Боронив Україну у 2014-му, а в 2022-му з перших днів був на передовій. Прощаються з Сергієм Сампарою

• Його любили всі, особливо діти, згадує молодший брат Віктор. А чотирилапі не відходили ні на крок — усі коти, собаки там, на фронті, буквально жили із Сергієм у наметі, гріли один одного, їли разом й спали. Майже 9 місяців…
• Останні місяці Сергій дуже погано почувався – турбували головні болі та нестерпно боліли суглоби. Рідні обривали телефони гарячих ліній, аби направили його до лікарні. У медзакладі, кажуть в громаді, його й не стало…   

Тепер йому назавжди 38… Сміливий воїн, добра душа, люблячий син, брат і тато та коханий чоловік, який планував одружитись зі своєю нареченою. Вона, так і не ставши дружиною, зустрічатиме свого Героя, аби провести в останню путь.

Трагічна звістка знову сколихнула Великоберезовицьку громаду.

Мав велике і щире серце

— У вічність відійшов 38-річний захисник України Сампара Сергій Васильович. Життя мужнього Героя обірвалося у військовому госпіталі в Миколаєві, — повідомив голова Великоберезовицької громади Андрій Галайко. — Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Разом з вами розділяємо невимовний біль втрати і скорботи. Вічна пам‘ять Герою!

Сампара Сергій Васильович народився 19 липня 1984 року у Тернополі. Проживав у селищі Велика Березовиця. Навчався у Тернопільській ЗОШ №8 та закінчив Галицький коледж.

У 2014 році Сергій Сампара обороняв Україну від окупантів у зоні АТО. Як каже молодший брат Віктор, тоді пішов добровольцем. Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну, буквально на другий день став на захист рідної держави.

— Сергій був дуже добрим, чуйним, сміливим, комунікабельним, завжди веселим, усміхненим і дружелюбним, — таким пам’ятатимуть Сергія усі, хто йог знав. — Його любили друзі, рідні та знайомі, адже мав велике і щире серце…

У Героя залишились мама Любов, брат Віктор, син Олександр, донька Юлія і наречена Олена.

Рідні й досі не знають, в яких гарячих точках побував Сергій. А той не надто був відвертим. Мама й брат знають лишень, що певний час був в Одесі, а потім — під Миколаєвом.

Два місяці тому Сергій захворів. Мучили головні болі і нестерпно боліли суглоби. Рідні припускали, що даються взнаки майже 9 місяців в наметах — у полі чи лісі.

— Певний час було дуже погано, але брата ніхто не відправляв до медзакладу, мама аж на гарячу лінію дзвонила, — молодшому брату Віктору важко говорити – ми спілкуємось саме на 9 день смерті Сергія. А його тіло досі не покоїлось в землі. — Потім нам казали, що він в тій лікарні, то в іншій. Ми дзвонили, шукали, але там його не було.

Дуже любив свою країну і цінував побратимів

4 листопада мама говорила телефоном зі свою дитиною востаннє. При розмові були присутніми і командир Сергія та його побратими. Жінка намагалась достукатись до всіх – та подивіться, синові справді погано…

— Ми досі не знаємо всього – як, чому і коли Сергій помер, кажуть, що у госпіталі 8 листопада, а нам повідомили лишень 12-го, — Віктор на мить зупинив розмову. — Знаю, що боліло його страшно, і від цього болю він не спав. Брат був дуже добрим, його всі любили і поважали. Він сам не з’їсть чи не візьме – а комусь віддасть. Його любили всі – діти, пси, коти…

А чотирилапі не відходили ні на крок — усі коти, собаки там, на фронті, буквально жили із Сергієм у наметі, гріли один одного, їли разом й спали. Майже 9 місяців… Він надсилав рідним фото зі своєю живністю та запевняв: мені так веселіше і тепліше, коли вони поруч.

— Він дуже любив свою країну, цінував побратимів — не раз казав, що як я хлопців своїх залишу, — згадує Віктор. — У нього була наречена, вона з Херсонщини. Вони любили один одного і планували одружитись… На Олену зараз дивитись боляче… 

Зустрічатимуть кортеж із тілом Сергія Сампари у четвер, 17 листопада, близько 11:00 години на в‘їзді до смт. Велика Березовиця (район газопроводу). Парастас розпочнеться о 19:15 год, похорон — 18 листопада об 11:00. Проводжатимуть в останню путь Героя зі всіма військовими почестями.

Редакція висловлює щирі співчуття мамі, братові, дітям, нареченій, рідним, друзям, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.