250-річчя вірменської церкви відсвяткували у Бережанах

Вірмени Тернопільської області тепер збираються у храмі в Бережанах

Відсвяткувати 250-річчя Вірменської церкви у Бережани 26 вересня з’їхалися вірмени Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей та з Києва.

- У Бережанах нас приймають дуже привітно, - каже присутній на молебні глава Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви, архієпископ Григоріс Буніатян. - Приємно бачити молодих людей, які небайдужі до сім’ї, Вітчизни, традицій – і власних, і нацменшин, котрі живуть з ними поруч. 

Після молебня Владика благословив усіх присутніх дітей. 

- З минулого року, з часу реєстрації нашої релігійної громади, ми в Бережанах буваємо часто, - розповідає глава вірменської релігійної громади Тернопілля Бадкен Айратесян. – Реставрацію храму почала греко-католицька церква, а наша громада активно долучається. Хочемо повернути церкві її первозданний вигляд. Впевнений, що спільно нам це вдасться. Адже українці і вірмени завжди були дуже близькі. У мене теж дружина українка. 

За радянських часів у вірменській церкві був склад. 

- Церкви, як і люди, мають свою долю, - вважає директор Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани Василь Зорик. – Десятки років цей храм використовували не для релігійних потреб. Але всі храми – в очікуванні своєї опіки, свого відтворення. І наша церква на честь свого 250-річчя дочекалася свого порятунку. Відремонтували дах, склепіння, засклили вікна. Далі плануємо відремонтувати дзвіницю, відреставрувати живопис. 

Ще два роки тому споруда була під загрозою руйнування, розповідає отець Михайло Бугай, котрий зараз опікується храмом.

- Тут, у Бережанах, люди вірять у таку прикмету: аби в новозбудованому домі добре жилося, у фундамент закладають камінь з-під храму, - каже отець. – Свого часу у такий спосіб з-під вірменської церкви порозбирали купу каміння. Вона трималася на чеснім слові і в будь-який момент могла просісти. Вже дала немало тріщин. Дякувати Богу, тепер храм повертається до життя. 

Розташована Вірменська церква неподалік греко-католицької – Церкви Святої Трійці. Ці дві громади з давніх часів були у добрих стосунках. 

- Таке розташування – символічне, - каже секретар бережанської міськради Петро Гончар. – І стосунки українців та вірмен мають не тільки добре минуле, а й сьогодення, і майбутнє. На Революції Гідності першим загинув вірменин Сергій Нігоян. У Бережанах його іменем назвали вулицю. І ми дякуємо вірменському народу за такого сина. 

На свято у церкві відкрили й виставку картин бережанців Олега Шупляка та Любомира Кузяка, стриянина Мирона Нестерчука та кременчанина Олега Вартабедяна. Привезли й мощі 14-річного святого Домініка Савіо, покровителя вагітних. Надалі тут триватиме ремонт, а використовуватимуть храм українська та вірменська громади спільно. 

Фото 1 з 6

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 

Previous Next

Довідка

Перша письмова згадка про вірменських купців в Бережанах датована 1686 роком. У кінці XVII століття у вірмен в Бережанах було близько 200 будинків, свій староста, судочинство за вірменським правом і дерев'яна церква. У 1746 році власник міста Август Олександр Чарторийський дозволив вірменам збудувати нову цегляну церкву, а цеглу наказав видавати зі свого цегельного заводу. У 1945 р. радянська влада перетворила храм на склад. Значну частину інтер'єру і вітражі знищили, вівтар частково зруйнували, ікони зникли. У Бережанах практично не залишилося вірмен чи віруючих вірмено-католицького обряду.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.