Автоматично списуватимуть штрафи, борги за комуналку і не тільки з ваших карток. Пояснюємо, як

• Часто злісні боржники наперед знімають все до копійки із банківських рахунків, аби вберегти свої гроші і не розрахуватись з боргами.
• Країна прагне, щоб органи ДВС працювали на випередження. 
• З кого і за що стягуватимуть борги із карток, а з кого – не зможуть? Пояснюємо.
• Завдяки Вашим підпискам ми можемо готувати більше цікавих матеріалів. Дякуємо за підтримку незалежної журналістики!

Оперативність у системі органів виконавчої служби має велике значення. 

Коли раніше були лише паперові матеріали виконавчого провадження, то тепер – набувають оборотів цифрові. Це зручно, швидко, результативно, як для виконавчої служби, так і для тих, хто чекає на свої гроші роками – стягувачів.

Нещодавно, 6 липня, Міністерство юстиції дозволило банкам автоматично списувати з банківських рахунків борги на вимогу державних і приватних виконавців.

Може, для когось це стане новинкою, але система автоматизованого арешту коштів працює в Україні більше року, щоправда, не на все. Про це розповідає «20 хвилин» начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Андрій Хічій. 

Автоматизовано органи ДВС вже стягують гроші з тих, хто не сплачує аліменти. Необхідну суму виконавці блокують на рахунках автоматично, після відповідного судового рішення. 

Головні зміни автоматизованого стягнення боргів 2021 року

Мін’юст ще у 2019 році видав наказ, яким затвердив порядок автоматичного арешту коштів боржників на рахунках у банках. Цей наказ стосувався тих боржників, які не сплачують аліменти.

 У 2021 році Мін'юст видав ще один наказ, яким вніс зміни до вищезгаданого. Документ набув чинності ще 06 квітня 2021 року, але в ньому містилася норма про відстрочення на три місяці для того, щоб державні органи встигли підготуватися до введення нової системи.

Суть змін полягає в тому, що автоматичне списання боргів з банківських рахунків розповсюджується відтепер на абсолютно всі виконавчі документи, а не тільки на стягнення аліментів, наприклад, на штрафи за ПДР, комунальні платежі, кредити, тощо. Це стосується як державних, так і приватних виконавців.

• Тобто до внесення змін наказом Мін'юсту 06 квітня 2021 року, така процедура застосовувалась лише до боржників зі сплати аліментів та була досить складною. Нині ж взаємодія між виконавцями і банками відбувається в електронному вигляді, а не тільки поштовим зв’язком. Відповідний порядок поширюється на всі категорії виконавчих документів, які передбачають стягнення коштів з боржників-фізичних та юридичних осіб, - пояснює Андрій Хічій.

Які банки підключені до системи автоматичного списання коштів?

Система автоматизованого арешту коштів працює в Україні більше року. Є перелік банків, які з нею працюють. Першим підключився Приватбанк. Крім нього – Таскомбанк, «Універсал банк» (зокрема Монобанк), «ОКСІ банк», банк «Восток», Індустріалбанк та «ПроКредит банк». Ще 44 банки тестують систему і невдовзі до неї долучаться, а 11 банків ведуть переговори про підключення до тестового середовища. Загалом автоматичне списання боргів недовзі буде можливим у 62-ох банках. А їх всього в Україні налічується 73, поінформував Андрій Хічій.

З кого автоматично стягуватимуть?

Нововведення стосуватиметься тих, хто внесений до єдиного реєстру боржників. Туди потрапляють українці, які не сплачують періодичні платежі, наприклад комуналку чи аліменти понад три місяці. Найперші в зоні ризику автоматичного списання коштів з банківських рахунків – боржники за судовими рішеннями.

«На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту», - відповіли нам у виконавчій службі. 

Як працює цей механізм? Кроки

Також Андрій Хічій детально розповів про механізм автоматичного списання коштів з боржників. 

Автоматизований арешт коштів боржників на рахунках у банках передбачає отримання інформації про рахунки боржників у банках та, наприклад, накладення виконавцем арешту на кошти. Або, може бути і навпаки: виконавець також може зняти арешт із коштів шляхом винесення електронної постанови. 

Кроки автоматизованого арешту чи зняття арешту із коштів на банківських рахунках:

Всі кроки проводяться за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП)

1. Виконавець виносить постанову про арешт коштів боржника у формі електронного документа. 

2. Виконавець створює вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника. 

3. Виконавець накладає на таку вимогу електронний підпис і передає для підписання керівнику.

4. Керівник підписує вимогу за допомогою електронного підпису та направляє банку.

5. Банк завантажує вимогу.

6. Банк за годину формує повідомлення про наявність та стан рахунків боржника і негайно відправляє до автоматизованої системи.

7. Виконавець виносить постанову про арешт коштів та накладає на неї свій електронний підпис.

8. Банк автоматично списує кошти з рахунків боржника і перераховує їх на рахунок виконавчої служби.

9. Виконавча служба перераховує кошти стягувачу. 

Незважаючи на немалу кількість кроків у цьому процесі, постанови про арешт коштів стають доступними для банків уже в день їх формування.

А цей факт, безумовно, сприяє швидшому одержанню своїх коштів тими, хто очікує і надіється на них – стягувачами за виконавчим провадженням.

Нагадаємо, що раніше для того, аби заарештувати кошти на рахунках боржників, державним виконавцям потрібно було розіслати запити до усіх 73 українських банків. Це робилося для того, аби знайти ці кошти. Як правило, банки відповідали поштою, що ще більше затягувало процес.

Часозатратні процедури були на руку боржникам боржники могли встигнути зняти всі гроші зі своїх карток і не платити. Відтепер все це має відійти в минуле.

Обмеження у стягненні: що не зможуть стягнути?

Як повідомили нас у виконавчій службі, існують обмеження щодо стягнення майна та коштів боржників. 

Наприклад, заборонено стягувати нерухомість, якщо там живуть неповнолітні. Якщо органи ДВС вже звернули стягнення на майно боржника, то це не зупиняє звернення стягнення і на його кошти. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. А вже остаточну черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначає виконавець.

Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності або недостатності в боржника коштів чи майна, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Стаття 73 ЗУ «Про виконавче провадження» якраз і передбачає обмеження на стягнення.

Так, стягнення не може бути звернено на такі виплати:

1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;

2) компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;

3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;

4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

5) допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;

6) одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;

7) допомогу при усиновленні дитини;

8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

9) допомогу на дітей одиноким матерям;

10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;

11) допомогу на лікування;

12) допомогу на поховання;

13) щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;

14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Стягнення не здійснюється також із сум:

1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;

4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

5) грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

Насамкінець Андрій Хічій висловив свою думку про новітні зміни:

• Запровадження автоматизованого арешту коштів та майна боржника є кроком діджиталізації (цифрової трансформації) паперових матеріалів виконавчого провадження в цифрові. Саме останні мають на меті автоматизувати процедуру виконання. А це значно скоротить строки виконавчого провадження, позитивно вплине на фактичне повне виконання виконавчих документів боржниками, - каже посадовець. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.