17-річна‭ ‬Соломія‭ ‬їхала‭ ‬на‭ ‬навчання‭ ‬у‭ ‬Львівській‭ ‬консерваторії,‭ ‬до‭ ‬поїзда‭ ‬її‭ ‬проводжало‭ ‬усе‭ ‬село‭ ‬-‭ ‬від‭ ‬старого‭ ‬і‭ ‬до‭ ‬малого.‭ ‬І‭ ‬не‭ ‬просто‭ ‬йшли,‭ ‬а‭ ‬співали‭! ‬-‭ ‬наголошує‭ ‬Марія‭ ‬Федун.
У‭ ‬Білу‭ ‬виконавиця‭ ‬відтоді‭ ‬приїжджала‭ ‬до‭ ‬батьків‭ ‬і‭ ‬рідних,‭ ‬а‭ ‬в‭ ‬Тернопіль‭ ‬-‭ ‬на‭ ‬концерти.‭ ‬Наприклад,‭ ‬1‭ ‬червня‭ ‬1893‭ ‬року‭ ‬співала‭ ‬спільно‭ ‬з‭ ‬Олександром‭ ‬Мишугою‭ ‬у‭ ‬залі‭ «‬Сокола‭»‬ -‭ ‬теперішньому‭ «‬Палаці‭ ‬кіно‭»‬.‭ ‬Причому‭ ‬виступали‭ ‬вони‭ ‬обоє‭ ‬для‭ ‬благодійності‭ ‬-‭ ‬зібрані‭ ‬гроші‭ ‬пішли‭ ‬на‭ ‬розбудову‭ «‬Руської‭ ‬бурси‭»‬ -‭ ‬сучасної‭ ‬будівлі‭ «‬Укрсоцбанку‭»‬ на‭ ‬вул.‭ ‬Качали.


У‭ ‬1893‭ ‬році‭ ‬співачка‭ ‬виїхала‭ ‬на‭ ‬навчання‭ ‬до‭ ‬Італії,‭ ‬де‭ ‬спів‭ ‬їй‭ ‬викладала‭ ‬Фауста‭ ‬Креспі,‭ ‬а‭ ‬драматичну‭ ‬гру‭ ‬й‭ ‬міміку‭ ‬-‭ ‬професор‭ ‬Конті.‭ ‬Останньому‭ ‬українка‭ ‬-‭ ‬а‭ ‬Соломія‭ ‬завжди‭ ‬наголошувала,‭ ‬що‭ ‬вона‭ ‬українка‭ ‬-‭ ‬настільки‭ ‬сподобалася,‭ ‬що‭ ‬він‭ ‬вивчав‭ ‬нашу‭ ‬мову.‭ ‬І,‭ ‬за‭ ‬словами‭ ‬Марії‭ ‬Федун,‭ ‬розмовляв‭ ‬з‭ ‬батьком‭ ‬Соломії‭ ‬українською.
-‭ ‬Щоразу‭ ‬Соломія‭ ‬зі‭ ‬світу‭ ‬старалася‭ ‬повернутися‭ ‬додому,‭ ‬у‭ ‬Білу,‭ ‬-‭ ‬переповідає‭ ‬любов‭ ‬виконавиці‭ ‬до‭ ‬рідного‭ ‬краю‭ ‬працівниця‭ ‬музею.‭ ‬-‭ ‬І‭ ‬завжди‭ ‬заходила‭ ‬до‭ ‬низенької‭ ‬хати‭ ‬дяка.‭ ‬Запитувала‭ ‬про‭ ‬сусідських‭ ‬дітей...


 

Не‭ ‬забувала‭ ‬про‭ ‬земляків

Люди‭ ‬дуже‭ ‬дивувалися,‭ ‬як‭ ‬співачка,‭ ‬перед‭ ‬якою‭ ‬схиляється‭ ‬увесь‭ ‬світ,‭ ‬не‭ ‬збуває‭ ‬про‭ ‬звичайних‭ ‬односельців.
Ще‭ ‬один‭ ‬концерт‭ ‬для‭ ‬тернополян‭ ‬Соломія‭ ‬дала‭ ‬у‭ ‬1898-му,‭ ‬перед‭ ‬від‭'‬їздом‭ ‬до‭ ‬Варшавської‭ ‬опери.‭ ‬До‭ ‬речі,‭ ‬у‭ ‬нашому‭ ‬місті‭ ‬жінка‭ ‬зупинялася‭ ‬у‭ ‬готелі‭ ‬Шидловської‭ ‬-‭ ‬пізнішому‭ ‬готелі‭ «‬Україна‭»‬.
У‭ ‬1902-му‭ ‬помер‭ ‬отець‭ ‬Амбросій,‭ ‬і‭ ‬донька‭ ‬не‭ ‬змогла‭ ‬приїхати‭ ‬на‭ ‬похорони,‭ ‬бо‭ ‬перебувала‭ ‬за‭ ‬океаном.‭ ‬Соломія‭ ‬дуже‭ ‬страждала‭ ‬через‭ ‬це,‭ ‬каже‭ ‬пані‭ ‬Федун.‭ ‬Згодом‭ ‬вона‭ ‬замовила‭ ‬в‭ ‬Італії‭ ‬надмогильний‭ ‬пам‭'‬ятник‭ ‬з‭ ‬білого‭ ‬мармуру,‭ ‬що‭ ‬досі‭ ‬стоїть‭ ‬на‭ ‬кладовищі‭ ‬у‭ ‬Білій.‭ ‬А‭ ‬оскільки‭ ‬парафіяльну‭ ‬хату‭ ‬родині‭ ‬потрібно‭ ‬було‭ ‬звільняти,‭ ‬Соломія‭ ‬придбала‭ ‬будинок‭ ‬у‭ ‬Львові‭ ‬і‭ ‬всі‭ ‬перебралися‭ ‬туди.‭ ‬Уже‭ ‬там,‭ ‬у‭ ‬1907-му‭ ‬померла‭ ‬мати‭ ‬співачки.
У‭ ‬1910-му‭ ‬виконавиця‭ ‬вийшла‭ ‬заміж‭ ‬за‭ ‬Чезаре‭ ‬Річчоні‭ ‬-‭ ‬мера‭ ‬міста‭ ‬В‭'‬яреджо.‭ ‬Шлюб‭ ‬брали‭ ‬у‭ ‬Буенос-Айресі.‭ ‬Весь‭ ‬світ‭ ‬насправді‭ ‬схилявся‭ ‬перед‭ ‬талантом‭ ‬нашої‭ ‬землячки,‭ ‬але‭ ‬вона‭ ‬у‭ ‬1920-му‭ ‬раптово‭ ‬вирішила‭ ‬покинути‭ ‬оперну‭ ‬сцену.‭ ‬Натомість‭ ‬зайнялася‭ ‬концертами.‭ ‬Відтак‭ ‬у‭ ‬1928‭ ‬і‭ ‬1934‭ ‬знову‭ ‬тішила‭ ‬виступами‭ ‬тернополян.‭ ‬А‭ ‬були‭ ‬ж‭ ‬іще‭ ‬близькі‭ ‬Бережани,‭ ‬Збараж...


-‭ ‬Востаннє‭ ‬відвідала‭ ‬наше‭ ‬місто‭ ‬у‭ ‬1939-му,‭ ‬-‭ ‬каже‭ ‬Марія‭ ‬Федун.
Далі‭ ‬прийшли‭ ‬совіти‭ ‬і‭ ‬Крушельницьку‭ ‬просто‭ ‬не‭ ‬випустили‭ ‬з‭ ‬Союзу,‭ ‬хоча‭ ‬вона‭ ‬зверталася,‭ ‬щоб‭ ‬дали‭ ‬можливість‭ ‬виїхати‭ ‬в‭ ‬Італію.‭ ‬Родинний‭ ‬будинок‭ ‬націоналізували,‭ ‬залишивши,‭ ‬щоправда,‭ ‬чотирикімнатну‭ ‬квартиру.‭ ‬Уже‭ ‬після‭ ‬війни‭ ‬влада‭ ‬фактично‭ ‬змусила‭ ‬співачку‭ ‬переписати‭ ‬на‭ ‬державу‭ ‬віллу‭ ‬в‭ ‬Італії.‭ ‬У‭ ‬1951-му‭ ‬Соломія‭ ‬отримала‭ ‬звання‭ ‬заслуженого‭ ‬діяча‭ ‬мистецтв‭ ‬УРСР,‭ ‬а‭ ‬вже‭ ‬16‭ ‬листопада‭ ‬наступного‭ ‬року‭ ‬померла‭ ‬і‭ ‬була‭ ‬похована‭ ‬на‭ ‬Личаківському‭ ‬кладовищі.‭ ‬В‭ ‬останні‭ ‬роки‭ ‬життя‭ ‬співачку‭ ‬цькували,‭ ‬але‭ ‬її‭ ‬завжди‭ ‬цінували‭ ‬і‭ ‬поважали‭ ‬люди,‭ ‬близькі‭ ‬до‭ ‬музики‭ ‬та‭ ‬земляки.‭ ‬Музеї‭ ‬Соломії‭ ‬Крушельницької‭ ‬діють‭ ‬у‭ ‬Білій‭ ‬і‭ ‬Львові.‭ ‬Пам‭'‬ятники‭ ‬виконавиці‭ ‬є‭ ‬у‭ ‬Тернополі‭ ‬та‭ ‬Львові,‭ ‬скульптурний‭ ‬портрет‭ ‬-‭ ‬в‭ ‬італійському‭ ‬театрі‭ «‬Ла‭ ‬Скала‭»‬.‭ ‬Зрештою,‭ ‬запис‭ ‬голосу‭ ‬примадонни‭ ‬можна‭ ‬знайти‭ ‬навіть‭ ‬в‭ ‬Інтернеті.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up