• Ще з 17 століття єврейська громада у містечку Підгайці була чи не найчисельнішою в Галичині. Серед різноманітних пам’яток архітектури та мистецтва особливо вражає унікальний юдейський цвинтар із понад півтори тисячі надгробків.
• Найстаріший з них датується 1599 роком.
• Некрополь є одним з найліпше збережених в Україні. Що там можна побачити і чим кладовище вас здивує – дивіться у фоторепортажі.

Перші євреї оселилися в Підгайцях на початку 16 століття. Юдейська громада базувалась у тій частині міста, що на південь від Ринку. За даними перепису населення 1764 року, тут налічувалось понад тисячу євреїв. Вони часто займались торгівлею, дехто ремісництвом або був орендарем.

Велике єврейське кладовище розташоване прямісінько в центрі міста, на вулиці Лесі Українки. З північного боку донині збереглись фрагменти вхідних воріт.

Місцеві жителі ще називають некрополь Окописьком. За величиною він є одним з найбільших і найдоглянутіших в Україні. Тут повністю чи частково збереглися півтори тисячі мацев (могил). Найстаріша походить з 1599 року. Її знайшла експедиція дослідників з Єрусалиму під керівництвом професора Єврейського університету Бориса Хаймовича. На верхній частині надгробка вирізьблені руки, отже людина, похована тут, з роду коенів (священників).























Ближче до входу – ділянка зі старими могилами, де є мацева з 1629 року та понад п’ятдесят мацев із другої половини XVII століття. Більшість надгробків з тих часів, на жаль, не збереглись. Верхня частина кладовища новіша. Там поховання із ХІХ–ХХ століть. Всі мають високу художню цінність.

Також на цвинтарі є обеліск у пам’ять євреїв-солдатів австро-угорської армії, які загинули у ході Першої світової війни. Тут знаходяться дві братські могили, де поховано юдеїв, розстріляних під час Голокосту. Серед них родина чи не останнього єврея у Підгайцях – Моше Хабера.

Завдяки його зусиллям цвинтар не стерли з лиця землі за радянських часів, не провели через некрополь дорогу і не збудували тут універмаг, як планувалось. Всю сім’ю активіста (дружину та п’ятеро дітей) знищили нацисти.

Загалом, кладовище має 150 метрів у довжину. Останнє поховання тут відбулось в 1952 році. У повоєнні часи мародери знищили чимало могил, розкрадаючи каміння. Та попри це некрополю, повністю заповненому кам’яними могильними плитами (ніде ступити, якщо чесно) немає аналогів…





























Декілька років тому на Тернопіллі створили «паспорт» цього кладовища у Підгайцях. Інформацію про єврейські надгробки оформили в єдиний каталог, де є фото плит, імена та дати, які на них зазначені. Таку ініціативу реалізували співробітники організації «Єврейська Галичина та Буковина».

Аби дізнатись хоч щось про свій рід, до Підгаєць щороку приїжджає чимало людей з-за кордону. Єврейський цвинтар має усі шанси стати туристично привабливою місциною. Історична цінність кладовища неоціненна!