Боже, який біль… Юні, їм жити й жити. Прощаються з Андрієм Михальчуком та Олексієм Соколовським

• «Спочивай з Богом, наш дорогий, мужній хлопчику. Тобі б ще жити і радіти життю. Недолюбив... Недоробив... Недограв... Боляче, сумно і тяжко. Вічна пам'ять і царство небесне Твоїй невинній душі. Співчуття рідним».
• «Господи, навіть не піднімається рука писати «вічна пам'ять» тобі. Як же важко відпускати вас, хороші наші. Як же важко змиритися тільки з думкою, що не буде дорогих серцю людей. Плачу, ридаю. Біль розриває душу…»

 

Знову чорний день для Кременеччини — 23 липня земляки зустріли тіла своїх Героїв, які загинули на сході ще 9 липня.   

Траурний кортеж із тілами загиблих Олексія та Андрія рухався Кременцем. Обабіч дороги люди на колінах і з лампадками в руках востаннє дякували хлопцям за захист. І молились за спокій їхніх душ, коли на Майдані Волі обом віддавали останні військові почесті…  

Цього ж дня в селі Великі Млинівці Кременецької громади в останню путь проведуть Олексія Соколовського. Заупокійна Служба та поховання Андрія Михальчука відбудеться в селі Ридомиль Почаївської громади.

Недолюбив... Недоробив... Недограв...

— Щирі співчуття рідним і близьким загиблих! — каже голова Кременецької громади Андрій Смаглюк. — Вічна пам'ять і слава Героям, воїнам Збройних сил, які віддали своє життя за те, щоб мирним стало небо над нашою рідною Україною! Герої не вмирають, вони продовжують боронити нас з небес! Слава Україні!

З сумом у молитві вшановує вірних синів України, що поклали своє молоде життя за наше мирне майбутнє, уся Кременеччина.

— Сьогодні наш Ридомиль в скорботі. Виконуючи свій громадянський обов'язок, на Донеччині, в боротьбі з російським окупантом, загинув військовослужбовець ЗСУ Михальчук Андрій Петрович! — написала депутатка Кременецької районної ради Анна Бас. — Вічна тобі слава, Андрійку! Хай Господь прийме твою душу в свої обійми! Всім рідним — глибокі співчуття і низький доземний уклін за ГЕРОЯ!

«Спочивай з Богом, наш дорогий, мужній хлопчику. Тобі б ще жити і радіти життю, —Татьяна Свириденко. — Недолюбив... Недоробив... Недограв... Боляче, сумно і тяжко. Вічна пам'ять і царство небесне Твоїй невинній душі. Співчуття рідним».

Біль розриває душу…

Мама 31-річного кременчанина Олексія Соколовського до останнього не вірила, що її сина немає серед живих. Хлопця довго шукали і вірили, що він зник безвісти, але обов'язково дасть про себе знати. На жаль, дива не сталось. 

Олексія на Кременеччині знали як вправного футболіста, котрий спершу виступав за ФК «Кременець-Академія», а останні роки грав за футбольну команду «Арсенал» з Білокриниці, що поблизу Кременця.  

«Наш футболіст, наш герой. Соколовський Олексій. 1991 р.н. Царство тобі небесне. Ніколи тебе не забуду. Завжди сміялися, їздили на рибалку. Вічна пам’ять», – написав у Фейсбук очільник команди «Арсенал» Руслан Тарківський.

— Льоша! Друже! Ну як же так? — біль кременчанки Аліни Грещук неможливо осягнути. Її племінник Андрій Мельничук загинув на сході 25 травня. Зараз нова втрата — друг Олексій. — Ми ж не так давно переписувалися, ти співчував нашому горю і просив триматися… Казав, що не можеш повірити… А зараз я не можу… Вічна і світла тобі пам’ять! Спочивай з миром!

«Господи, навіть не піднімається рука писати «вічна пам'ять» тобі. Скільки міг прожити, підтримати рідних, радувати, але в злючої смерті немає жалю, — написала бабуся загиблого Андрія Мельничука Зинаида Грищук. — Косить і косить наших дітей, завдаючи невимовного болю. Як же важко відпускати вас, хороші наші. Як же важко змиритися тільки з думкою, що не буде дорогих серцю людей. Плачу... ридаю. Біль розриває душу. Нехай Господь оселить тебе там, де праведні спочивають. Спи спокійно, Олексію. Нехай ніщо більше не тривожить твій сон. Нехай земля тобі буде пухом, а пам'ять світлою. Сердечне співчуття рідним!»

— Невимовний біль та величезна втрата… Захищаючи незалежність та недоторканість України, загинув Соколовський Олексій, випускник Кременецької загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів 2008 року, — колектив Волинського ліцею імені Нестора Літописця висловив щирі співчуття родині загиблого героя. — На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе Вашої сім’ї та разом з Вами схиляємо голову в глибокій скорботі…

Вічна пам’ять і слава українським воїнам, які захищали Батьківщину та кожного з нас!

Редакція висловлює щирі співчуття рідним, друзям, землякам з Кременеччини, побратимам та всім, хто втратив дорогих людей. Вічная пам’ять, шана і слава вам, Герої…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.