Як мав виглядати сучасний Тернопіль розповідає польський гімназист

Волинський  дослідник Омелян Будний вивчає період україно-польської війни 1918-19 років. Серед маси агітаційних матеріалів, зроблених польською стороною для залучення на свою сторону  українське населення він знайшов щоденник гімназиста Вацлава Квітковського. У ньому знайшлось місце для ноу-хау: штучних хмар, телебаченню та інших винаходів.

 - Подібних поглядів,  - каже Омелян Бідний,-  дотримувалося  філософське товариство, яке існувало в Любліні. Місцеві ерудити та вчені, замість переважно селянської держави із аграрним спрямуванням, прагнули побачити Батьківщину сучасною промисловою країною. Голова товариства Войцех Лубківський хотів, щоб  Польща перебрала на себе титул «майстрині світу» - центру світового винахідництва та, сучасною мовою кажучи, проривних технологій. Навіть східні креси  - західноукраїнські та західнобілоруські землі, які зазвичай вважались зоною прямолінійної експлуатації повинні були долучитись до нового прориву. Історичні традиції вони вважали нісенітницею, на зміну який прийде раціональна організація праці.

Деякі цікаві подробиці плану у викладі дослідника такі. Тернопіль буде мати чотири головних квартали збудованих по римському принципу. Історичний центр поступово буде замінюватися на велику площу, на якій буде сходитись дві головні осі міста. Перевозити скарб, замість візників стануть автомобілі, які зможуть підніматися у повітря. В місті буде діяти каналізація по принципу пневматичної почти.  Більшість споруд будуть залізобетонні. В місті з’являться хмарочоси, як у Чикаго чи Нью-Йорку. Весь рух буде регулюватись автоматично, завдяки механізмам, які будуть реагувати на наближення транспорту. Електрика стане безплатною завдяки відкриттям послідовників Нікола Тесли і буде передаватися прямо через повітря на приймальні установки усіх мешканців. Промисловість у місті розвинеться настільки, що над містом постійно висітимуть хмари ядучого диму, як у Бірмінгемі чи Манчестері. В основному вироблятимуть  Частина міста, в якій житимуть багатші верстви населення буде прикрита великим скляним ковпаком і велетенські компресори нагнітатимуть свіже повітр’я у герметично закритий район. В місті буде багато торгових пасажів  і один університет, де найпопулярнішими стануть інженерні спеціальності та вивчення людської психології.

 - Все це виглядає науковою фантастикою лише для нас. Головне ідолом того часу був швидкий ріст промисловості. На відміну від Остапа Бендера, який планував зробити Васюки новою столицею Росії, згадки про цей проект зустрічаються у планах декількох польських політиків.

На жаль, не збереглись ілюстрації, про які сам автор згадує наприкінці тексту. Ні в Люблінському архіві, ні в Тернополі ніяких інших свідчень про життя Вацлава Квятковського не збереглося. Вельми ймовірно, що він загинув під Чортковом, під час контрнаступу Української Галицької Армії в червні 1919 року.  

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.