Яке воно – шкільне життя у США

Архів Ірини Гап’юк - Наш син - "сумівець", - каже пані Ірина. Загалом, в нас є багато українських організацій: "Пласт," "СУМ" ("Спілка української молоді"), "Спілка українок" та ін. На цьому фото син - на злеті СУМівськоі молоді в Нью-Йорку. Злет має інтелектуальні, спортивні і мистецькі конкурси

Вчителі в американських публічних школах не кричать на дітей. Діти їх і так слухають. Якщо не слухають, то можуть потрапити до директора. Там можуть дати попередження, або ж заборонити відвідувати заняття 2-3 дні. А це вже – проблема для батьків.

Залишати дитину до 12 років саму вдома в США не можна. Тож, якщо дитя провинилось і сидітиме вдома, то і батькам слід брати відпустку на ці дні. Про ці та інші особливості навчання в США розповідає екс-тернополянка Ірина Гап’юк. Жінка проживає в США уже 11 років.

— Коли ми приїхали в США, сину було два роки, — каже вона. — Почали знайомитися з українськими емігрантами, збирати різну інформацію, і про школи теж. Адже і я, і чоловік закінчували педуніверситет, а отже добре розуміли, наскільки важливою є школа. Ми купили житло у хорошому місті Норс Роялтон, штат Огайо, рейтинг шкіл в цьому місті високий. Жителі міста платять високі податки, місто не має великих магазинів, ресторанів, без дискотек і нічних розваг, тобто "спляче місто". Проте є величезна бібліотека, спортивний комплекс, парки і добра школа.

До остаточного переїзду за кордон, пані Ірина працювала з дітьми,  в управлінні сім'ї, молоді та спорту.  Систему українську освіти знає до дрібниць. Вона каже, що ми, українці, переконані, що наша система сильніша. Такої імовірності жінка не відкидає. Сильніша, можливо, але чи краща.

— Ми виграли грінкарту і поїхали в США. Але згодом повернулися з новими ідеями і бажанням жити в Україні, — розповідає екс-тернополянка. — Я повернулась на роботу, працювала два роки. Прийшов новий мер і вирішив зробити реорганізацію відділу. У такому випадку всіх звільняють і знову набирають на роботу. Тоді і виявилося, що моєї кваліфікації і двох вищих освіт недостатньо, щоб далі працювати з дітьми. Мені запропонували дрібну роботу в організаційному відділі: так завжди роблять, щоб потім претензій не було ніби і щось запропонували... Я ще спробувала поборотися, але... Зараз ми дякуємо Богу, за все що маємо, він краще знав, куди нас провадити. 

Сувеніри – на Різдво, Великдень
Відмінностей між українською та американською системами, за її словами, чимало. Навіть навчальний рік у різних школах починається по-різному. Державні рекомендації для шкіл щодо початку навчального року у певних числах є, але міста самі визначають, коли починати та закінчувати навчальний рік. 

— У перший день школи діти збираються в актовому залі і їм розповідають про плани і вимоги на новий рік, — говорить тернополянка. — Квітів вчителям не несуть. Їм можна зробити символічний подарунок перед Днем Подяки, Різдвом чи Паскою, якщо є бажання. Переважно це роблять українці. 

Школа, за словами пані Ірини, поділена на початкову — 1-4 класи, середню — 5-8 класів і старшу — 9-12 класи. У місті, де проживає жінка, це три окремих приміщення з різною адресою. Доїжджають діти до школи або шкільними автобусами, або ж їх довозять і забирають самі батьки. Вимог щодо якогось обов’язкового вигляду учня-учениці нема.

— Шкільної форми у публічних школах нема, така є в приватних, — додає вона. – У нас натомість є правила, який одяг не можна носити. Ми мали ситуацію, коли син прийшов в школу у футболці з українським воїном з гвинтівкою, нам зробили зауваження, що носити одяг з зображенням зброї в школу не можна. Не можна також ходити в "подертих" джинсах. Для фізкультури і хору є однакові футболки з емблемою і кольором школи.

Ще однією умовою комфортного перебування дитини у будь-якій школі є харчування. Як буде харчуватись дитина, батьки вирішують ще на початку навчального року при заповненні документів. 

— Батьки мають вказати, чи дитина харчуватиметься в школі, чи носитиме їжу з дому, — зауважує жінка. – Шкільне харчування – платне. Однак можна оформити державну допомогу, і з оплатою допомагатиме держава. Батьки, чиї діти харчуються в школі, мають меню і знають, що їх діти їдять. Завжди на вибір є дві-три страви. Я, наприклад, даю домашню їжу сину, якщо ж не встигаю приготувати, то він купує в школі. 

Діти у класах міняються щороку
Є відмінності і в організації навчання. По-іншому формують класи, спілкуються з дітьми та батьками, організовують навчальний процес. 

— Діти в класах міняються щороку, тобто такого, щоб учень сидів п’ять років з кимось одним за партою немає, — додає вона. — Самі ж парти також можуть бути по-різному розміщені. Вчитель може поставити три парти разом, а в іншому куті – і шість парт разом. Це залежить від учнів: якщо до одних частіше підходить, садить їх ближче, самостійніші сидять далі.

Програма, за якою вчитиметься дитина, залежить від рівня продемонстрованих за попередній рік знань, оцінок. Рівень знань визначають за допомогою так званих Огаївських тестів. Це тест, який визначає рівень знань дитини, порівнює з показниками у штаті, окрузі і місті. Далі на основі цих тестів і шкільних оцінок школа рекомендує дитині регулярну програму або спеціалізовані класи.

— Держава фінансує додаткову програму для обдарованих дітей. На різних предметах в класі можуть бути різні діти, — каже вона. —У восьмому класі, у якому вчиться мій син, протягом семестру є шість-сім предметів. Обов’язковими щосеместру є математика, мовознавство, історія, біологія. А такі предмети, як комп'ютери, охорона здоров'я та інші вчать один семестр за рік.

читайте також: Американська школа не змушує вчитися, не тягне, каже екс-тернополянка

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google