«Бачив навколо лише хороше»: Хоростківщина в останню путь проводить солдата Любомира Ваверчака

• Про нього відгукуються як про добру людину, хороброго й принципового воїна, чесного та веселого юнака. У бою Любомир не ховався за спини побратимів, а сміливо виконував бойові завдання поруч з ними.
• На жаль, у боротьбі з російськими окупантами гинуть найкращі сини України. 21 квітня у Хоростківський край прийшла сумна звістка – загинув військовий ЗСУ Любомир Ваверчак…

Про втрату ще одного Героя з Тернопільщини у своєму профілі на Фейсбук повідомив перший відділ Чортківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

– Його подвиг, як і подвиги усіх українських захисників буде викарбуваний в пам’яті наших майбутніх поколінь, описаний в книгах історії нової вільної української держави. Ми поділяємо весь біль і сум від втрати героя Любомира з його рідними, близькими, друзями. Він загинув обороняючи свою рідну землю, визволяючи український народ від російських окупантів, – так у день, коли тіло загиблого солдата зі сльозами на очах і на колінах зустрічали сотні земляків, написали на сторінці Хоростківської міської ради.

Дійсно, Любомиру совість не дозволяла сидіти, склавши руки, коли його Батьківщину нищать російські орки. Вирушивши на фронт, чоловік понад усе хотів, аби його Україна якомога швидше здобула омріяну свободу.

Віддав своє життя в ім’я великої Перемоги України… 

Ваверчак Любомир Михайлович народився 22 лютого 1995 року у маленькому селі Карашинці нині Хоростківської громади, що розташоване на річці Тайна у північній частині Чортківського району.

Він навчався у Карашинській філії Загальноосвітньої школи І ступеня – ДНЗ опорного закладу НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-дошкільний навчальний заклад» міста Хоростків.

– Світлий погляд, щира усмішка, допитливий розум і лагідна вдача. Вміння підставити плече другові, бачити навколо лише хороше і неймовірна працьовитість. Яскраві мрії і часом недитячі запитання та роздуми… – так в його рідній школі відгукуються про Любомира у дитинстві.  

Згодом Любомир Ваверчак здобував вищу освіту в одному з львівських університетів. Юнак дуже любив вчитися чомусь новому, удосконалюватися й хотів стати гарним спеціалістом у майбутньому.

– Плачу, не можу заспокоїтись. Сумують і плачуть усі, хто його знав. Яка ж то добра і світла людина! – пише Lyuba Danyliv, якій пощастило бути особисто знайомою з померлим воїном.

З перших днів повномасштабного вторгнення наприкінці лютого чоловік пішов на передову, у самісіньке пекло, й, безстрашно несучи військову службу, обороняв рідну землю у російсько-українській війні.

У Збройних Силах Любомир Ваверчак служив старшим навідником гармати артилерійського взводу артилерійської батареї артилерійського дивізіону.

– Дуже мені важко на серці, що мого односельчанина з рідного села вбито при захисті України російською бандитською ордою. Гірка правда, від якої нікуди не дінешся! Співчуваю батькам, родичам та односельчанам села Карашинці. Спочивай, Любомире, і нехай Тобі земля буде пухом, Ти завжди будеш для нас Героєм! АМІНЬ! – коментує допис про смерть солдата Степан Буртник.

Військовослужбовець загинув 21 квітня 2022 року в одному з боїв поблизу Харкова. Ніхто не вірив, що Любомира з нами більше немає, рідні чоловіка до кінця молились та сподівались, що трагічна звістка виявиться неправдою…

«Немає слів, аби полегшити біль материнського серця…»

За два дні після передчасної смерті Любомира співчуття сім’ї та друзям земляка й Героя від голови Степана Гладуна й виконавчого комітету опублікували на сторінці Хоростківської міськради.

– Добрий, світлий спомин про покійного захисника назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, усіх, хто знав його, любив та шанував. Сумуємо разом з Вами, підтримуємо в годину скорботи. Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають! – цими словами очільники громади висловили свою скорботу за військовим Любомиром Ваверчаком.

– Біль, сум, сльози і велика біда. Це навіть не можливо словами передати і щось втішне сказати для мами та для всієї родини. Вічна пам’ять справжньому синові нашої України! Хай з Богом спочиває! – коментує Ольга Шутило.

26 квітня о 8 ранку усіх жителів Хоростківської ОТГ закликали зі свічками у руках зустріти й віддати шану загиблому військовослужбовцю.

Маршрут зустрічі тіла солдата пролягав зі сторони Яблунова центральною дорогою аж до його рідного населеного пункту – села Карашинці…

Відповідно до постанови Хоростківської міськради, 26 та 27 квітня у громаді оголошено Днями жалоби за Любомиром Ваверчаком. Установи й заклади громади приспустили державні прапори.

– Немає тих слів, які полегшили б біль материнського серця чи розгладили зморшки розпачу у всіх, хто знав Любомира. Тому нашому невеличкому колективу лише залишається молитись за спокій твоєї, Любомире, душі та просити Господа, щоб допоміг рідним справитись з неймовірним болем. Спи спокійно, Герою, а ми пам’ятатимемо завжди, що в неоплатному боргу перед тобою… – так з колишнім учнем прощається Карашинська Філія.

Чин похорону Героя війни за незалежність України Любомира Ваверчака відбувся у селі Карашинці 27 квітня о 12:00.















Редакція «20 хвилин» висловлює щирі співчуття рідним та близьким, друзям, бойовим побратимам та усім, хто втратив рідну людину – Любомира Ваверчака. Вічна пам’ять, шана і слава тобі, Герою…  

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.