У Тернополі батьки стали на захист хорової школи "Зоринка”

Батьки, діти яких навчаються у хоровій школі “Зоринка”, побоюються, що школа припинить своє існування.

Причина начебто - у бажанні міської влади змінити статут закладу та забрати його приміщення, адже воно розташоване у Центрі. Батьки підозрюють, що після “пониження” статусу школи до рівня гуртка, її врешті розформують.
- Приміщення, яке нині займає “Зоринка”, влада міста не планує забирати і віддавати комусь, - запевняє заступник мера з гуманітарних питань Олег Марушій. - Ми виступаємо тільки за позитивні зміни. І робимо багато для “Зоринки”. Торік виділили гроші на ремонт фасаду школи. Все — що в наших можливостях.
Змушують змінити статут
Незважаючи на те, що хорову школу “Зоринка” знають не тільки в Україні, а й за кордоном - в Угорщині, Болгарії, Словаків, Австрії, Німеччині, Польщі, Росії – підтримку та допомогу з боку місцевої влади школа майже не отримує, запевняє керівництво закладу. Чиновники не сприяють покращенню технічної та матеріальної бази закладу, навпаки, шукають можливість забрати у нього приміщення.
- Уже маємо рішення сесії міськради від 21.01.2010 р. про те, що приміщення “Зоринки” слід передати на баланс Тернопільської школи №4. Потім, як неодноразово казав начальник управління освіти пан Остапчук, ходячи кабінетами та демонстративно міряючи кроками приміщення, тут розмістять банк або щось інше, - розповідає керівник та засновник хорової школи “Зоринка” Ізидор Доскоч. – Вважаю, що така заява - цинічна.
Досі офіційно не завершили атестацію вчителів школи, хоча цей процес розпочали ще навесні. Втім, це начебто роблять не для того, щоб підняти статус школи, а навпаки, понизити його. Відтак викладачі стануть керівниками гурткової роботи. Старий та запропонований новий статути забрав заступник голови комісії та досі не повернув. Пояснив, що над документом працюватимуть юристи управління освіти.
- Ми зараз - у "підвішаному стані", - пояснює пан Доскоч. - Через кілька днів розпочнеться новий навчальний рік, а у нас нема статуту та документа про атестацію школи.
До речі, у комісії, що аналізувала діяльність "Зоринки", не було жодного представника з музичною освітою, запевняють у хоровій школі.
Не виступили на майдані

Здивування й обурення батьків зумовила пасивність влади після повернення колективу з Угорщини. У Дебрецені “Зоринка” представляла Тернопіль на ХХIV-му Міжнародному хоровому конкурсі ім. Бели Бартока, де отримали третю премію.
- Інші хорові школи, представляючи інтереси своєї держави, отримували інформаційну підтримку та фінансову допомогу влади, - кажуть батьки. – Лише у "Зоринці" за поїздку, перебування і харчування платили батьки. Чому хор з маленької та неспокійної Абхазії і той приїхав за рахунок президента? І чому школу, яка щороку виборює престижні нагороди для Тернополя, вдома просто не помічають, навіть ігнорують?
Коли колектив привозить додому нові нагороди, про “Зоринку” часто говорять як про гордість міста та області. Керівництво школи дивується: чому ж, коли дітям доводиться співати тут, у Тернополі, - виникають проблеми? Так, 22 серпня дітям не дали виступити на відкритті пам’ятника Соломії Крушельницької. Хоча нову пісню до свята хор підготував за два дні. Але отримати офіційний документ про участь школи у святкуванні та дозвіл на допомогу у технічному забезпеченні, керівництво школи не змогло.
- Ми запропонували свою участь у святкуванні Дня Незалежності та Дня міста. Узгодили формат і репертуар з режисером та постановником урочистостей. Але так і не виступили – не було дозволу, - розповідають у “Зоринці”.
Діти - ростуть
Батьки задоволені тим рівнем знань, який діти отримують у хоровій школі. Також вони говорять, що "Зоринка" дає хороше виховання, робить дітей відповідальними, наполегливими, лідерами, які тягнуться до “високого”. Дорослі стверджують, що бачать постійне фахове зростання дітей.
- Так, директора важко назвати добрим. Він - безкомпромісний, жорсткий і строгий. Але в ньому є щось таке, що притягує до нього молодь, - зізнаються батьки. – Вони його одночасно і бояться, і поважають, і люблять. Тож хоча всім учителям школи немає рівних - дехто з дітей зі слізьми на очах проситься у клас, де навчає сам Доскоч.
Для дітей навчання у хоровій школі “Зоринка” – безкоштовне. Адже цей заклад перебуває на балансі управління освіти міськради. Однак все у школі здебільшого роблять за добровільні пожертви батьків.
- Які там спонсори? Все ми робимо з батьками власними руками, - обурюється керівник школи Ізидор Доскоч. – Ремонти, поїздки – все самі.
Відшліфовують як алмаз
Школа працює цілий навчальний рік, сім днів на тиждень. Незважаючи на зайнятість та велике навантаження, залишити її, як ми помітили, ніхто з дітей не поспішає.
Радо відвідує хорову школу уже шість років Оксана Стечишин. Вона каже, у “Зоринці” особлива “аура” - нема шуму, жорстокості та хамства, як в інших школах.
- Я їз задоволенням йду на “Зоринку”, бо тут якось все по-іншому, - каже Оксана. - Нас тут вчать не тільки співати. Нас тут вчать життя!
Четвертий рік навчається у “Зоринці” Максим Мазаєв (12 р.). Його мати вважає, що дітям тут дають не тільки музичну освіту, але й вчать поводитися у сім'ї, з однолітками.
Відбирають дітей у “Зоринку” - з вулиці. Багатьох відсіюють. Але тих, хто залишився, відшліфовують як алмаз, - запевняє Ольга Мазаєва. – Треба мати великий дар працювати із дітьми так, щоб вони полюбили те, що роблять. Вважаю, що вміти співати не зашкодить у житті. А ще - дітей тут навчають бути стриманими, згуртованими.
Про “Зоринку” не забувають її випускниики. Вони занепокоєні ситуацією довкола школи та не стоять осторонь проблеми.
Закінчила школу чотири роки тому, але знаю, що мене тут чекають і раді бачити завжди, - розповідає Христина Малиновська. - Мені важко уявити, що коли я прийду до своїх вчителів — їх там не буде, а на місці рідної школи буде банк чи приймальня якоїсь політичної партії. Мені робиться страшно, що через кілька років, коли я захочу привести своїх дітей у “Зоринку” - йти буде нікуди... Тут навчають не тільки музиці, а й вічним життєвим істинам. Щодня користуюсь фразою, якою ми всі користувалися у “Зоринці”: “Будь-яку справу роби добре, або не роби її взагалі...”
Співає вся родина
Тетяна Карачко - випускниця хорової школи. Вона є однією із солісток хору. Батьки кажуть, що пишаються успіхали доньки.
- Ми з чоловіком закінчили музичне училище, тому маємо з чим порівнювати, – розповідає Олена Карачко. – У нас в родині всі співають. Але успіхи доньки вражають. Вона легко може читати текст з листа, вчиться грати на фортепіано всього третій рік, але грає програму за 5-й клас. Успіхи та здобутки школи просто вражають! Який це гурток? Адже для 200 дітей, які тут навчаются, це - друга домівка.
Відстоювати інтереси школи батьки вирішили спокійно, без пікетів і погроз. Але вони вже написали звернення губернатору Михайлу Цимбалюку, начальнику обласного управління освіти Івану Запорожану та міністру освіти та науки Дмитру Табачнику.
- Ми повинні відстояти майбутнє наших дітей і школи. Тому вирішили розповісти про те, що крутиться довкола школи, - запевняють обурені батьки.

Допомагають, як іншим
Нічого поганого влада із “Зоринкою”, як переконують чиновники, робити не збирається.
- Із приміщенням - усе нормально. Нікуди ми їх не переселяємо. Якщо й передамо приміщення на баланс школи №4, то зробимо це для того, щоб виготовити інвентарну книгу. Але про це зараз не йдеться. Та навіть якщо таке станеться, “Зоринка” матиме в безоплатному користуванні приміщення ще 50 років.
Пан Марушій запевнив, що статут хорової школи затвердили на сесії міськради. Переглядати та переписувати його ніхто не планував.
- За статутом, “Зоринка” - позашкільна установа, тому стати гуртком вона не може, - запевнив співрозмовник. - Нам немає різниці, як розподіляти гроші — давати школі №4 чи 24, чи “Зоринці”. Хоча пригадую, торік ми виділили на дитячий хор близько 40 тисяч.
Стурбованість батьків — безпідставна, зауважив начальник міського управління освіти Олександр Остапчук. Навчальний рік розпочнеться у “Зоринці”, як зазвичай.
- Батькам хвилюватися не варто, - каже освітянин. - У нас є ряд питань етичного характеру до керівництва школи. Адже воно поводяться дуже зверхньо. Так, ніби нікого навколо немає, вони - єдині не лише в Тернополі, а в цілому світі. Таке ставлення - не з приємних. Те приміщення не є власністю Доскоча. Це - власність міськради. Тому постає потрібно виготовити інвентарну книгу всього приміщення на вул. Грушевського, 2а. Там діють не тільки “Зоринка”, а й Центр дитячої творчості. Однак керівництво хору це розуміти відмовляється.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.