Щоб ви змінили б у святкуванні останнього дзвоника? (Опитування)

Михайло Антонець згадує свій власний випускний у фізико-математичній школі. Двадцять років тому його однокласники провели театралізовану постановку, в якій учні були переодягнуті в костюми різних математичних символів. Персонажі дійства рятували королеву Математику від зазіхань царя Мінуса Великого. У текст пєси були вплетені елементи більш звичного святкування. До прикладу, переможці олімпіад і творчих конкурсів, по ходу вистави нагороджувались королевою медалями і грамотами нібито за доблесні подвиги при обороні фортеці. Випускники відпливали на човні у Країну Дорослих, звідки мали повернутись повними знань, щоб в майбутньому самим очолити королівство.

- Не вистачає театральності, більшого різноманіття. - каже Михайло Антонець. - Ще непогано, якби на сцену допускали школярські колективи. Знаю, що у майже кожній школі є свій рок-колектив або група, яка грає кавер-версії західних хітів. Вони могли б порадувати безплатним концертом. Прийшов на випускний свого сина, а там дискотека 19 століття - вальс і народні пісні. Не має бути такого.

Перекладач Марія Лемех пропонує організувати фотоконкурс “Ностальгія”. Кожен старшокласник може зібрати власну галерею із світлин різних років навчання і приклеїти її на спеціальну дошку, яка б стояла у дворі школи. Випускники змогли б поглянути на своє дитинство і символічно попрощатись із ним.

- Ще непогано приводити в кожну школу успішних випускників минулих років, які б надихали дітей. - ділиться ідеями Марія Лемех. - Знаю випускників і в своєму поколінні, які вважали що помилилися із школою. Щоб в них не було комплексу неповноцінності з цього приводу.

- Ще непогано приводити в кожну школу успішних випускників минулих років, які б надихали дітей. - ділиться ідеями Марія Лемех. - Знаю випускників і в своєму поколінні, які вважали що помилилися із школою. Щоб в них не було комплексу неповноцінності з цього приводу.

Про театральність розповідає і Євгенія Білецька:

- Була на випускному у племінника в рівненській гімназії. Все пройшло у стилі книг і фільмів про Гаррі Поттера. Директор гімназії був в образі сивобородого чарівника Дамблдора, інші вчителі були в крислатому одязі та конічних капелюхах. Мантії для школярів діставали в обласному театрі та університеті. І, знаєте, ні в кого не було глузливих посмішок, було ставлення у дітей, ніби вони дійсно закінчують Хогвартс. І для випускників створили атмосферу чуда. В дорослому житті їм небагато зустрінеться чарівників.

Валентина Микитенко розповіла про звичай передачі обовязків від одинадцятикласників молодшому поколінню:

- У нас було так заведено, випускники придумували якесь завдання на рік молодшому класу. Ті мусили виконати забаганку, інакше випускний “змазувався”. Наприклад, трьома класами ми садили дерева, щоб вони могли вирости до наступного випускного. Я до сих пір проходжу повз ці дерева. Ось таке залишається на все життя.

Про свято останнього дзвінка ми розпитали і недавню випускницю, Валерію Качурівську:

- Думаю, зараз популярності набуватимуть випускні, де буде виступати професійний ведучий. Професійний “тамада” зробить свято більш цікавим та ще й якісь конкурси проведе.

Загалом із тридцяти учасників опитування 14 висловились за більш театралізований останній дзвінок, 9 запропонували запрошувати сторонніх гостей та ведучих, четверо пропонували залишити все, як було. Ще один учасник опитування пропонував взагалі відмінити останній дзвоник.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google