Боронив Україну ще від 2014-го, і біль зараз розриває. Тернопільщина прощається з Михайлом Хоміцьким

• Він був веселуном, і біля нього завжди було тепло і радісно, поділились односельці, які знали Мішу від народження. Люди кажуть, неможливо забути його щирість, дотепність, доброту, приязність…
• Михайло ще від 2014 року боронив Україну, був контрактником. Звістка, що його більше немає серед живих, буквально прибила до землі…

Сніг змішувався з дощем, утворюючи на сірій землі каламутну мішанину, але на це ніхто не зважав. Струсів опустився навколішки — у село привезли першого загиблого Героя-земляка. Сліз ніхто й не приховував…

Йому назавжди 32...

Люди зустрічають Михайла Хоміцького, який назавжди повернувся додому, до рідного Струсова. Тепер йому назавжди 32…

Хоміцький Михайло Петрович народився 9 червня 1990 року у с. Струсів Теребовлянського району, зараз Микулинецької громади. Загинув 15 листопада 2022 р. неподалік Бахмуту на Донеччині. Ще з 2014 року боронив нашу землю, був контрактником, повідомила староста с. Струсів Людмила Дзвінка.

У Героя залишились мама Надія, батько Петро, дружина Надія, 10-річний син Саша, сестра Олександра і бабуся Ганна Іванівна.

— Міша був веселим хлопцем, життєрадісним і щирим, — згадує Людмила Дзвінка. — Біля якого завжди було весело і тепло. Я шокована звісткою, що його більше немає серед живих. Він з 2014 року захищає рідну землю і нас із вами. Був контрактником. Щира подяка і доземний уклін йому за наші мирні ранки. Щирі співчуття батькам, дружині і всім рідним. Герої не вмирають, бо назавжди залишаються в наших серцях і пам’яті…  

Пішов на фронт після Майдану

Учні та працівники Струсівського ЗЗСО І-ІІІ ст. ім. С. Будного з глибоким сумом сприйняли звістку про загибель випускника, односельця, сина і брата працівників школи — Героя, захисника України Хоміцького Михайла Петровича.

— Не з примусу, а за покликанням серця Михайло пішов боронити Батьківщину ще після подій на Майдані, — поділились у школі. — Неможливо забути його щирість, дотепність, доброту, приязність… Розділяємо сум утрати разом з осиротілою родиною.

Сьогодні разом з людьми плаче небо. А вони моляться і просять Бога прийняти душу Героя у Царство Небесне.

«Невимовний сум і жаль! Мої щирі співчуттям батькам, сестрі», — співчуває Ольга Пеньковська.

— Немає слів, щоб притупити біль рідних, вони понесли велику втрату, — каже Ганна Іванова. — Співчуваю, підтримую і сумую разом з вами…

«Вічна пам’ять. Хай земля буде тобі пухом, Дорогий Побратиме», — просить Василь Верещинський.

— Щирі співчуття у вашій втраті найдорожчого синочка і брата Михайлика, — співчуває Надя Блащишин. — Хай спочиває з Богом наш герой. Він назавжди залишиться в нашім серці. Хай Бог допоможе вам пережити ті тяжкі хвилини. Михайлу вічний спочинок з Богом. Герої не вмирають!

«Вічна пам'ять Герою! Щиро співчуваю всій вашій родині, — каже Inna Gumnitska. — Нехай Господь дарує Міші Царство небесне, а вам сили перенести таке горе…»

Редакція висловлює щирі співчуття батькам, дружині, синові, сестрі, бабусі, рідним, друзям, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.