З0 років Незалежності на фото: як змінився Тернопіль

З0 років Незалежності на фото: як змінився Тернопіль
  • Україна святкує 30–ту річницю з дня відновлення незалежності держави. Довгий та важкий шлях довелося пройти, щоб нарешті Україна змогла повернути собі свободу. 
  • Ми зібрали фото міста за роки незалежності та історію цих світлин. Що змінилося? Що вдалося збудувати та відновити, а що, на жаль, знищили? Дивіться найяскравіші фото! 

1990

Почати варто з однієї з наймасштабніших акцій, яка була одним з кроків до здобуття незалежності. Це найбільший в Україні «живий ланцюг» (Українська хвиля) у неділю 21 січня 1990 року. Мільйони людей взялися за руки, з'єднавши Івано-Франківськ (через Львів) і Київ у день 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР. Він був одним із наймасштабніших у світовій історії. Довжина ланцюга перевищувала 770 км. Проходив ланцюг і центральними вулицями Тернополя. Люди прагнули здобути незалежність та покінчити з радянським минулим. 

Ось як виглядав живий ланцюг. На фото можна побачити вулицю 15 Квітня та Руську. Цього року в місті відбувся масштабний страйк по забороні в Україні Комуністичної партії Радянського Союзу.

Відео дня

Не менш важлива подія на шляху до незалежності – прощання з радянським минулим. Червень 1990–го року – Тернопіль стає другим містом після Червонограду (Львівська область), де 8 серпня зняли пам’ятник радянському вождю. Однак рішення про демонтаж серед українських міст все ж першим прийняли в Тернополі.

1991

Це рік став знаковим для Тернополян. Нарешті здобуто Незалежність. Розпочалась декомунізація. Вулиця Леніна повернула собі назву Руська. Бульвар Карла Маркса став бульваром Тараса Шевченка. У мысты відбувається масштабний страйк за заборону КПРС. Біля ОДА відбувається мітинг та суперечки між протестувальниками та представниками КПРС. 

Ще одна знакова подія цього року – візит українського кардинала, єпископа Української греко католицької церкви Любачівського. 

1992

Після розвалу Союзу почався важкий і тернистий шлях для всіх пострадянських країн. У квітні 1992 року у Тернополі почало діяти обласне телебачення.

Багато заводів у 90-х почали занепадати. Заборгованість по заробітним платам, застаріле обладнання, звільнення робітників та закриття підприємств. На щастя, не всі підприємства занепадали. Тернопільський радіозавод цього року відсвяткував своє десятиріччя.

Цього року презентували Українсько-Бельгійське спільне підприємство – ВАТРА-ШРЕДЕР.

1993

Цього року до міста завітав перший президент незалежної України. Прилетів він до міста на літаку до Тернопільського аеропорту, який вже не працював. До його візиту Аеропорт «марафетили». Зустрічали президента хлібом–сіллю. Жінки у національних костюмах, які вітали Кравчука, від хвилювань почали запинатись та забувати слова вітань. Адже не кожен день доводиться бачити президента та ще й «під прицілом» камер журналістів. Президенту вручили подільський коровай та побажали ще довго керувати країною. Побував Кравчук на комбайновому заводі. Поспілкувався з робітниками та мешканцями міста на Театральному майдані

Цього року будували новий мікрорайон Тернополя – «Аляска».

1994

А це місто 1994–го року. На вулицях ще немає заторів. Іномарки у місті – рідкість. Переважно вітчизняний автопром. На фото можна побачити життя звичайних людей. Свіжоспечений хліб продають прямо на вулиці з кузова «бобіка». Не так багато МАФів в центрі. На Замковій, де нині пенсійний фонд, працював банк «Україна». Біля школи №3 працював  магазин «Школярик». Багато будівель змінили свій зовнішній вигляд.

Цього року до міста приїхав і Леонід Кучма. Він побував на комбайновому заводі, де вже були проблеми з зарплатами та реалізацією продукції. 

– Для того, щоб продукція заводу мала збут, вона повинна бути на рівні міжнародних стандартів. А для того, щоб вона була на рівні міжнародних стандартів – потрібні і гроші, і час. Якщо ми самі не можемо розробити комбайн, щоб він був на міжнародному рівні, то треба закупити технологію і обладнання. Німеччина за чотири роки в свою економіку вклала близько 450 млрд доларів. І ще кінця не видно. А ви хочете… – розвів руками Кучма під час розмови.

1995

Цього року встановили дзвіниці храму Різдва Христового на вулиці Руській. Урочисто освятили новозбудовану дзвіницю 24 серпня 1996 року, у день п'ятої річниці Незалежності України. Ось що пригадав тернополянин, краєзнавець Антон Марчевський 

– Я добре пам'ятаю 24 серпня 1996 року. Того дня на майдані Волі був парад. Над містом літав гелікоптер Мі-2, під яким на тросі (з баластом на другому кінці) розвивався український прапор. Також кружляв літак Ан-2 з прапорами на крилах.

В 1990-х роках майже всі місцеві купували їжу не в магазинах, а на ринку. Міський ринок – своєрідний «центр» життя міста. Тут люди не лише отоварювались, а й спілкувались, сварились та мирились. Там «кипіло» життя. Однак в наш час на ринку скуповуються не так багато людей. Зараз такі черги, як на фото 1995–го року, можна побачити перед великими святами.

На Новому світі в своїй майстерні працював видатний скульптор Іван Мердак. Саме він подарував місту дерев’яні фігури казкових героїв, які ще прикрашають «Топільче». До нього на мерседесі у супроводі міліціонерів з мигалками приїхав вже колишній президент Леонід Кравчук. 

1996 

Цього року відкрили пам’ятник Івану франку. На фото поруч – міський голова Негода. 

1997

У 1997 Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського святкував 40 років із часу заснування. Тоді ж вийшов і перший номер обласної газети «Медична академія», яку видає університет.

Зараз це може здатись дивним та навіть смішним, але тернополяни святкували прихід до міста першої електрички. Тернополянин Віктор Мадрі пише: 

– 25 грудня 1997 року, в Тернопіль прийшла перша електричка...  Від парової тяги до електричної, тоді було завершено першу чергу електрифікації участку дороги від Красного до Тернополя...  Були святкові заходи в честь цієї події.       

1998

Цього року на початку бульвару Тараса Шевченка відкрито погруддя Ярослава Стецька, скульптор — Микола Невеселий.

1999

На фото можна побачити перед випускників на міському стадіоні. Можна побачити, в якому занедбаному стані він був. 

2000 

Цього року закінчилось оновлення фасаду залізничного вокзалу. Приміщення не змінило вигляд до наших днів, а от площу відремонтували та осучаснили. Опорядні роботи були під керівництвом архітектора Данила Чепіля. 

Цього року був заснований парк «Вознесіння» — один із наймолодших парків Тернополя. Він був на території пустиря у балці між автостоянкою по вул. ген. Тарнавського та територією ВАТ «Текстерно». Тоді там були висаджені дерева кращими представниками випускних класів шкіл Тернополя. В парку існувала лише одна головна алея від якої відгалужувались 6 менших. В парку було насипано 2 кургани, розбито 4 клумби. А тепер від "зеленого острівця" не залишилось і сліду – пише тернополянин Віктор Мадрі. 

2001

Два світлодіодні табло (на обидві сторони) над пасажирськими платформами залізничного вокзалу, які показують час і дату, встановлені у 2001 році. До того тут були табло з лампами розжарювання.

А це фото 2001 року з архіву КП «Тернопільелектротранс». Тоді ще містом курсували старі радянські тролейбуси. 

2002

Цього року з’явилась «Випадкова зустріч» — скульптурна композиція у сквері імені Шевченка в Тернополі. Її місту подарував американець Джон Звожек, що тоді працював із волонтерською місією у відділі екології м. Тернополя. Проте тривала «Випадкова зустріч» недовго — менш ніж за рік після встановлення одну із двох металевих співрозмовниць було викрадено. Причому вкрали на світанку, на бульварі з цілодобовим освітленням, не зважаючи на те, що поряд міліція. Злодія не знайшли, скульптуру також.

2003

У парку Національного відродження (колишня назва парку – Комсомольський), був фонтан «Олімпіада». 28 серпня 2003 року, на день міста, було його останнє увімкнення. Після цього він більше не працював. Це останнє фото, коли фонтан працював. 

2004

Одна з найбільш важливих подій в історії України сталась у 2004 після чергових президентських виборів. Спалахнула «Помаранчева революція». Події відбувались не лише у столиці на Майдані Незалежності, а і на Театральному майдані Тернополя.

Тисячі людей заповнили площу. Тоді навіть мобільні телефони були рідкістю серед населення. Останні новини люди дізнавались з телевізорів, які ставили в магазинах на площі, щоб всі чули про останні події. Тисячі тернополян в один голос скандували «Банду геть!» та «Ющенко!».

2005

Так виглядало місто у 2005 році. 

2006

Цього року в місті з’явився перший сучасний автобус «LAZ E183». Відкривали таке «чудо» з піснями, кульками та стрічками.

2007

Так виглядало місто 2007 року. На Збаразькій ще була бруківка, а не асфальт. 

2008 

Як пригадує тернополянин Віктор Мадрі, на день Міста проводили парад, де показували і те, чим «розжилось місто». Поміж старої техніки їхала і сучасна яку нещодавно придбали.

2009 

Біля ресторану в парку «Топільче» цього року створили перші величезні фігури тварин з рослин та квітів. Вони стали одним з улюблених місць для фото. 

2010

Цього року встановили пам’ятник Соломії Крушельницькій. 

У 2010 році на площі встановили штучну ялинку. Чимало тернополян виступали проти нововведень. Тернопіль став одним з перших міст, де відмовились нищити живі дерева, тим паче, щоб знайти підходящу ялину, доводилось вирізати десятки інших на шляху до потрібного дерева.   

2011

У Тернополі, окрім параду на свято випускників, День міста та День перемоги, проводили ще й парад наречених.

2012

Цього року в місто доставили два нових тролейбуси «гармошки». Вони прибули 25 серпня, якраз напередодні Дня міста. 

2013

Тоді розпочато реконструкцію тернопільського автовокзалу, яка тривала до 2016 року.

Наприкінці року в країні починаються протести. Тернополяни виходять на головну площу міста на «Революцію Гідності».

2014

На початку року «Революція Гідності» переросла в криваві протистояння. Побої, розстріл Небесної сотні та перемога людей. Тернопільський майдан проходив без жертв. Однак у місті було «гаряче», особливо коли протестувальники розгромили міський відділ міліції.  

2015

Так виглядало місто у 2015 році. З того часу Центр майже не змінився.

2016

У 2016 році зникло культове місце. Зачинилось «Молоко». Але ще досі чимало тернополян пам’ятають де був магазин та й досі кажуть «зустрінемося біля молока». 

2017

Навпроти ЦУМу встановили макет парафіяльного костелу Матері Божої Неустанної Помочі у «Сквері імені Тараса Шевченка» в пам’ять про зруйновану святиню. Згодом таких мініатюр в місті побільшало. Встановили навіть карти старого міста – біля Катедри, корпусу медуніверситету на Руській та біля Театралки.

2018

Цього року з’явився новий мікрорайон «Варшавський» неподалік Підволочиського шосе.

2019

Аварійний Гаївський міст міжнародного значення розпочали ремонтувати у 2019 році. Наразі роботи на завершальній стадії.

2020

Цей рік запам’ятався тернополянам спалахом коронавірусу. Було все – порожні вулиці, тотальний страх та маски, які дорожчали в десятки разів. Було виснаження від карантину та локдаунів. Були протести підприємців та переповнені лікарні. Страх, що закінчиться медичний кисень та тотальне ігнорування карантину на масових заходах та громадських місцях.

2021

Ну і нарешті 2021 рік – 30–та річниця незалежності. Місто значно змінилось. Новобудови, ремонти доріг, на вулицях та в парках побільшало МАФів, почали замінювати старий транспорт та багато іншого.

У парку Топільче встановили 50-ти метровий флагшток, який відкрили на День прапора. 

Далі буде…

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (3)
  • Eric Cartman

    у 2009 вже був ресторан "Ковчег" який відкрили 2012??? А фото автовокзалу явно не 2013... платний контент мать вашу
  • Andrii Zaleskyi

    Варто також згадати, на скільки зменшилась за ці роки площа зелених зон та парків. Ну і "майже відсутні МАФи" на вулицях міста - це скоріше позитив.
  • Svetlana Lazarec

    Захоплюючий  екскурс у минуле

keyboard_arrow_up