ЗНО після 4 класу: думки директорів тернопільських шкіл розділилися. А що думаєте ви?

Ідея ЗНО для четвертокласників викликала дискусії в Тернополі. Опитування на сайті «20 хвилин» показало: майже 90% містян проти. Серед директорів шкіл теж дискусії. А що думаєте ви — пишіть у коментарях.  

Проводити анонсоване МОН зовнішнє незалежне оцінювання для учнів 4 класу у 2026 році — недоцільно, переконані майже 90% читачів сайту «20 хвилин». Про це свідчать результати опитування, яке редакція провела серед тернополян на сайті, у Фейсбук і телеграм-каналі. 

Читачі вважають, що такі зміни завдадуть більше шкоди, ніж користі, адже діти надто малі, а тестування — чергове стресове випробування, а їх і так достатньо через війну і пандемію. 

Що відомо про атестацію

Нагадаємо, ми нещодавно писали, що школярі після 4 класу здаватимуть атестацію в форматі ЗНО. 

У 2027 році уряд планує повернути Державну підсумкову атестацію для школярів, які закінчують 4 клас, але формат буде новим. Про це стало відомо з наказу Міністерства освіти і науки, який розмістили на Osvita.ua.

За інформацією з наказу, підготовка до запровадження обов’язкової ДПА у формі ЗНО розпочнеться протягом 2025/26 навчального року. Апробацію нового формату планують проведуть вже у 2026 році. 

Упродовж лютого – квітня 2026 року створять та передадуть УЦОЯО спеціальну освітню платформу для проведення ДПА. Опісля навесні проведуть апробацію ДПА для 10 тисяч випускників початкової ланки освіти. Фінансування проведення ДПА у формі ЗНО в початковій школі здійснять за кошти державного бюджету.

У коментарях під новиною читачі не стримували емоцій обурення. Ми не знайшли жодного, хто підтримав би міністерські новації. 

Що думають тернополяни

«Зовсім вже здоровий глузд загубили? — пише Віра Кузьменко. — Нехай міністри приїдуть на прифронтові території, поживуть хоч місяць, не сплять ночами, потрясуться зі страху від вибухів, а тоді запроваджують! Як набридли їхні експерименти, дістали вже!»

У тилу діти теж спокою не мають. Безсонні ночі, бо цілу ніч виє і літає, біганина по сховищах, тривога. Постійні стрес і страх не додають впевненості, припускають читачі.
«От для чого 10-річній дитині ще одна травма? Бо їм того всього жахіття, що навколо, мало? І, головне, а для чого?! Тест — то як лотерея! — пише читачка. —  Тестування лише зводить до профанації навчання і освіти загалом. Вгадав-не вгадав. А щоб думати, щоб знати, так то справа індивідуальна. Для однієї дитини досить кілька секунд, а комусь хвилина потрібна. Тим більше, в десять років. І що? Що в результаті? Отримати покоління протестованих неуків? Таких самих, як ту всю систему видумують?»

Читачі також іронізували, мовляв, чого ж до четвертого класу чекати — давайте одразу після першого. 

— Лишіть дітей у спокої своїми тестуваннями,  вони тепер хіба заучують правильні відповіді до тестів, щоб здати, — написала Ірина Всяка. — Висловлювати думки не вміють, пам’яті не мають. Вертайте стару систему і не витрачайте гроші на пусте. ЗНО не показник знань, це вам скаже кожен викладач ВНЗ.

Якщо після цього ДПА буде проведене структурування діток за школами і класами, за рівнем знань — то дуже корисна річ, а якщо для проформи, то знову лише витрата коштів, переконаний Микола Завірохін.

Турбуються читачі у коментарях, що це у час війни зайві витрати. Гроші списати на нові комісії, проведення тендерів, виготовлення тестів тощо. 

«Діти не готові психологічно»

Поділяє позицію більшості батьків і директор 10-ї школи Андрій Газилишин. — Сьогодні бракує чіткої та зрозумілої інформації від Міністерства освіти. Поки що все виглядає радше як пропозиція, ніж реальне рішення, — каже Андрій Газилишин. — Особисто я вважаю, що впроваджувати підсумкову атестацію у початковій школі зараз недоцільно.

На його думку, головна причина — воєнні умови та психологічний стан дітей.

— Ми повинні чесно визнати: сучасні четвертокласники вчаться у надзвичайно складних умовах. Перші роки їхнього навчання припали на ковід, коли діти фактично не мали нормальних уроків. Тепер — війна, повітряні тривоги, недоспані ночі. Це безпосередньо впливає на рівень знань. Якщо дитина не виспалась чи пережила тривогу, їй дуже важко включитися в навчальний процес, — пояснює директор.

Андрій Газилишин наголошує: загалом державна підсумкова атестація потрібна, адже вона дозволяє бачити результати навчання. Однак її впровадження треба відкласти до повоєнних часів.

— Навіть якщо війна закінчиться у 2026 році, дітям ще знадобиться час, щоб відчути, що таке школа, адаптуватися до нормального процесу, — каже Андрій Газилишин. — І тільки тоді можна буде говорити про якісь ДПА чи ЗНО. Зараз школярі до цього просто не готові психологічно.

«Це нормальна практика у світі» 

Директорка 28-ї школи Лілія Вавринів вважає, що ажіотаж довкола ідеї атестації у 4 класі  — через недостатню комунікацію. І це чи не найбільша помилка Міністерства освіти у впровадженні реформи Нової української школи. За її словами, йдеться не про ЗНО, а про державну підсумкову атестацію (ДПА), яка має виключно моніторинговий характер.

— У початковій школі оцінювання формувальне: дитині вчитель підказує, де вона добре впоралася, а де треба ще попрацювати, — каже Лілія Вавринів. — Наприкінці року результати оформлюють у «свідоцтві досягнень». Ідея ДПА в 4 класі — це продовження цього процесу: школа отримує дані, на що треба звернути увагу в подальшому навчанні. Це звичайна практика у багатьох країнах світу.

Директорка категорично заперечує, що дитина може «не скласти» і залишитися на другий рік.

— Переведення в п’ятий клас відбувається обов’язково, — каже Лілія Вавринів. — Якщо дитина має прогалини у знаннях, школа організує роботу влітку, аби допомогти їх подолати. Це жодним чином не повинно перетворюватися на стресовий іспит.

На думку директорки, ДПА потрібна для збору об’єктивних даних. А відсутність зрозумілих роз’яснень з боку МОН лише підживлює чутки.

«Нам потрібні інструменти для аналізу»

Директор школи-ліцею №6 ім. Н. Яремчука Олександр Остапчук теж схиляється до того, що державна атестація у початковій школі — це необхідний крок.

— Щоб ухвалювати будь-які рішення в освіті, нам потрібні дані, — каже директор. — А як їх отримати, якщо ми не проведемо жодного моніторингу? ДПА дає можливість побачити, наскільки діти засвоїли програму.

За словами Олександра Остапчука, ключовим є правильна організація процесу.

— Це має бути звичне завдання для дітей, у комфортній атмосфері, — переконаний директор. — Не екзамен у класичному розумінні, не стрес. Учень виконав завдання, учитель передав результати адміністрації, а школа вже аналізує: тут засвоїли добре, тут треба зробити акцент наступного року. Для дітей і батьків це не повинно мати негативних наслідків.

Щось подібне до колоквіумів вже проводять у ліцеї. Щоправда, тут тестують старшокласників і лише планують впроваджувати у середній школі. 

Чи буде ДПА у 2026 році, залежить не лише від рішення МОН, а й від того, чи може держава забезпечити умови, в яких оцінювання справді стане корисним, а не обернеться черговою психологічною травмою для дітей. 

А як думаєте ви? Пишіть у коментарях.  

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.