Що приховують підземелля Архикатедри у Тернополі

Переходи під храмом добре збереглися і доглянуті. Але справу їх дослідження відклали на майбутнє

Стерті сходини, склепіння з каменю і старовинної цегли, вапняна кладка, вентиляційні шахти, що справно служать уже століттями, засипані зали, замуровані ходи у невідоме...
Хід - у бік замку
Усе це потрапляє у поле зору одразу після того, як відкривають металевий люк у підлозі посеред Архикатедри і ти ступаєш униз. Там вогко, але зовсім не мокро - як у печері.
- Тут навіть сталактити ростуть, - розповідає мій гід, диякон Андрій Брощак. - Ось, погляньте.

Тернополянин показує рукою на вкриті кристалами камені, з яких в окремих місцях справді звисають маленькі біло-сірі сталактити. Це - результат вологості.
- Ми тут вкопували приблизно на 40 сантиметрів, - продовжує чоловік.
У склепінчастих переходах можна стояти вільно, адже висота - понад два метри. Значна частина ходів засипана. Вільними є лише ті, що під лівою половиною храму.
- У решті - ґрунт із вапном, - констатує Андрій Брощак. - А в бік замку хід замурований. Ми дивилися до нього. Тут трішки розкрита кладка, то видно, що далі все також засипано землею.
Підземелля таять у собі багато ненаписаних історій.
- Тут у Другу світову деякий час був німецький гарнізон. То знаходили кістки солдат, які перепоховали на Микулинецькому кладовищі, - каже диякон. - Я також колись знайшов тут кістки молодого чоловіка. Імовірно, то був ще один вояк.

За словами чоловіка, розмови про те, що підземелля варто розчистити, час від часу виникають. Але це - дорога справа, крім того, у країні війна...
Вважала льохи давнішими за місто
Історія підземель Архикатедри, колишнього домініканського костелу, губиться у віках.
«В найстаршій частині міста є кілька визначних точок, в яких є замітніші будівлі, а саме: церква над Ставом, Воздвиження Чесного Хреста; стара синагога; церква Різдва Христового; площа Домініканців з костелом Домініканців; Замок. Коли сполучимо ці точки, дістанемо п'ятикутник як підставу найстаршого города-міста. В рамках цього п'ятикутника маємо під домами найглибші пивниці, що вказувало б на оборонний характер города», - писала краєзнавець першої половини ХХ століття Стефанія Садовська.
Дослідниця припускала, що підземелля давніші за офіційний Тернопіль і є залишками поселення-попередника. На жаль, документальних підтверджень про нього бракує.
«Костел Домініканів, фундований Йосифом Потоцьким в 1769 р., має також глибокі льохи-пивниці. Льохи ті мають, за переказами, поєднуватися з підземними коридорами замку і церкви Надставної. Так виглядають головні точки п'ятикутника, - подавала пані Садовська. - Одне в ньому інтересне - підземні коридори. Що такі є, свідчить те, що в 1913 р. запалася частина Ринку. Далі факт, що склепи на вулиці Руській, Перля Собіського мають дуже глибокі пивниці, яких тепер так глибоко не роблять. За розповідями старих людей, склепи такі поєднувалися між собою і тільки пізніше були розділені. Всі вони мають півбочкове склепіння. Всі вони однієї глибини, подекуди, як деякі при вул. Львівській, півтораповерхові».
Що каже наука
Про імовірний зв'язок Архикатедри із замком свідчить не тільки згаданий замурований хід, а й дослідження професора Йосипа Свинка з колегами. Вони виявили сім ліній підземних ходів в історичному центрі міста.
«Лінія перша. Простягається від катедрального собору, перетинає вулицю Листопадову під кутом і входить під житловий будинок №1 на вулиці Листопадовій, а далі повертає строго на захід і попід будинком колишньої ощадкаси (майдан Волі, 2) виходить на край будинку №5 на вулиці Замковій, звідти, пересікши вулицю і сквер, входить під північний край споруди колишнього замку», - писали вчені у статті «З досвіду застосування методу біолокації для пошуку стародавніх підземних ходів у центральній частині міста Тернополя».
Що цікаво, навіть у 1960-му на Театральному майдані під землю провалилася поливалка і коли її витягнули, побачили ходи, у тому числі в бік Архикатедри. Але пройти ними більше 20 метрів було годі, бо гасли свічки.
Знищили у 1944-му
У польських джерелах про підземелля храму також мало інформації, але відомо, що у них були поховання ченців домініканців. Приміром, про них ідеться у спогадах одного з домініканців про події 1939-го і його допити радянськими органами.

«Уже на початку зроблено мені закид, що з вежі нашого костелу польські офіцери стріляли в радянських офіцерів. На ці глупі слова, що мали водночас виправдати гарматний обстріл більшовицьою владою храму, я відповів, що звинувачення є у своїй підставі неправдивим і беззмістовним, адже костельна вежа була замкнута ззовні до часу, коли більшовицькі вояки силою її відчинили і нікого не знайшли ані на вежі, ані у підземеллях, серед гробів, які там були», - читаємо спогади одного із допитаних наприкінці вересня 1939 року домініканців, вміщені у другому томі збірника Чеслава Бліхарського Miscelanea Tarnopolskie.
Ще до Другої світової підземелля були доглянуті, але їх понищили під час боїв 1944 року.
«Під прикриттям арткулеметного вогню хіміки підвезли амбразури і залили її (споруду костелу – прим. авт.) рідиною. У підвалах спалахнула пожежа. Гарнізон костелу був знищений повністю», - писала краєзнавець Любомира Бойцун у книзі «Тернопіль у плині літ».
Годі говорити, що, реставруючи споруду храму під склад, радянська влада подбала про належне збереження підвалів. Відкриття нових, поки засипаних ходів під Архикатедрою - справа майбутнього. Під час робіт можуть виявити багато цікавих фактів з історії нашого міста.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.