«Топільче» чи «Сопільче»: чому переназвали гідропарк у Тернополі. Що думають місцеві, історики та влада

• У Тернополі перейменували 13 вулиць, названих на честь російських та радянських діячів та виправили деякі історичні та орфографічні неточності в назвах.
• Переважна більшість тернополян позитивно відреагували на те, що з радянщиною та російщиною розпрощалися. Однак зміна назви гідропарку викликала чимало суперечок та обурення.
• Як до зміни навзи «Топільче» на «Сопільче» ставляться місцеві та історики та чому обрали саме таку назву – про це у матеріалі.

Гідропарк – наймолодший парк Тернополя. Його офіційно відкрили у 1985 році. Він розташований між житловими масивами «Дружба», «Оболоня» та «Центр».

Раніше на цьому місці був пустир. Туди зливали пульпу, коли очищали Тернопільський став.

Потреба у створенні нового парку виникла після того, як збудували житловий масив «Дружба». Дорога, на місці якої тепер центральна алея гідропарку, обвітрювалась, її взимку замітало снігом. Тож на місці пустиря почали створювати новий парк.

Назвали парк «Піонерським». Тут облаштували відпочинкові зони, водойми, звіринець, кілька дитячих майданчиків. Парк став одним з улюблених місць відпочинку тернополян. 

Після здобуття незалежності, парку дали назву древнього поселення, що існувало на місці Тернополя – «Топільче».

Однак тепер назву змінили, а точніше – змінили першу літеру назви. Тепер у місті гідропарк «Сопільче». Це викликало неабияку хвилю обговорень серед тернополян. Дехто підтримує таке рішення, але більшість не розуміють, навіщо потрібно було змінювати назву, яка не має нічого спільного з росією чи СРСР.

Що пишуть тернополяни

У соціальних мережах чимало тернополян обурюються – навіщо замінили назву парку. Переважна більшість проти нової назви, але є і ті, хто підтримує рішення.

– Для чого міняти назву,то,що російська назва? Хай буде стара назва, – пише Лілія Сосніч.

– «Сопільче» не подобається. Що це за соплі?! Топільче хіба пов'язане з русизмом? – пише Руслана Погорілець.

– Топільче з дитинства асоціювалося у мене із тополями, красива милозвучна назва, – пише Зоряна Март.

– Потрібно. Слід вивчати історію, – пише Володимир Салук.

– Я думаю що це не просто так перейменували парк, кому цікаво ,то порийтеся в архівах, хочеться вірити що то правильне рішення, – пише Андрій Кузик.

Чому замінили назву?

Ми звернулися за коментарем до міської ради та запитали, навіщо варто було змінювати назву парку. Адже назва «Топільче» не пов’язана ані з росією, ані з радянським минулим. Так назвали парк зі здобуттям Україною незалежності.

Речниця міської ради Мар’яна Зварич пояснила – у рішенні щодо парку ідеться про внесення технічних змін (виправленні історичних та орфографічних неточностей). Зміни в назву внесли, враховуючи думку істориків.













Як пояснює Мар’яна Зарич, назва «Топільче» з’явилась значно пізніше, лише наприкінці 19-го століття. Тож історичну неточність виправили.

–  Топі – це болота, а Сопільче – це назва поселення, що було на території Тернополя до його офіційного заснування, – пояснює речниця міськради. – Аналіз актових документів середини та другої половини XVI століття дає підстави для з'ясування первинної назви, яку мало середньовічне поселення, що знаходилося в межах історичної частини майбутнього міста. Переважна більшість польських істориків першої половини XIX століття дають однозначну відповідь – Сопільче (Sopilcze). Дещо згодом, вже у другій половині XIX століття, відомий західноукраїнський дослідник минулого професор Ізидор Шараневич, якого не можна звинуватити у необ'єктивності, стверджував, що: «Там, де нынѢ мѢсто Тернопфль, були ще пусти поля Сопильче». Займався питанням історії заснування міста і професор I-ї тарнопольської міської цісарсько-королівської вищої гімназії доктор філософії Ян Ленєк, який поділяв думку своїх попередників. Подібні висловлювання зустрічаємо й у інших дослідників кінця XIX століття. І тільки у 1892 році Людвік Дзедзіцький вперше вводить у науковий обіг назву «Топільче» (Topilcze).

Крім назви парку у місті виправлили і деякі інші орфографічні та історичні неточності у назвах вулиць. Зокрема:

• Вулицю Є.Гріга читати як вулицю Едварда Ґріґа;
• Вулицю Об’їздна читати як вулицю Об’їзна;
• Вулицю Монюшко читати як вулицю Станіслава Монюшка;
• Вулицю Лук’яновича читати як вулицю Дениса Лукіяновича;
• Вулицю Лучаківського читати як вулицю Володимира Лучаковського;
• Вулицю Братів Гжицьких читати як вулицю Братів Ґжицьких;
• Вулицю І.Репина читати як вулицю Іллі Рєпіна;
• Вулицю Кардинала Сліпого читати як Патріарха Йосифа Сліпого.

Що кажуть історики

Історик та краєзнавець Володимир Окаринський поясив, що означає нова назва та чому правильна назва древнього поселення саме Сопільче. 

– Чому рішення перейменувати тернопільський гідропарк, надавши йому назву «Сопільче», правильне? По-перше, це є поверненням давньої історичної назви, – пояснює історик. – Натомість, назва «Топільче» є неправильною і вона була наслідком друкарської помилки у енциклопедичному виданні 1892 («Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskic», том 12). Це стаття Л. Дзєдзіцького про тодішній Тарнополь. Назва «Топільче» раніше ніде не зустрічалася, натомість Сопільче є у багатьох досліджень і українських, і польських істориків.

Сопільче (польською і латинською транслітерацією Sopilcze) – саме так називалося місце, в якому засновано наш Тернопіль. Назва є в документі, з якого й почалася історія міста, – каже історик. Це локаційний привілей на заснування укріпленого поселення (містечка-фортеці) Тарнополє в пустому (пустельному) місці Сопільче (дослівно латинською мовою: in loco deserto Sopilcze). Документ знайдено тернополянином Василем Блозвою на початку 2000-х у Головному архіві давніх актів (Варшава, Польща), копію його допоміг роздобути доктор історії Ігор Скочиляс. Детально проаналізував і ввів до наукового обігу його тернополянин, завідувач відділом Тернопільського обласного краєзнавчого музею Олег Гаврилюк. Документ уперше був опублікований повністю у 2010 році в книзі О. Гаврилюка (в співавторстві). Тепер він є у вільному доступі.

На першій сторінці документу можна побачити назву «Сопільче» на латині.

– Слово Сопільче має виразну українську етимологію, із праслов'янськими коренями, – каже Володимир Окаринський. –  Виводити неіснуючу назву «топільче» від нібито древньоруського «топі» (болота) немає сенсу. По-перше, це неавтентична назва, по-друге, вона літературна — існувала тільки в літописанні, натомість практично всі назви місцевостей — усного походження, а по-третє — «топєй», непрохідних боліт у яких топилися, тут не було. Натомість, назва «Сопільче» нагадує українське «сопілка»,  і походить від прасловянського кореня sopěti «сопіти, з шумом дихати; дути в трубку». Можливо, «дихання», дзюрчання річки Серет спричинилася до цієї назви (дякую за правдоподібне припущення Валерію Лазарюку). Висловлювалася думка, що назва походить від «сопух» (сморід), однак вона має недостатньо доказів. Як би там не було, назва задукоментована 482 роки тому в найпершому документі міста, а сама по собі вочевидь ще давніша. То хто ми такі, щоб її перекручувати?

Тож виправлення історичних та орфографічних неточностей пан Володимир вважає правильним рішенням.

– Повернення на мапу міста історичної назви вважаю справедливим. Це ж саме стосується імен вулиць Лучаковського (а не Лучаківського, бо всі документи і автографи самого бурмістра , адвоката і письменника вказують тільки форму «Лучаковський»), Торговиця, Старий Поділ, більшості імен, які раніше писалися неправильно (хоч, варто було б записати не Рєпін, а Ріпин, а ще краще дати вулиці ім'я місцевого митця, яких ми, на жаль, мало знаємо). На жаль, межі досконалості нема. Місту все ще бракує імен людей, які його прославили, які тут жили, зростали, бували. Наприклад, я пропонував дати імена Софії Окуневської, Януша Корчака, Софії Яблонської і Романа Турина, майстра Леонтія (архітектора церкви Різдва Христового), композиторів Кароля Ратгауса і Генрика Топольницького, графів Федоровичів. Надіюся, з часом вони таки з'являться на мапі міста.

Як правильно називалось древнє поселення досліджувала і покійна тернопільска краєзнавиця Любомира Бойцун.   

– «Топі» чи «Сопільче»? В самому документі 1540 року все таки Сопільче, хоча в словнику географічному Топільче маємо, – розповідала краєзнавиця. – До речі, поляки також допускали, що, можливо, на цьому місті могло бути і до того якесь поселення. 100% не можна стверджувати. Але в самому документі, є дуже суперечлива фраза, яку можна перекласти, як «заснувати», або «заново відновити». Там є таке поєднання слів на латині.

Однак думки, що правильно саме «Сопільче» притримуються не всі. Історик, краєзнавець, доцент Тернопільського національного педагогічного університету Петро Гуцал вважає, що правильна назва поселення саме «Топільче».

– Я вважаю, що питання, як саме правильно – Топільче» чи Сопільче, дуже дискусійне. Справа в тому, що не існує топонімів до слова «Сопільче», на відміну від «Топільче». «Топі» – давньоукраїнське слово.  До того ж, документи, на які посилаються деякі історики, не є оригінальними (рукописними). Зокрема, ми маємо лише пізніші друковані варіанти. У опублікованих документах, які наразі ми маємо, зустрічаються два варіанти назви поселення. Чому так могло статися? Ці документи є друкованими, які списували з рукописів. А латинські літери «Т» та «С» дуже схожі. Тому під час передруку могла виникнути помилка і букви переплутали. Якби ми мали оригінали документів – їх вже могли вивчати спеціалісти «під мікроскопом». Тоді б можна було поставити крапку. Моя думка – правильно все таки «Топільче». Але для національної історії це питання не є суттєве, хоча, безумовно, цікаве.

Тож єдиної думки серед істориків, як правильно називалось поселення – немає.

А як вам змінена назва? Чи називатимете парк по–новому? Напишіть у коментарях!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.