Не носити короткі спідниці та не ходити в сумнівні компанії: чому тернопільських школярів вчать бути скромними

Віктимність — це схильність стати жертвою злочину, тож віктимна поведінка — така, що провокує на вчинення агресії чи насильницьких дій. Легковажність, зухвалість, надмірно яскравий зовнішній вигляд чи дуже відвертий одяг можуть стати провокуючими факторами. Щоб не дивувалися, учні 8-го класу це добре знають — із предмету “Основи здоров'я”. У мережі активно викладають фото навчальних матеріалів із посібника, де йдеться про сексуальні злочини та флірт.

Що потрібно знати дітям?

Думки батьків щодо цього розділилися. Редакція провела опитування на дану тему в одній із тернопільських груп для батьків. Одні з них кажуть, що таке виховання має бути. Інші вважають вчення застарілим і непотрібним.

- Сприйняття повинно бути адекватним, якщо батьки, не соромлячись поступово (відповідно до віку) будуть розповідати про сексуальність, статеве дозрівання, про поведінку в різних ситуаціях, то дитина буде нормально сприймати такий матеріал, хоч він і застарілий. Адже жертвами здебільшого стають безпорадні люди, а саме діти і люди похилого віку, - говорить Анна Г.

До того ж, продовжує тернополянка Тетяна, сучасна молодь одягається не зовсім пристойно. І не завжди потрібно виділятися.

- Як на мене, ця тема повинна бути присутня і обговорюватися з дітьми обов'язково. Пам'ятаю враження від справи про дівчину Оксану, яка пішла на будівництво з трьома хлопцями, випити пива. Вони її згвалтували, спробували задушити і спалити. Вона в лікарні казала, що не бачила ніякої небезпеки в тому, щоб піти в безлюдне місце з трьома знайомими хлопцями. Про це треба говорити, обговорювати, і може колись комусь ці знання врятують життя, - додає пані Ольга.

“Це пережитки Радянського Союзу”

Натомість частина батьків вважають такі вчення пережитком Радянського Союзу.

- Ніхто не каже, що взагалі не треба навчати, просто по-іншому, у нас чомусь люди люблять крайнощі в обговоренні ситуації. Тут питання про поняття віктимності, яке «всучують» дітям через книжку, але вже це поняття в суспільстві отримало відгук і не дає правильного погляду на ситуації, які часом виникають, - заперечує пані Світлана.

“Віктимна поведінка” - це застаріле поняття, вважає і тернополянка Ольга.

- Родом вони ще із радянської віктимології, і є гарним підґрунтям для подальшого віктимблеймінгу. На Заході дотримуються принципово інших бачень, там критикують найменший натяк на приписування жертві вини за насилля/злочин. Ніяка поведінка, одяг, жести і т.п. не є такими, які спонукали б до насилля, - акцентує вона.

А пані Наталія додає: “Нерідко гвалтівником стає знайома людина, і тоді жертву можна звинуватити хіба в тому, що вона довіряє людині((. Тому, мені здається, поняття віктильної поведінки не зовсім доречним”.

“Розігрують рольові ситуації”

Що саме вчать у школах про віктимність “RIA плюс” розповіла вчитель предмету “Основи здоров'я” школи №11 Валерія Гладка. За її словами, поняття “Віктимна поведінка” вкрай важливо розглядати не тільки на уроках, про це повинні говорити і батьки вдома.

- 7-8-мі класи — це якраз та вікова категорія, яка потребує особливої уваги. Адже перехідний вік — 13-14 років — є нелегким. Гормональна перебудова, період статевого дозрівання, формування особистісних цінностей накладають свій відбиток на поведінку, - каже вона. - Діти різні, у когось з батьками довірливі стосунки, хтось навпаки не може довірити потаємного, тому шукає поради серед друзів чи з інтернету. Тому те, що ми розглядаємо питання віктимності на заняттях, дуже корисно, - говорить педагог.

За словами вчительки, поняття «віктимна поведінка» значної мірою перегукується із поняттям «булінг» (шкільне цькування або шкільний булінг — загальний термін, яким означають систематичні переслідування з образами, цькуванням, упереджене ставлення у навчальному закладі – прим. авт.). Часом віктимність і стає причиною булінгу. Нині в школах цим двом явищам приділяють особливу увагу.

- Це не тільки теорія з книжок, на уроках ми разом із учнями моделюємо різноманітні життєві ситуації та пробуємо знайти із них вихід. Перехідний вік непростий. Ми говоримо і про те, як дівчаткам потрібно вдягатися, особливо коли пізно повертаються додому, як юнакам поводитись у незнайомих компаній чи як реагувати на зади рання з боку. Працюємо групами, навіть оцінки вони отримують не по одинці, а всі разом, - каже пані Валерія.

Дітям уроки подобаються

Учням заняття подобаються, вони не соромляться ставити питання та сприймають інформацію із цікавістю, продовжує вчитель.

- Такі загальні настанови в майбутньому можуть допомогти уникнути негативних ситуацій, а, можливо, навіть врятують комусь життя, - наголошу вона.

Щоб перевірити, чи співпадають насправді думки дорослих та дітей, журналістка «RIA плюс» поспілкувалась із восьмикласниками школи №11.

- Нам цікаво, коли обговорюємо надто делікатні теми на уроках, хтось посміхається, але це – природня захисна реакція, сором, може, - говорять дівчата з 8-В. – Нам вчителька пояснює, як краще вдягатися, щоб не провокувати надмірної уваги до себе. Якщо говорити про спіднички, то в нашому класі їх рідко вдягають. Узагалі шкільний одяг має бути пристойний. На свята можна вдягнути спідницю чи сукню, але якщо в компанії гарних друзів чи батьків.

Хлопці додають, що їм цікаво послухати про те, як поводити себе зі старшими, як реагувати на "задирання" з боку та як самим не спровокувати на конфлікт.

- Як не крути, а це життя. Те, що ми обговорюємо такі моменти на уроках, добре тим, що в нашому класі подібних проблем не виникає. Ми дружні, - кажуть вони.

Класний керівник 8-В класу Людмила Купчак наголошує, що завдяки розгляду таких важливих соціальних питань, шкільний колектив став дружнішим.

- Якщо раніше в нас виникали непорозуміння та якісь конфлікти, то зараз усе вирішується словами. Діти згуртовані, хочу допомагати один одному, і це мене тішить. У хорошому колективі працювати легше, - каже вона.

Ми запитали дітей: що ви знаєте про віктимну поведінку?

Каріна ГУЛЯНСЬКА (13 р.):

- Мені мама вдома теж пояснює, як поводити себе в різних ситуацій. І я її слухаю. Узагалі вона – мій найкращий друг, який знає про мене абсолютно все. Ми обговорюємо різні теми, і віктимність – теж. Задля безпеки варто не підходити до незнайомців. Але, якщо я бачу, що людині погано чи вона плаче, то підійду, аби спитати, як у неї справи.

Олеся ПІДГОРОДЕЦЬКА (14 р.):

- Знаю, що не потрібно привертати до себе надмірну увагу. Але і бути сірою мишкою не треба. Віктимна поведіна перегукується із булінгом, наприклад, не варто самому провокувати конфлікт, бути задирою, чіплятися до інших.

Жанна Садомора (14 р.):

- Скромний одяг вечорами – це запорука безпека. Хоча ми пізно вулицями не ходимо, на майбутнє запам’ятали. Маю молодшу сестричку, тож буду і її вчити тому, як треба і не треба себе поводити з іншими. Нам усім потрібно знати, як самому не стати причиною конфлікту.

Марко ЗАБЛОЦЬКИЙ (14 р.):

- Я до менших не чіпляюся і зі старшими намагаюся не сваритися. Моїй молодшій сестрі – 5. То вона сама часом провокує на конфлікт, але я, як старший брат, уже навчився реагувати спокійно. Щодо дівчат у спідницях, мені більше подобається, коли вони акуратно вдягнені, не мають на собі тонни косметики. А ще подобається, коли дівчина розумна.

Андрій ГОЛУБОВСЬКИЙ (14 р.):

- Знаю, що не потрібно підходити до незнайомців, особливо увечері. І не можна обзивати когось чи дражнитися, бо можна і добряче отримати за таке. Краще обійти стороною і не провокувати конфлікт. Деколи мовчання рятує здоров’я та життя.

Коментар експерта

Петро ТИХОВИЧ, начальник відділу Ювенальної превенції управління превентивної діяльності ГУНП в Тернопільській області:

- Для запобігання насильства у сім’ях важливо розглядати поняття «віктимна поведінка». Хоча в законодавстві і не врахований той фактор, що особа своєю поведінкою може провокувати на вчинення злочину. Саме тому дуже важливо, аби такі моменти обговорювали з дітьми, як у школах, так і вдома. Інспектори відділу ювенальної превенції під час спілкувань із школярами також розповідають про злочини сексуального характеру, булінг та віктимність. Загалом про віктимну поведінку мають знати не тільки діти, а й дорослі. Пригадую, як колись під час одного із свят ми патрулювали в парку. До нас підійшла жінка в коротенькій спідничці, жалілася, що чоловіки на неї заглядають. Але в такій ситуації хотілося сказати, що вона сама своїм зовнішнім виглядом привертає чужі погляди. Звісно, ніщо не може виправдати злочинців, які вчиняють ті чи інші дії, і жертвами часто не стають люди, які самі неправильн поводились. Але тримати себе в якихось рамках – дуже добре. Береженого, як кажуть, і Бог береже!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.