«Бруківку поруч з домом кладуть, а ми мерзнемо»: будинок на Стуса, 10 досі без вікон

• Мешканці будинку на Стуса, 10 уже три тижні живуть у холодних квартирах із плівкою замість вибитих ракетним ударом вікон. Поки людям ніяк не встановлять шибки, під будинком тим часом планують укладати нову бруківку на доріжці поруч зі Стуса,8, яку не ремонтували від 1984 року. 
• Журналісти запитали у міськраді, коли людям встановлять вікна. Натомість нас відправили писати запит, мовляв, потрібно збирати інформацію з багатьох служб.

«Про нас всі забули, вікна у наших квартирах досі затулені плівкою — і це майже місяць минув після трагедії. На 15 Квітня встановили вікна, а в нас бруківку кладуть. Так, вам не почулося. Батареї ледь теплі, ми просто домерзаємо», — до редакції за допомогою звернулася мешканка Стуса, 10. 

Уламок ракети залетів у квартиру

В однокімнатній квартирі пенсіонерки Марії Чайки, яка проживає на дев’ятому поверсі будинку на Стуса, 10, під час ракетного удару по сусідньому житловому будинку, повибивало всі вікна, а уламок ракети залетів у квартиру. Згодом його забрали поліцейські, згадує жінка. Під час ракетного удару пані Марія була вдома. Каже, що той ранок досі не може згадувати без сліз, бо в будинку багато знайомих, із якими живе ще з 1984 року. Точніше, жила, виправляє себе жінка і, згадуючи про це, плаче… 

— Спершу почула вибух у районі 15 Квітня й дуже злякалася за доньку, яка живе неподалік, — розповіла пані Марія. — Я швидко одягнулася, думала бігти до доньки, аж тут прилітає на «Оріон» і в будинок сусідів на Стуса, 8. Я це все добре бачила зі своїх вікон — вони виходять саме на «восьмий». Господи, що почалося, як кричали діти… 

Її сусіди з поверхів вибігали похапцем: хтось устиг зібрати документи чи одягнутися,  хтось тікав у чому був. Пані Марія згадує, як вхопила документи і побігла вниз. Намагалася додзвонитися до доньки, яка проживає на 15 Квітня. На щастя, рідні не постраждали.

Пані Марія каже, що у неї в квартирі крім вікон і балконних рам іншого майна не пошкодило, але на нижніх поверхах у сусідів є зруйновані стіни, побиті меблі, повилітали  рами, а в більшості помешкань повибивало вікна. Наступного дня комунальники заклеїли їх плівкою, а опалення майже не відчувається. Батареї залишаються ледь теплими. Наступного після удару дня вимкнули ще й газ — його не було кілька днів. 

Жінка пригадує, що вже у перший день після удару складала заяву для поліції, яка зафіксувала пошкодження. Згодом приходили представники міськради, проводили огляд і робили фото. Однак, за її словами, далі справа не зрушила: вікон людям не встановили, хоча на 15 Квітня роботи вже завершені.

Натомість, каже, біля їхнього будинку почали облаштовувати нову бруківку.

— Так, уявляєте, доріжку роблять, я від 1984 року тут живу — відтоді тут доріжки ми не могли допроситися, а зараз стелять, — каже Марія Чайка. — Вікон немає, а бруківка є. Але бруківка нас не зігріє. Нам потрібні вікна.

За її словами, мешканці не раз намагалися додзвонитися до міськради, але телефони або не відповідають, або ніхто не бере слухавку. Люди думають писати нові заяви, бо відчувають, що про їхній будинок просто забули.

— Допоможіть нам, будь ласка. Бо ми домерзаємо… Хто спроможний —  поставить собі вікна. Але у нашому будинку є й пенсіонери, які на одну пенсію не можуть купити і встановити вікно. То змушені мерзнути у квартирах, вже майже місяць затулених плівкою…, — бідкається пані Марія.

Тут неможливо жити з дітьми

Наталія Крупа проживає у квартирі на дев’ятому поверсі. Жінка розповідає, що в будинку досі не засклили вибиті під час удару ракети вікна — їх лише забили плівкою.

— Йдуть морози, люди, половина з яких тут проживають і зараз, хвилюються. Неможливо жити з дітьми, якщо у тебе плівкою забите вікно, — обурюється жінка. — Частина мешканців взагалі виїхала, бо перебувати в квартирах без нормальних вікон неможливо.

За її словами, люди неодноразово зверталися до міської ради, але щоразу їх «футболять»: ніхто не може сказати, коли встановлять вікна і хто конкретно відповідає за це питання.

Жінка обурюється, що ЖЕК навіть не прибрав скло — уламки досі валяються під будинком і звисають із балконів, створюючи небезпеку для тих, хто проходить унизу.

— Нам лише кажуть: оформляйте звернення, — розповіла 11 грудня пані Наталія. — Але ми можемо написати і двадцять — від цього ж нічого не змінюється. Хто має заспокоїти людей? До кого звертатися? Хто відповідальний?

Замість вікон — бруківка

У під’їзді проживає щонайменше п’ять багатодітних сімей, у яких троє і більше діток, розповіла мешканка 20-ої квартири, що на п’ятому поверсі, Тетяна Когут. У жінки й самої троє школярів.

— Максимально швидко треба ті вікна склити, бо діти, — каже Тетяна Когут. — По-перше, ми боїмося у таких квартирах жити, де плівка вже майже місяць. А по-друге, це питання тепла, якого немає. У моєї співробітниці, яка постраждала на 15 Квітня, вже і відкоси роблять. Все за державний кошт. В нас нічого не робиться. В нас встановлюється бруківка, ми навіть не знаємо для чого.

Люди обурюються, що ніхто й не згадує, що і їхній будинок постраждав.

— У нашому будинку повилітали вікна, меблі всі в дірках, ламінат, — розповіла Галина Шевчук, яка проживає на четвертому поверсі на Стуса, 10. — Відшкодовувати це ніхто не буде? Газова плита «пішла спати», чайник, мікрохвильовка. Фасади кухні — вони просто дірки мають.

Жінка погоджується, що інші, можливо, більше постраждали і разом із сусідами готові у власних оселях все відновити власними силами. Але попереду морози, а люди живуть без вікон.

— Через холод набухають меблі та двері, можуть тріснути труби, — каже пані Галина. — У будинку вже пішли тріщини — після демонтажу зруйнованого сусіднього будинку. Як на Стуса,8 зносили фронтальну стіну від 9 до 5 поверху, наш дім аж «підстрибував», що аж тортівниця з морозилки додолу впала. Я не знаю, що буде відбуватися з нашим будинком.

Жінка побоюється, що з часом людям можуть сказати евакуюватися, визнавши будинок непридатним для життя, а потім на цьому місці зведуть нову будівлю: «У нас це все можливо зараз», — додає вона.

У квартирі — 11 градусів

Мати трьох маленьких діток Ольга Кавецька, яка із родиною проживає у 42 квартирі на восьмому поверсі, розповіла, що вже вийняли рами з вікон і балконних дверей. Тепер чекають, аби їм встановили вікна. Бо перебувати у помешканні неможливо —  термометр на кухні, як переконалася журналістка, показує 11 градусів, а плівка у кімнаті «гуляє» від вітру.

— Наш будинок і квартира дуже постраждали, у мене троє дітей. Ми одразу зняли квартиру, тому що там перебувати було неможливо. В стінах були вирви, кругом осколки і залишки від тої ракети, — згадує жінка. — Нам компенсували 10 тисяч гривень, як за частково пошкоджену квартиру. Все. У нас повністю капітальний ремонт в квартирі проведений. Меблі, все повністю. Ми залишилися, можна сказати, зараз ні з чим.

Жінка розповідає, що після того, як прилетіла ракета, пішла в штаб поруч із будинком та розповіла, що не має куди йти з дітьми. Але їй сказали, що спочатку розселяють восьмий будинок. Знайти і винайняти житло допомогли волонтери.

Нині родина змушена возити з іншого району до школи та садочку старших діток, яким 7 і 3 років. І чекають на вікна, щоб повернутися додому.

А що міськрада?

Як повідомляли у міськраді 21 листопада, за попередніми даними, пошкоджено 1112 вікон та 49 балконів. Міська рада централізовано замовляє нові віконні конструкції, тож очікується, що впродовж тижня частина із них буде встановлена.

— За нашими попередніми обстеженнями 1 112 вікон є знищеними або підлягають заміні і 49 балконів. Ця цифра є динамічною. Вона може збільшуватися або зменшуватися. По кожному будинку, по кожній квартирі буде проведено обстеження. Але, оскільки ми чекаємо вже найближчим часом похолодання і сніг, то всі вікна ми замовили за рахунок бюджету громади, — повідомляв Сергій Надал «Суспільному» невдовзі після ворожої атаки. 

Ми звернулися за коментарем до міськради. Головним було питання: коли людям на Стуса, 10 встановлять вікна і чому їх досі немає?

Поцікавилися ми, скільки вікон загалом пошкоджені внаслідок атаки на Тернопіль 19 листопада, і скільки з них у сусідніх будинках зі Стуса, 8? Скільки вже встановили і за якими адресами? За чиї кошти відновлюють вікна мешканцям, у яких постраждало житло? І скільки грошей на це виділила вже міськрада? 

Натомість у пресслужбі зазначили, що необхідний час зі збору даної інформації у різних службах. Тому скерували журналістів, аби подали письмовий запит із детальними питаннями. Що ми і зробили. А доки чекатимемо відповіді на запит, який міськрада у переважній більшості продовжує, окрім визначених Законом семи днів ще на 20, люди мерзнутимуть в своїх оселях…

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.