Тут було казино і не тільки: які таємниці приховує будівля міськради в Тернополі. Унікальні фото

• Приміщення міської ради на вулиці Листопадова, 5, має багату історію. Хоча не завжди в цьому будинку засідали депутати та виконком.
• Дивіться, як змінювалось приміщення та які таємниці воно приховує!

Вулиця Листопадова, де зараз працює міська рада, за радянських часів звалась Жовтневою, за Польщі  – вулицею 29 Листопада, а в часи Австро–Угорщини – Костельна. Це унікальне фото з листівки 1909 року. Так виглядала вулиця. Будинок міської ради вистояв війну та дожив до наших часів.

Органи місцевого самоврядування там були не завжди. У приміщенні розважалась еліта та був штаб польської дивізії. Лиш згодом, за радянських часів, почала працювати міська рада.

У будівлі працювало казино

У наш час гральний бізнес був в тіні, доки його врешті не легалізували. Однак навіть після узаконення казино, залів гральних автоматів та букмекерських контор, у Тернополі такі заклади поки не працюють – немає відповідних умов, які регламентує закон.

До легалізації гральні зали були чи не на кожному кроці. Прокурені затемнені зали біля ринків, вокзалів, гуртожитків та магазинів, де спускали гроші тернополяни. Але так було не завжди… Дослідниця історії Тернополя Любомира Бойцун розповідала про історію міського казино.

– Міське казино, створене у Тернополі в 1953 році, первісно містилося у замку. Була то елітарна організація, яка об’єднувала вищих урядовців державних установ, банківських працівників, представників вільних професій, офіцерів та багатих євреїв. Заступником голови традиційно обирався командир місцевого гарнізону. Основне правило товариства – «спільна забава і товариське життя». Тут грали у карти, читали пресу, влаштовували музичні вечори, бали. Деякий час казино містилося у готелі «Подільський». Воно володіло бібліотекою, мало тенісний корт біля Старого парку (тоді він називався Новим), більярд.

Згодом казино працювало у приміщенні, де нині міська рада.

– Дещо більше у глибині вулиці, зберігся ще один будинок (сучасний №5, тепер міська рада). У ньому працювало командування місцевої дивізії і офіцерське казино, освячене у 1927 році, – пише Любомира Бойцун.

Окрім азартних ігор, учасники казино займалися благодійністю.

Був штаб польської дивізії

Солдати 12–ї Дивізії польської піхоти мали штаб у Тернополі. Дивізія була ворогом Української Галицької Армії, більшовиків і водночас союзниками армії УНР. Їх Штаб був у будівлі сучасної міськради.

Першим керівником 12–ї Дивізії піхоти був Роберт Ламешан Салінс. У Тернополі розміщувалась не вся дивізія, а лише її частина – 54–й полк піхоти, перший дивізіон 12–го полку легкої артилерії, саперський осередок і компанія зв’язку.

Так виглядала будівля у 30–х роках минулого століття. Її оточував високий паркан. 

Займались військові не лише муштрою та тренуваннями у Тернополі. При 54–му полку з’явились рільничі курси, на території казарм – кінотеатр «Марс», військово–цивільний спортивний клуб. Навіть видавали «Нашу газетку».

Дивізія долучилась до відбудови пам’ятника Міцкевичу, який був на вулиці його імені (нині бульвар Шевченка).

Але дивізія не працювала в інтересах українців – пишуть історики. Усі напрямки діяльності були спрямовані на підняття польського духу, а не українського. Більше того, вони долучалися до акцій пацифікації українців – переслідування свідомих та активних діячів.

Але прогулянки польських вояків тернопільськими вулицями перервала Друга світова. Тернопіль стає вже Радянським…

Міська рада депутатів трудящих

За радянських часів там вже була міська рада, а точніше – міська рада депутатів трудящих.

Як і на багатьох інших будівлях міста, за радянських часів на фасадах вивішували агітаційні плакати та портрети вождів. На приміщенні залізничного вокзалу висів і Карл Маркс, і Володимир Ленін, і Йосиф Сталін. Прикрашали вожді і Драмтеатр. А так виглядала міська рада:

Хоча фото не чітке, можна упізнати Леніна на агітаційному плакаті.

Поруч було більше дерев та ялин. 

А такою міську раду пам’ятають не всі… Фото опублікував тернополянин Віктор Мадрі. Знімок 70–х років. Міська рада обросла диким виноградом.

– В дитинстві мене чомусь дуже лякав такий виноград. Я з жахом уявляла, що такі зарослі можуть вирости і на моєму будинку, – пише тернополянка Олена Чернякова-Глушок.

А дехто порівнює приміщення зі спальним корпусом профспілкового санаторію. А як вам така міськрада? Як краще? Пишіть в коментарях!

Незалежна Україна

У 90–х роках біля приміщення не було флагштоків. На старих відеохроніках в місті майже не було українських прапорів. Тепер же біля міськради кілька флагштоків. Під час нещодавних протестів у Білорусі біля міськради навіть вивішували біло–червоний стяг у знак солідарності до протестувальників.

У наш час міська рада не надто змінилася. Оновили фасад, зникла огорожа. Щоб будівля стала доступнішою для людей з інвалідністю – встановили новий пандус. Старий був небезпечний.

Поруч – клумби з гербом України та інформаційний екран, де показують звіти роботи влади та корисну інформацію для місцевих.

А от вночі міська рада майже непомітна на фоні сусідніх адмінбудівель, які підсвічують щовечора – обласна прокуратура, ОДА.

У зв’язку з пандемією, сесії міськради перенесли до Українського дому «Перемога», щоб дотримуватись соціальної дистанції між депутатами.

 А який вигляд міськради вам подобається більше? Пишіть у коментарях!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.