Як засновник Тернополя Ян Амор Тарновський до Святої Землі ходив

  • Святу Землю – Палестину відвідав у 1518 році граф Ян Амор із Тарнова – майбутній засновник Тернополя.
  • По собі залишив цікаві спогади цього паломництва у вигляді щоденника.
Як засновник Тернополя Ян Амор Тарновський до Святої Землі ходив
Зображення Єрусалиму XV століття. Автор – Гартман Шедель. Ілюстрація: medievalists.net

Цей документ зберігся у Польщі, і йому вже після написання дали складну латинську назву «Terminatio ex itinerario Illustris et Magnifici Domini Joanis Comitis in Tarnow Castellani Cracoviensis Supremi exercituum Regni Poloniae Ducis, Venetiis ad Terram Sanctam proficientis». Сам Тарнавський вільно володів латинню, а все ж дослідники вказують, що щоденник доправляв і робив вишуканішим хтось із численних інтелектуалів – їх багато оберталося в оточенні щедрого коронного великого гетьмана.

У Палестину Ян Амор із Тарнова вирушив 30-річним, і ця мандрівка була частиною ширшої традиційної для тогочасних шляхтичів подорожі.

«Християнські й поганські краї відвідував по швидкоплинному Дунаю і по бурхливих морях плавав; і на морях, і на суходолах шукав гідності, пристойні великій людині. Так, їздячи, ходячи, плаваючи, не зупинився і на горі Сінай, – писав гуманіст Станіслав Оріховський Роксолан. – Відвідав також политий господньою кров'ю Єрусалим, пройшов Александрію, Атланти і весь Єгипет; а також красиві місця, знамениті давніми пам'ятками. Бачив учені Атени. В Римі вклонився апостольській столиці. А звідти подався до Іспанії та Португалії допомагати королю Еммануїлу у війні проти муринів. Коли ж у війні все обійшлося добре, через французьку землю, а потім через німецьку й англійську повернувся до Польщі вдячним підлеглим свого короля і гідною людиною».

Метою подібних експедицій, а шляхта вирушала в дорогу зі слугами, були освіта, релігійний порив пройтися слідами Ісуса і біблійних героїв, жага вправляння у військовому мистецтві і, звісно, бажання задовольнити потяг до пригод.

«У день св. Прокопа, тобто 4 липня 1518 року виїхав Тарновський з Венеції до Єрусалиму. Після кількатижневої, напевно, дуже важкої дороги, на що вказує її тривалість, у переддень Успення Пресвятої Богородиці у суботу 14 серпня (за новим стилем – прим. ред.) припливлидо порту Яффи. Здаля уже виднілися дві твердині, ніби сторожі укріплення», – читаємо у публікації Казимира Гартліба у першому томі часопису Kwartalnik historyczny за 1930 рік, присвяченій подорожі Тарновського.

Заспівавши давній гімн «Тебе Бога хвалимо», паломники почали чекати на звістку з Єрусалима. Йшлося про особливий лист salvus conductus – лист безпеки для чужоземців, за яким капітан відправив гінця. В очікуванні минуло три дні, і гарантію безпеки для паломників привіз настоятель католицького монастиря зі Святого міста. Відтак – дорога: Яна з Тарнова, як свідчить щоденник, вразив пустельний характер околиць, голі скелі і відсутність лісів. Прочани їхали мулами, а коли на світанку 22 серпня побачили Єрусалим, то за півмилі до нього спішилися і піднялися на Сіон.

«Там, у кляшторі братів менших (францисканців – прим. авт.) вислухали святу месу… – писав Тарновський. – За звичаєм пріор кляштору пригостив подорожніх обідом, а потім, коли всі пішли до господи для пілігримів, дав кожному ковдру. Ця господа була розміщена за самою святинею Гробу Господнього».

Уже 24 серпня, як писав Казимир Гартліб, Ян Амор Тарновський із прочанами відвідав Силоамську купіль, а наступного дня – Витанію гору Оливну і Вифлеєм.

«У п'ятницю поверталися до Єрусалиму дуже немилими і грізними для себе маршрутами, посеред криків і лайок турецьких дітей. Нерідко і каміння падало на крокуючих серйозних подорожніх. Не дивно, що почувалися радше в'язнями або ж слугами, аніж вільними людьми», – подає Гартліб.

У суботу, 28 серпня 1518 року, Ян Амор Тарновський відвідав Гріб Господній, а 31-го – Йордан та околиці Мертвого моря. Звідти паломники йшли попри Єрихон і гору, на якій Ісус провів 40-денний піст.

«Вихід туди дуже важкий і прикрий через дуже різкий схил. Посередині на скелі висічена каплиця, то пам'ятка, де Господь Ісус, як кажуть, перебував у свій піст. Друга каплиця мала стояти на вершечку гори, де сатана спокушував Збавителя, показуючи йому усі королівства цього світу. Там залишилися тільки сліди споруди», – подає Kwartalnik historyczny.

Усюди, де зупинялися прочани, вони молилися, служили літургії.

3 вересня 1518 року граф Тарновський із гуртом супутників вийшли з Єрусалиму, дійшли до Рами, а далі й до Яффи. Попереду була дорога на гору Сінай із давнім монастирем, який майбутній засновник Тернополя також описав у щоденнику.

Відстані, які мандрівники наших днів долають за години, люди 500 років тому покривали за тижні. А тому не дивно, що мандрівка Яна Амора з Тарнова до Палестини, Сирії, Єгипту, Греції, Італії, Іспанії, Португалії та інших країн Європи затягнулася на два роки. Досвід пройденого шляху згодом зробив особу цього державного і військового діяча Польського королівства, який залишив значний слід в історії України, ще більше овіяною ореолом легендарності.

На жаль, українською щоденник Тарновського досі не переклали. Адже подібне чтиво могло б зацікавити багатьох. До слова, графа у Єрусалимі висвятили на лицаря Гробу Господнього, а в Португалії він отримав ще одне лицарське свячення від тамтешнього короля Мануеля І Щасливого.

Коментарі (0)

Ви не авторизовані

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook