"Безмежно щаслива, що ти є": тернополяни у соцмережі пишаються своїми синами (ФОТО)

- День синів! Дякую моєму найкращому синочку Богдану,що саме мене обрав мамою! Нехай наші діти будуть здоровими,щасливими,успішними! - написала на своїй сторінці у соцмережі журналістка Юлія Винокур.

- Відзначається нині свято "День сина" з метою об’єднати рідних людей, звернути увагу на цінність сімейних стосунків і на те, що рідніших за них у світі нікого немає й не буде. А ще мені подобається це випадкове фото, зроблене колись, перед початком змагань, на які я взяв з собою сина. Дякую, Volodymyr Yavnych за вдале фото! - написав на своїй сторінці у соцмережі тернопільський спортсмен Віктор Мацикур.

- Три сина!!! Люблю Вас,рідненькі!!! - написав на своїй сторінці у соцмережі підприємець Юрій Федуник. 

".....здоров'я та мудрості Вам мрії рідні" З Днем Сина...- написала тернопільська перукарка Ольга Гондз.

- Радість мати синаДякую, - написала на своїй сторінці у соцмережі співачка Ірина Музика.

- Безмежно щаслива, що ти є, мій дорогий синочок, - написала на своїй сторінці у соцмережі тернополянка Олена Яремус.

- #день_сина_2020 Просто залишу тут собі на згадку. В день, коли ти народився, я була найщасливішою у світі. Ми побачили один одного вперше за дев'ять місяців твого життя, - написала на своїй сторінці у соцмережі ініціаторка руху "Життя без меж" тернополянка (С) Олена Коваль. - Здавалося, що може бути кращим, ніж син красунчик з небесно голубими тоді очима?...

Йшов час, ти ріс, і разом з тобою росла я.

Твоє захворювання. Ми дізналися про нього, коли тобі виповнилося два роки. На той час ми уже знали, що щось не так.

Орфанне захворювання, назви якого не чули раніше навіть лікарі. Відсутність статистичних даних в Україні. Лікування по симптоматичних проявах. Здавалося тоді, що це був кінець. Але це всього лиш був початок нашої спільної подорожі...

Діти з інвалідністю це не про покарання.

Діти з інвалідністю це про любов.

Це про прийняття, терпіння і безмежну віру у краще.

Усі мої знайомі знають про мого Володю.

Тому що минули уже часи, коли таких дітей ховали в інтернатах.

Минули часи, коли соромно було сказати - я матір/батько дитини з інвалідністю.

Мій син - це моя гордість. Він для мене живий приклад того, як можна радіти життю немаючи і половини того, що мають інші.

Це боєць. І з ним я стала також сильніша.

Це така ж дитина, як і інші - і ми весело проводимо час разом.

Що болить мене зараз? Це те, що шість років свого життя він провів практично вдома. Це нормально? Ні. Це показник лише того, що нам є куди рухатися разом...

- Маленький принц, з яким круто стрибати з планети на планету. День сина, рік сина та і, зрештою, все моє поточне життя - його, - написав тернопільський блогер Володимир Гевко.

А ви знали про таке свято? Додавайте свої фото у коментарях.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.