«Брата, хворого на епілепсію, тримали кілька днів у ТЦК». Той впав у кому і помер: деталі

Зранку 29 лютого рідним повідомили із лікарні, що чоловік помер

Після перебування у ТЦК, що в Бучачі, помер 49-річний чоловік. «20 хвилин» отримали ексклюзивні свідчення його сестри та дізналися деталі ситуації. Як розвивалося події і що вже зараз відомо про причину смерті чоловіка? Читайте. 

«У нас тут бунт – у ТЦК чоловіка вбили» — про це редакцію повідомили постійні читачі зранку 29 лютого. 

Журналістка «20 хвилин» почала одразу перевіряти інформацію в силових структурах. Там спочатку не коментували подію, але запевняли, що смерть чоловіка була природною. Мовляв, дані про те, що він у забоях та синцях, недостовірна. Обдзвонили ми й місцевих активістів — у всіх версії різнились. Вже коли знайшли телефон родичів та поспілкувались із сестрою, яка саме везла тіло брата до моргу в Чортків,  на сайті поліції оприлюднили офіційну версію. 

— У четвер, 29 лютого, близько 7 години ранку до співробітників відділення поліції №2 м.Бучач надійшло повідомлення від чергового лікаря про те, що у лікувальному закладі раптово помер 49-річний житель Чортківського району, — повідомили у відділі комунікації головного управління Нацполіції в області. — Виїхавши на місце події, поліцейські встановили, що 27 лютого орієнтовно о 17 годині чоловіка без свідомості каретою швидкої допомоги доправили до місцевої лікарні з території роти охорони місцевого ТЦК, що на вулиці Підгаєцькій у Бучачі. За попередніми даними, медики діагностували у нього напад судом, анамнез — епілепсія.

Під час огляду тіла померлого видимих тілесних ушкоджень та слідів насильницької смерті не було виявлено, запевняють у поліції. А для встановлення причини смерті тіло чоловіка направили на судово-медичну експертизу. Вирішують питання про внесення даного факту до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство з приміткою «Природна смерть».

«Надя, приїжджай, з ним біда»

Тим часом жителі Бучача переконують журналістів, що у померлого були поламані ребра, щелепа та синці над очима. 

Як дізнались «20 хвилин», померлий — І. М. (повні дані є у редакції — прим. авт.).  Сестра чоловіка Надія Безпалюк розповіла журналістам про те, що відомо родичам. 

— Я вже дізналась, що він у ТЦК у понеділок (26 лютого — прим. авт.), коли брат  з’явився на зв’язку, то сказав, що в нього розряджений телефон, — розповіла для «20 хвилин» Надія Безпалюк. — Він подзвонив, сказав, що його забрали у військкомат. Що нічого не знає, чекає. Я йому кілька разів казала – хто прийде до тебе, кажи, що ти маєш епілепсію, що лежав у лікарні. Тоді брат сказав ще, що забрали його в неділю у селі на Бучаччині, де він проживав.  

Брат розповів пані Надії, що ніхто до нього не приходив і нічого не питав. А та нагадувала, щоб повідомив працівникам: він був в лікарні у квітні 2023 року, перед тим в липні 2022-го. 

— Вся інформація є, він лікувався, що скривати, часом любив випивати і мав епілепсію, — продовжує сестра покійного. — Я його просила, розкажи, щоб вони знали. Він погоджувався, але додав: «Я то буду казати – але не знаю, як воно буде». На тому тоді ми закінчили розмову. 

І наступного дня сестра набрала Ігоря, питала, як він і чи був хтось. Брат заперечив. Згодом дзвонила ще і брат казав, що ніхто до нього не приходив, змін немає, нікуди його не водили. Це, пригадує сестра, було близько 10 ранку у вівторок, і братові саме принесли чай. Той попрощався. 

— Потім дзвонила мама до брата, він казав, що сидить в кімнаті, більше інформації жодної не мав, — розповіла «20 хвилин» сестра. — Близько п’ятої вечора мама ще раз з ним переговорила, каже, мовляв, почула його — і мені спокійніше. 

Повідомили, що в комі

Ввечері у вівторок Надія набрала на телефон брата, але ніхто не брав слухавку. Вона дзвонила знову і знову, аж поки за четвертим разом відповіла якась жінка і сказала, що він у комі в реанімації, не дзвоніть сюди. 

— Я кажу до мами — набирай, побачать, що дзвонить мама, може, візьмуть слухавку і хоч скажуть, у якій лікарні, — згадує пані Надія. — Мама подзвонила, їй сказали теж саме — він у реанімації. Де — не казали, може, були ним зайняті, не мали часу підходити. Потім з його телефону мені вже подзвонила родичка. Тільки сказала: «Надя, приїжджай, з ним біда». 

Жінка викликала таксі і о 22 год. поїхала в Бучацьку райлікарню. У реанімацію до брата Надю впустили. Ігор був у комі, під апаратом. Жінка пішла до лікаря. 

— Я вже точно не можу сказати, що мені говорили, пам’ятаю тільки, казали про гематому на голові, отруєння, ще щось казали, — пригадує пані Надія. — Я не мала документів на руках. Ця історія хвороби в них була, мені її не давали. Сказала лікарка, що його стан важкий. Я цікавилась, може щось потрібно, якісь ліки купити — сказали ні, що все мають. І додали, що «ми робимо все, що можемо». 

Сестра хотіла залишитись біля брата, але її запевнили, що сенсу немає, щоб їхала додому. Надя поїхала до мами в село, це кілометрів сім від Бучача. 

— Наступного дня знову поїхала до брата, прийшов інший лікар, казав, що нічого не змінилось і ніяких ліків не потрібно, у них все є, — згадує сестра. —  Казали, що треба зробити МРТ голови, але брат зараз нетранспортабельний. А далі ніхто нічого, вони свою роботу робили. А я була коло нього, говорила, думала, може він мене чує…

Ще ввечері у середу, 28 лютого, Надя була біля брата у лікарні. Тішилась, що трохи піднявся тиск, бо раніше був дуже низьким. Сподівалась, що він чув, як вона з ним говорила і тепер піде на покращення. Із самого ранку 29 лютого Надія знову збиралась в лікарню, але близько сьомої години подзвонили лікарі, щоб сказати: Ігор помер. 

— Який би він не був і що про нього не говорили б — мені брата ніхто не верне, — Надія зупинила розмову, бо плакала. — Я не хочу садити нікого, не хочу, щоб на ТЦК дивились як на ворогів. Але ж вони мають бачити, кого беруть! По ньому ж було видно – пальці не працювали, нога поломана — на бік. Якщо здоровий – хтось мусить воювати. Але тут навіть візуально було видно, що в нього проблеми! 

Чому не виявили проблем?

«Невже за ці всі дні, що брат був у ТЦК, не могли підняти документи, що в нього епілепсія? — жінка плаче. — Було таке, що і вдома падав. Теж кров трохи пішла. Дали раду, взяли в лікарню, покапали, таблетки попив. А тут мені сказала в ТЦК медсестра, ніби він впав, вдарився, багато крові, крововилив. Як це було – я не знаю…»

Ігор має власну сім’ю, дружину і двох синів, які зараз проживають за кордоном, розповіла сестра. 

— Зараз ми самі веземо брата на розтин, — Надія розплакалась. — Там один з ТЦК сказав мені, що брат був п’яним. Може й так, я не була там і не бачила. Але ж не можна так. Хай який найгірший, але це мій брат. І мені його зараз ніхто не поверне.

«20 хвилин» звернулися за коментарем до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону. Речниця відомства повідомила о 12.30 29 лютого, що до них інформація про цей випадок не надходила і порадила звернутись із заявою до поліції чи Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону. 

Ми наразі не знаємо, що саме там відбувалося, чи пройшов чоловік комісію, чому він там сидів стільки днів, чому його тримали — ці відповіді мають дати в ТЦК. 

Звертаємось до місцевих мешканців: якщо ви були очевидцями події і готові відповідати за надану інформацію — ми вислухаємо кожного, також редакція готова забезпечити анонімність своїх джерел. 

Журналісти також пробували взяти коментарі у Третьому відділі Чортківського РТЦК та СП, Бучач, але на дзвінки ніхто не відповідає. Також не вдалося поки отримати жодної інформації від обласного центру комплектування. Звертаємося публічно із проханням прокоментувати ситуацію та відповісти на питання журналістів та рідних померлого, оскільки дана справа становить значний суспільний інтерес. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.