Якими рослинами прикрашали Тернопіль століття тому

Тернопільський Старий парк – місце, де уже понад 100 років тому росли драцени, юкки та інші екзоти

Старі тернопільські поштівки – свідки світу, забутого тернополянами через зміну поколінь, світові війни та епоху совка й тоталітаризму. Серед зображень на листівках є барвисті. На них міське життя 100-річної давнини постає у всій його тональності: здебільшого прості, зі смаком витримані костюми, фарбовані фасади кам'яниць, розмаїття відтінків зелені... Дивишся на це, й охоплює меланхолійно-осінній настрій.

А й справді, як жаль, що ми майже не знаємо смаків їжі, запахів парфумів і квітів, кольорів тканин, які були відомі тернополянам тих часів... Приміром, що за декоративні деревця і кущі тішили око? Звідки вони? Хто і за скільки їх купив? Із поштівок цього не довідаєшся, а от документи допоможуть. Як-не-як, а у фондах Тернопільського облархіву є документація 1900-1901 років щодо озеленення Тернополя.

Грабина, ялини, каштани

“20. ІІІ. 1901. До світлого уряду міста Теребовлі. Магістрат міста Тернополя просить світлий уряд ласкаво надіслати один вагон на 15000 кг грабини для живоплоту, а також про повідомлення суми коштів, які за це мають бути сплачені. Магістрат міста Тернополя”, – читаємо в одній із архівних справ Фонду №231. Із Теребовлі 15 травня 1901-го відписали, що за доставлені 25000 саджанців граба магістрат має заплатити 64 крони.

Уже на початку ХХ століття, як свідчать листівки у місті – на сучасному бульварі ім. Т. Шевченка висаджували каштани.

“До світлого магістрату королівського міста Тернополя. З днем 20 ... (у документі нерозбірливо написано – прим. авт.) 1901 розпочинається у “Садовому правлінні” Йосифа Мороза у Сяноку розпродаж семирічних добре розвинутих каштанів висотою 2,5 метра для озеленення та затінення міських вулиць, старанно вихованих, за знижкою із 60 до 40 крон за 100 саджанців...”, – писали до Тернополя із Сяноку.

Також повідомляли, що можлива доставка дерев до Тернополя залізницею.

Подібних листів є багато. Так, 24 квітня 1901-го магістрат повідомляв, що за статтею видатків “утримання міських парків” купили 105 ялин по 40 геллерів кожна – загалом на 42 крони. У звіті від 26 квітня того року вже йдеться про 188 ялин на 52 крони 64 геллери.

Насіння для міських зелених сон тернопільські комунальники замовляли аж на фірмі з міста Ашерслебен, що в теперішній федеральній землі Саксонія Ангальт у Німеччині.

“Касі міській у Тернополі. Доручаємо, аби виплатила до рук пана Ігнатія Ландмануса, керівника помічничих установ... 17 крон 86 геллерів за статтею поверення заплаченої Карлу Робрі з Ашлебена готівки за надіслані 25 кг насіння для міських плантацій”, – читаємо у старому документі з Тернопільського облархіву від 5 березня 1903 року.

Отож на межі ХІХ-ХХ століть Тернопільський магістрат, як показують архівні справи, серйозно переймався тим, щоб вулиці і парки виглядали гарно.

Екзоти у парках

Більше того, уже понад 100 років тому у місті активно висаджували – у грунт і як вазони – різні маловідомі у наші дні та екзотичні види рослин. Зокрема, 11 квітня 1901 року магістрат отримав прайс-аркуш від “V. Masek, Turman. Böhmen” цінник на зелень. Якщо порівняти види з цього прайс-аркуша і старі поштівки, то можна дійти висновку, що угода таки відбулася.

Серед квітів, які місто закуповувало у 1901-му, був Clematis davidiana – ломиніс борщевиколистий – багаторічна рослина з родини жовтецевих. Прикрашали газони та клумби навіть заокеанською травою gynerium argenteum, батьківщиною якої є Мексика, Південна Америка та острови Вест Індії. З досі звичних, як свідчать документи облархіву, садили багато косариків – гладіолусів.

Росли у місті також кущі, як-от buxus suffruticosa – вічнозелений самшит. Серед дерев були fagus atropurpurea – бук лісовий із пурпуровим відтінком листя, а також круглі акації. З менших та незвичніших садили caprifolium belgica, тобто жимолость – один із видів рослин із родини оливкових.

Тішили око тернополян та гостей міста у 1901-му новозеландська dracaena indivisa – один із видів драцени. У списку закуплених - yucca recurva – вид юкки, батьківщиною якої є південно-східні штати США: Вірджинія, Північна Кароліна, Флорида та Алабама.

Також із США походила висаджена у Тернополі robinia inermis – досі популярна робінія псевдоакацієва, або ж біла акація. Звісно, що масштаби тодішнього й сучасного Тернополя різні. Особливо тоді дбали про Старий парк, який у наші дні обрізаний і, за кадастровою картою, навіть не має статусу парку.

Описаних вище екзотів у 1901-му закупили на 112 крон 55 геллерів. Для порівняння, місячна платня восьми працівників міського шпиталю у 1892-му становила 52 крони.

Фото 1 з 10

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 
8. 
9. 
10. 

Previous Next