Екзотичні рослини, батьківщинами яких є Нова Зеландія, Південна і Північна Америка висаджували у тернопільських парках ще у 1901 році. Саджанці замовляли у Теребовлі, Сяноку, а насіння – у Саксонії.
Старі тернопільські поштівки – свідки світу, забутого тернополянами через зміну поколінь, світові війни та епоху совка й тоталітаризму. Серед зображень на листівках є барвисті. На них міське життя 100-річної давнини постає у всій його тональності: здебільшого прості, зі смаком витримані костюми, фарбовані фасади кам'яниць, розмаїття відтінків зелені... Дивишся на це, й охоплює меланхолійно-осінній настрій.
А й справді, як жаль, що ми майже не знаємо смаків їжі, запахів парфумів і квітів, кольорів тканин, які були відомі тернополянам тих часів... Приміром, що за декоративні деревця і кущі тішили око? Звідки вони? Хто і за скільки їх купив? Із поштівок цього не довідаєшся, а от документи допоможуть. Як-не-як, а у фондах Тернопільського облархіву є документація 1900-1901 років щодо озеленення Тернополя.
“20. ІІІ. 1901. До світлого уряду міста Теребовлі. Магістрат міста Тернополя просить світлий уряд ласкаво надіслати один вагон на 15000 кг грабини для живоплоту, а також про повідомлення суми коштів, які за це мають бути сплачені. Магістрат міста Тернополя”, – читаємо в одній із архівних справ Фонду №231. Із Теребовлі 15 травня 1901-го відписали, що за доставлені 25000 саджанців граба магістрат має заплатити 64 крони.
Уже на початку ХХ століття, як свідчать листівки у місті – на сучасному бульварі ім. Т. Шевченка висаджували каштани.
“До світлого магістрату королівського міста Тернополя. З днем 20 ... (у документі нерозбірливо написано – прим. авт.) 1901 розпочинається у “Садовому правлінні” Йосифа Мороза у Сяноку розпродаж семирічних добре розвинутих каштанів висотою 2,5 метра для озеленення та затінення міських вулиць, старанно вихованих, за знижкою із 60 до 40 крон за 100 саджанців...”, – писали до Тернополя із Сяноку.
Також повідомляли, що можлива доставка дерев до Тернополя залізницею.
Подібних листів є багато. Так, 24 квітня 1901-го магістрат повідомляв, що за статтею видатків “утримання міських парків” купили 105 ялин по 40 геллерів кожна – загалом на 42 крони. У звіті від 26 квітня того року вже йдеться про 188 ялин на 52 крони 64 геллери.
Насіння для міських зелених сон тернопільські комунальники замовляли аж на фірмі з міста Ашерслебен, що в теперішній федеральній землі Саксонія Ангальт у Німеччині.
“Касі міській у Тернополі. Доручаємо, аби виплатила до рук пана Ігнатія Ландмануса, керівника помічничих установ... 17 крон 86 геллерів за статтею поверення заплаченої Карлу Робрі з Ашлебена готівки за надіслані 25 кг насіння для міських плантацій”, – читаємо у старому документі з Тернопільського облархіву від 5 березня 1903 року.
Отож на межі ХІХ-ХХ століть Тернопільський магістрат, як показують архівні справи, серйозно переймався тим, щоб вулиці і парки виглядали гарно.
Більше того, уже понад 100 років тому у місті активно висаджували – у грунт і як вазони – різні маловідомі у наші дні та екзотичні види рослин. Зокрема, 11 квітня 1901 року магістрат отримав прайс-аркуш від “V. Masek, Turman. Böhmen” цінник на зелень. Якщо порівняти види з цього прайс-аркуша і старі поштівки, то можна дійти висновку, що угода таки відбулася.
Серед квітів, які місто закуповувало у 1901-му, був Clematis davidiana – ломиніс борщевиколистий – багаторічна рослина з родини жовтецевих. Прикрашали газони та клумби навіть заокеанською травою gynerium argenteum, батьківщиною якої є Мексика, Південна Америка та острови Вест Індії. З досі звичних, як свідчать документи облархіву, садили багато косариків – гладіолусів.
Росли у місті також кущі, як-от buxus suffruticosa – вічнозелений самшит. Серед дерев були fagus atropurpurea – бук лісовий із пурпуровим відтінком листя, а також круглі акації. З менших та незвичніших садили caprifolium belgica, тобто жимолость – один із видів рослин із родини оливкових.
Тішили око тернополян та гостей міста у 1901-му новозеландська dracaena indivisa – один із видів драцени. У списку закуплених - yucca recurva – вид юкки, батьківщиною якої є південно-східні штати США: Вірджинія, Північна Кароліна, Флорида та Алабама.
Також із США походила висаджена у Тернополі robinia inermis – досі популярна робінія псевдоакацієва, або ж біла акація. Звісно, що масштаби тодішнього й сучасного Тернополя різні. Особливо тоді дбали про Старий парк, який у наші дні обрізаний і, за кадастровою картою, навіть не має статусу парку.
Описаних вище екзотів у 1901-му закупили на 112 крон 55 геллерів. Для порівняння, місячна платня восьми працівників міського шпиталю у 1892-му становила 52 крони.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
Цікаво чи до зараз десь щось росте з тих рослин шо були тоді закуплені?
Особливо тоді дбали про Старий парк, який у наші дні обрізаний і, за кадастровою картою, навіть не має статусу парку.
опаньки..